Вирок № 91615028, 16.09.2020, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1478/17-к Провадження № 1-кп/478/5/2020

В и р о к

І м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2020 року . Казанківський районний суд Миколаївської області в складіУ

головуючого судді Іщенко Х.В.,

при секретарі Луговській А.І.,

за участю:

прокурора : Богданова І.В.,

представника потерпілого, цивільного позивача Матвієнко В.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника : Пастушенко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка кримінальне провадження № 12017150140000002 від 03.01.2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підзамче, Червоноармійського району, Рівненської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено та визнано доведеним, що водій ОСОБА_1 02 січня 2017 року, близько 20 год. 30 хв., точного часу під час розгляду справи встановити не представилося можливим, в місті Баштанка, Миколаївської області, керував технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в темний час доби та рухався по освітленій ліхтарями міського електроосвітлення проїзній частині вулиці Полтавської, яка має по одній смузі руху у обох напрямках, в напрямку міста Миколаєва. При проїзді в районі будинку №30 по вищевказаній вулиці, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, не обрав безпечну швидкість руху свого транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, при виникненні об`єктивно видимої небезпеки для руху вперед у вигляді пішохода ОСОБА_2 , який перетинав проїжджу частину зліва на право відносно напрямку руху автомобіля, не прийняв заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки свого транспортного засобу внаслідок чого допустив наїзд на останнього.В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому обох стегнових кісток у нижній третині зі зміщенням уламків, двобічного ангулярного перелому нижньої щелепи зі зміщенням, перелому верхньої щелепи Ле фор 2, множинні садна обличчя, рани нижньої щелепи, рани слизової оболонки верхньої губи, які могли утворитись від дії тупих твердих предметів. Внаслідок закритого перелому лівої стегнової кістки у вигляді рефрактури, що була оперована та порушення функції лівої нижньої кінцівки, втрата загальної працездатності ОСОБА_2 становить 35-45 %, тобто зазначене тілесне ушкодження відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою втрати загальної працездатності більш ніж на 1/3, або 33 %.У діях водія ОСОБА_1 , вбачаються невідповідності п. 12.3 ПДР України та його дії, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, однак в силу ст. 63 Конституції України відмовився давати суду показання з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Пред`явлені прокурором та потерпілим цивільні позови - обвинувачений не визнав.

З показань потерпілого ОСОБА_2 слідує, що 02.01.2017 року близько 20 годин 30 хвилин, точного часу не пам`ятає, він на вул. Полтавській поблизу магазину «Ліліта» зліва направо переходив , при цьому, він чув, що позаду нього їде автомобіль, але вважав, що встигає зійти з дороги. Удару та подій після цього він не пам`ятає, оскільки прийшов до свідомості вже в реанімації. Потерпілий заперечив, що того вечора був в стані алкогольного сп`яніння, вказує, що був «з похмілля», вказав, що дорога в місці події була освітлена світлом з магазину «Ліліта» та ліхтарем, в місці, де він переходив проїзну частину, пішохідного переходу не було, дорога була чистою, але мокрою та була мряка. Внаслідок подій, які відбулися, потерпілий став інвалідом та має ІІІ групу інвалідності, тривалий час лікувався та обвинувачений сплатив йому лише 5000 грн. Потерпілий підтвердив зафіксовані в протоколі проведення слідчого експерименту за його участі відомості, вказавши при цьому, що при проведенні даної слідчої дії йшов не він, а його брат.

При цьому суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_1 в частині не визнання ним своєї вини, оскільки суд розцінює ці покази обвинуваченого, як бажання уникнути ним відповідальності за скоєний ним злочин, який спростовується, а вина його підтверджується показаннями також і самого обвинуваченого, який фактично підтвердив суду свою винуватить у вчинені даного злочину, а також показами потерпілого і дослідженими у судовому засіданні зібраними доказами, а саме :

-згідно з протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.01.2017 року та фототаблиці до нього, місцем події є АДРЕСА_2 . При огляді проїзної частини виявлено очищувачі скла, уламки пластику, шкарпетки, плями речовини бурого кольору;

