Постанова № 91617597, 17.09.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/10535/20

н/п 3/766/5114/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2020 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В.

за участю секретаря: Зими А.Б.

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 06.07.2020 р. о 03:20 годині в м. Херсоні по вул. І.Кулика, 114-г керував транспортним засобом «ВАЗ 211440-110-32», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).

В діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав, пояснив, що працює через мобільний додаток «Тачку» і 06.07.2020 р. в своєму автомобілі віз пасажира, який перебував в стані сильного алкогольного сп?яніння, через в салоні був сильний запах алкоголю. Автомобіль патрульної поліції наздогнав його вже після того як він повернув з проїжджої частини в двір, при цьому повідомили, що він не ввімкнув покажчик повороту.

Дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп?яніння, оскільки таку вимогу вважав безпідставною, оскільки в стані алкогольного сп?яніння не перебував. Крім того, представники поліції не довели йому законність своїх вимог і не переконались в тому, що він керував автомобілем. Підтвердив, що йому пропонували пройти огляд або на місці, або в медичному закладі, свідками його відмови було двоє чоловіків.

Не зважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , остання підтверджена наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №312987 від 06.07.2020 р., в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, встановлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, а також засвідчено факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з яких вбачається, що їх 06.07.2020 р. було запрошено в якості свідків та в їх присутності запропоновано водію ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «ВАЗ 211440-110-32», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на що він відмовився.

- відео-файлами з нагрудних відео реєстраторів поліцейських, якими підтверджено обставини, за яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Так останньому в присутності двох свідків запропоновано пройти огляд на стан сп?яніння. Ознаки алкогольного сп?яніння вірно визначені інспекторами поліції та співвідносяться з тими, що визначені в протоколі;

Наведені докази узгоджуються між собою та є достатніми для підтвердження вчинення ОСОБА_1 викладеного правопорушення, яке полягає саме у відмові у проходженні огляду. Оцінюючи позицію ОСОБА_1 , суд розцінює її як обраний спосіб захисту, що спростовано вищевикладеними доказами, які ставити під сумнів підстав немає.

Пункт 2.5. ПДР України покладає на водія певний обов`язок, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.

Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп`яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).

Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , що в свою чергу мало своїм наслідком законну вимогу про проходження медичного огляду на встановлення алкогольного сп`яніння. Оскільки ж відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, представниками поліції з дотриманням вищевикладених вимог Інструкції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, порушення, інкриміноване ОСОБА_1 полягає саме у відмові від проходження огляду, що виключає обґрунтованість його подальших заперечень з приводу процедури, розпочатої поліцейськими.

Дійсно за конструкцією норми ст. 130 КУпАП відповідальності підлягають саме особи, що керують транспортним засобом, а тому вказана обставина підлягає першочерговому з`ясуванню, а в подальшому і доказуванню при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зі свого боку ОСОБА_4 як під час судового розгляду, так і на місці складання протоколу спочатку визнав факт керування транспортним засобом до моменту зупинки патрульною поліцією, після чого став заперечувати вказану обставину. Проте, з огляду як на покази ОСОБА_5 , так і на досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що факт керування саме ОСОБА_6 до моменту зупинки знайшов своє підтвердження під час судового розгляду, на що вказують в першу чергу його особисті пояснення. Позицію ОСОБА_5 суд розцінює як обраний спосіб захисту, метою якого є уникнення відповідальності за вчинене порушення.

Враховуючи викладене вище та правила, визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач – ГУК у м. Херсон обл. /Херсон обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37959517, Банк отримувач – Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотирьохсот двадцяти) гривень 40 (сорока) копійок.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя: Л.В. Валігурська