-відповідно до висновку експерта № 88-к від 19.09.2019 року, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому обох стегнових кісток у нижній третині зі зміщенням уламків, двобічного ангулярного перелому нижньої щелепи зі зміщенням, перелому верхньої щелепи Ле фор 2, множинні садна обличчя, рани нижньої щелепи, рани слизової оболонки верхньої губи, які могли утворитись від дії тупих твердих предметів. Внаслідок закритого перелому лівої стегнової кістки у вигляді рефрактури, що була оперована та порушення функції лівої нижньої кінцівки, втрата загальної працездатності ОСОБА_2 становить 35-45 %, тобто зазначене тілесне ушкодження відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою втрати загальної працездатності більш ніж на 1/3, або 33 %.У діях водія ОСОБА_1 , вбачаються невідповідності п. 12.3 ПДР України та його дії, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди;

-згідно з висновком судової автотехнічної експертизи від 09.02.2017 року № 45 під час первісного контактування автомобіль НОМЕР_1 контактував із перешкодою (тілом пішохода) передньою центральною частиною транспортного засобу, а саме: центральною частиною переднього бамперу, центральною частиною панелі облицювання радіатора та центральною частиною капоту. В подальшому відбулося закидання тіла пішохода на транспортний засіб та його контактування з переднім вітровим склом та дахом автомобіля;

-відповідно до висновку експерта № 102 від 17.03.2017 року кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Із вказаного висновку вбачається, що на фрагменті марлі зі змивом (об.№1) (зразках крові, виявленої на асфальті) знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО, походження якої не виключається від ОСОБА_2 . Також на трьох фрагментах марлі зі змивами (об.№2,3,4), виявленими на капоті, правому крилі, на лівих дверях автомобіля, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген В ізосерологічної системи АВО, походження якої не виключається від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А, в томі числі ОСОБА_2 ;

-з висновку експерта № 101 від 06.03.2017 року слідує, що кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО;

- з протоколу проведення слідчого експерименту від 16.06.2017 року слідує, що ОСОБА_2 в присутності понятих розповів та показав обставини дорожньо-транспортної пригоди біля буд. № 30 м. Баштанка Баштанського району, під час якої автомобіль під керуванням ОСОБА_1 здійснив на нього наїзд ззаду, заподіявши йому тілесні ушкодження, коли він рухався прямолінійно вздовж проїзної частини.

-з протоколу проведення слідчого експерименту від 16.06.2017 року слідує, що ОСОБА_1 в присутності захисника та понятих розповів та показав обставини дорожньо-транспортної пригоди біля магазину «Ліліта» м. Баштанка Баштанського району, за участю автомобіля під його керуванням здійснив та пішохода ОСОБА_2 , який рухався по проїзній частині дороги.

- з повідомлення Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 13.02.2017 року № 158/05-07 вбачається, що світильники вуличного освітлення по вул. Полтавська м. Баштанка встановлені на електроопорах з боку непарної нумерації вулиці. 02.01.2017 року світильники були увімкнені о 16.30 годин та вимкнені 03.01.2017 року о 07.00 годин;

-з повідомлення метеорологічної станції Баштанка в районі метеостанції Баштанка Миколаївської області 02.01.2017 року в період з 12.00 до 23.00 год. температура повітря коливалася від 1,3° тепла до 1,3° морозу, вологість повітря коливалася 88-100%, опадів в цей період не було, видимість на 12 годину становила 9 км та поступово погіршувалася серпанком та туманом. В період з 18.50 до 20.10 год. спостерігався туман і видимість стала 200-400 м. В 20.10 год. туман розсіявся і видимість покращилася до 2100 м.;

-відповідно до розписки від 13.01.2017 року ОСОБА_3 отримав 5000 грн. від ОСОБА_1 ;

-згідно з висновком експерта №331 від 12.06.2018 року, призначеної судом за клопотанням сторони обвинувачення, в даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-2107 р/н номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 з метою забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.4, 12.2 та п. 12.3 ПДР України. Дослідженням було встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 з технічної точки зору, немає невідповідності до вимог п. 12.4, п. 12.2 ПДР України та маються невідповідності до вимог п. 12.3 ПДР України. Проведеним дослідженням було встановлено, що водій автомобіля ВАЗ-2107 р/н номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 при всіх варіантах вихідних даних мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода. В даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_1 з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст.286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При визначенні покарання обвинуваченим суд виходить із вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про осіб винного, а також обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає часткове відшкодування завданого збитку.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено .

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу підсудного, який в порядку ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, відповідно до ст. 12 КК України вчинив тяжкий злочин, не одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його вік, стан здоров`я та загальний розвиток, враховуючи обставину, що пом`якшує його покарання, а саме часткове відшкодування завданого збитку , відсутність обставин, що обтяжують його покарання, згідно із досудовою доповіддю органу пробації має середній ризик повторного вчинення кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, враховує те, що він вину не визнав, його ставлення до вчиненого і вважає необхідним та достатнім для попередження нових злочинів призначити йому покарання у виді позбавлення волі, що є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Також суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_1 слід застосування ЗУ «Про амністію у 2016 році» , оскільки згідно матеріалів справи він має на утриманні двох малолітніх дітей, тому що відповідно до п. «В» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» визначено, що звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України підлягають, зокрема особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Аналогічну позицію висловив у своїй постанові Верховний Суд від 18 березня 2019 року (справа № 137/84/17).

За таких обставин, суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України "Про амністію у 2016 році", а тому він підлягає звільненню від відбування покарання

Розглядаючи в порядку ст. 1166 ЦК України цивільний позов ОСОБА_2 на суму 94688,80 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, тому суд вважає, що його необхідно задовольнити частково з урахуванням розміру витрат на лікування підтверджених документами наданими потерпілим, наявними в матеріалах справи з врахуванням того, що обвинуваченим вже було сплачено потерпілому грошові кошти в розмірі 5 000 грн., то з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути різницю у розмірі 89688,80 ( вісімдесят дев`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім ) грн. 80 коп.

Розглядаючи в порядку ст. 1168 ЦК України цивільний позов ОСОБА_2 на суму 200000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню , на суму 10000 грн.

Розглядаючи в порядку ст. 1166 ЦК України цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Баштанської центральної районної лікарні про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_4 , потерпілого від злочину, тому суд вважає, що його необхідно задовольнити, у зв"язку з чим із ОСОБА_1 (зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Баштанської центральної районної лікарні (56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Ювілейна, 3), банківські реквізити: р/р 35418001644250, код ЄДРПОУ 01998354 МФО 826013 (код платежу 24060300 «Інші надходження» відшкодування витрат на стаціонарне лікування ПІБ боржника) слід стягнути кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 у розмірі 556,38 грн.

Розглядаючи в порядку ст. 1166 ЦК України цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_4 , потерпілого від злочину, тому суд вважає, що його необхідно задовольнити, у зв"язку з чим із ОСОБА_1 (зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Департаменту фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22), банківські реквізити: р/р 31415544700001 в обласний бюджет Миколаївської області, код ЄДРПОУ 37992030 МФО 826013 (код платежу 24060300 «Інші надходження» відшкодування витрат на стаціонарне лікування ПІБ боржника) слід стягнути кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 у розмірі 363,84 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у не застосовувався.

Питання щодо процесуальних витрат по справі суд вирішує, відповідно до вимог ст. 126 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує, у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 369-371, ст. ст.373-376 КПК України, суд, -

Керуючись ст.ст. 369- 371 КПК України, п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році", суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять ) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 ( три ) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у не застосовувався.

Застосувати до ОСОБА_1 п. "в" ст. 1 ЗУ "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року та звільнити його від відбування покарання.

Цивільний позов ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальних та моральних збитків завданих злочином -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 89688 ( вісімдесят дев`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім ) грн. 80 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 100000 (сто тисяч гривень) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Баштанської центральної районної лікарні про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_4 , потерпілого від злочину -задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Баштанської центральної районної лікарні (56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Ювілейна, 3), банківські реквізити: р/р 35418001644250, код ЄДРПОУ 01998354 МФО 826013 (код платежу 24060300 «Інші надходження» відшкодування витрат на стаціонарне лікування ПІБ боржника) кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 у розмірі 556 ( п`ятсот п`ятдесят шість ) грн. 38 коп.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_4 , потерпілого від злочину-задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Департаменту фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22), банківські реквізити: р/р 31415544700001 в обласний бюджет Миколаївської області, код ЄДРПОУ 37992030 МФО 826013 (код платежу 24060300 «Інші надходження» відшкодування витрат на стаціонарне лікування ПІБ боржника) кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 у розмірі 363 ( триста шістдесят три ) грн.84 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 а на користь держави 5169,8 гривень витрати, пов`язані із проведенням експертиз.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий під зберігальну розписку ОСОБА_1 , підлягає залишенню у власника; паперові конверти зі змивами, уламки пластмаси, два автомобільні очищувачі скла, пара шкарпеток підлягають знищенню.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: