Ухвала суду № 91613082, 16.09.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4609/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Мруць І.С.

за участю секретаря Мороза В.В.

з участю представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії Шевченківського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Київ в особі державного виконавця Бахрушина А.М. про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця, зобов`язання зняти арешт з банківських рахунків,-

встановив:

заявник звернулася до суду із заявою до Шевченківського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Київ в особі державного виконавця Бахрушина А.М., у якій просить визнати протиправною та скасування постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Київ Бахрушина А.М. про арешт коштів боржника в частині арешту зарплатних рахунків:

-рахунок НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478,

-рахунок НОМЕР_2 а АТ «Ощадбанк», МФО 322669,

-рахунок НОМЕР_3 АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299 та

-карточка НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, та зобов`язати державного виконавця зняти арешт з даних банківських рахунків, та яка за своєю суттю є скаргою на дії державного виконавця.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що на виконання виконавчого листа №462/4609/13-ц, виданого Залізничним районним судом м.Львова 26.09.2013 року, Шевченківським РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Київ було відкрито виконавче провадження №52618135. На підставі виконавчого провадження 09.12.2017 року було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення даної постанови. В результаті під арешт потрапили рахунки, на які зараховується заробітна плата. Наголошує, що неодноразове звернення у виконавчу службу відносно зняття арешту із зарплатних рахунків результату не дало.

В судове засідання ОСОБА_1 , не з`явилася. Про дату, час та місце судового засідання була належним чином повідомлена.

Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що вимоги скаржника підтримує, постанову від 09.12.2017 року про арешт коштів боржника в частині скасування вказаних рахунків просить скасувати, та зняти арешт з вказаних рахунків. Наголошує на тому, що такі рахунки використовуються або використовувалися для нарахування заробітньої плати, а відтак мають спеціальний режим використання, з врахуванням якого законом заборонено накладати на них арешт. Наголошує на тому, що на даний час ОСОБА_1 користується лише рахунком АТ КБ «Приватбанк», а на інших рахунках зберігаються залишки заробітньої плати скаржника.

На підтвердження спеціального режиму використання рахунку в АТ «Ощадбанк» подав виписку по картковому рахунку від 13.05.2019 року.

Також представник скаржника, пояснив суду, що просить зняти арешт з чотирьох рахунків - крім трьох рахунків наведених у прохальній частині скарги ОСОБА_1 , скаржник просить скасувати і окремий рахунок на картці НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк», однак не може вказати, що це за рахунок та жодних доказів про його статус не має.

Державний виконавець Бахрушин А.М. Шевченківського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києва в судове засідання не з`явився. Шевченківський районний відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києва був належно повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги.

Представник стягувача АКБ «Індустріалбанк» в судове засідання не з`явився. Стягувач повідомлявся про дату, час ті місце розгляду скарги.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши вступне слово представника скаржника – ОСОБА_2 , дослідивши матеріали скарги, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить до наступного висновку.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України «Про виконавче провадження».

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виходячи із змісту ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 7 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно із ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За умовами ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ст.448 ЦПК України).

У справі «Горнсбі проти Греції» ЄСПЛ зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Крім того, слід наголосити, що невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ч.2, 3 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно із ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Виходячи із ст.ст 68, 69 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Відповідно до положень ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Згідно ст. 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст.115, ч. 5 ст. 97 КЗпП України, ст. 22, ч.ч. 1, 6 ст. 24, ч. 3 ст. 15 Закону України "Про оплату праці" визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

З матеріалів справи №462/4609/13-ц встановлено, що 20.05.2014 року Залізничним районним судом м. Львова винесено заочне рішення у даній справі за позовом АКБ «Індустріалбанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , Прокуратура Залізничного району м.Львова про стягнення заборгованості, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АКБ «Індустріалбанк» у м.Львів 1 238 757, 11 грн заборгованості за кредитним договором та судовий збір у сумі 3 441, 00 грн.

За заявою Залізничного ВДВС Львівського МУЮ на підставі ухвали Залізничного районного суду м.Львова від 29.04.2016 року, 26.05.2016 року було видано дублікат виконавчого листа. В межах даного виконавчого провадження 09.12.2017 року державний виконавцем Шевченківського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Бахрушиним А.М. було ухвалено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та /або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору , витрат виконавчого провадження, штрафів 1566842, 92 грн.

Суд бере до уваги, що відповідно до Заяви-Договору №А37-29652-16-START про приєднання до правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк» від 11.04.2016 року, укладеним з ОСОБА_1 , останньою відкрито рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ АБ «Укргазбанк» (а.с.14). При цьому, місцем працевлаштування ОСОБА_1 вказано НПУ ім. М.П. Драгоманова та посада – асистент кафедри стилістики. Джерело надходження коштів на рахунки – заробітня платня, джерела походження власних коштів – заробітна плата. Відповідно до довідки, виданої ОСОБА_1 ПАТ АБ «Укргазбанк», на її ім`я в цьому банку відкрито поточний рахунок з використанням електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 та випущено платіжну картку. Станом на 29.05.2019 року залишок коштів на рахунку становив 1 793, 40 грн (а.с.15). Суд також враховує дані, встановлені з довідки АТ КБ «Приватбанк» від 24.06.2020 року (а.с.17), яка видана про те, що ОСОБА_1 станом на 24.06.2020 має в АТ КБ «Приватбанк» картку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_3 ), на яку отримує заробітну плату від СЗШ №96 МЖК-1, та вважає їх такими, що підтверджують той факт, що дані рахунки мають спеціальний режим використання та призначені для нарахування заробітної плати.

Відповідно до положень ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» за видом стягнення з заробітної плати боржника ОСОБА_1 може бути відраховано не більше 20 відсотків заробітку. Державний виконавець, після накладення арешту на грошові кошти на рахунку боржника, що отримуються як заробітна плата, не врегулював питання щодо розміру відповідних відрахувань так, як, зі слів представника позивача ОСОБА_1 не може користуватися рахунками, арешт з яких просить зняти, а відтак державним виконавцем дійсно вчинено протиправні дії щодо боржника у зв`язку з накладенням арешту на грошові кошти, що отримуються як заробітна плата. Доказів іншого Шевченківським РВ ВДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві суду не подано.

Одночасно, суд критично ставиться до скасування постанови державного виконавця в частині скасування арешту рахунку НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк», оскільки номер рахунку у доданій до скарги на обгрунтування своїх доводів картці реквізитів для проведення операції поповнення карткового рахунку (а.с.16) та номер рахунку у поданій у судовому засіданні виписці по картковому рахунку (а.с.27) не збігаються з номером рахунку, з якого скаржник ОСОБА_1 просить зняти арешт у прохальній частині своєї скарги.

Так само, суд вважає недоведеними, відповідно до ст.81 ЦПК України, обставини щодо зняття арешту з рахунку на картці НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк», оскільки жодної інформації про рахунки на цій картці та підстави, які обгрунтовували незаконність накладення на них арешту скаржником не подано, а представник скаржника у судовому засіданні визнав, що не може подати доказів, які б стосувалися наведеного.

Таким чином судом встановлено, що на підставі оскаржуваної постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Бахрушина А.М. від 09.12.2017 року у ВП №52618135, накладено арешт на кошти, які знаходяться чи будуть знаходитись на карткових рахунках ОСОБА_1 , на які перераховується заробітна плата.

Згідно із ч.1 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.1,2 ст.128 КЗпПУ при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні із заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.

Отже, накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати, суперечить вищезазначеним нормам та порушує права позивача.

За змістом статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно із ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна (коштів) може бути знятий за рішенням суду.

З огляду на те, що на рахунки заявника ОСОБА_1 в АБ «Укргазбанк» та АТ КБ «Приватбанк», з яких вона просить зняти арешт, дійсно зараховується заробітна плата, при наявності вказаних законодавчих обмежень та заборон на стягнення таких коштів, а також те, що накладення арешту на рахунки боржника ОСОБА_1 , які призначені для виплати їй заробітної плати призводить до порушення прав останньої, суд вважає вимоги заявника обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 259-261, 447, 450, 451 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

скаргу задовольнити частково.

Визнати протиправною постанову державного виконавця Бахрушина А.М. Шевченківського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києва від 09.12.2017 року у ВП №52618135 про арешт коштів боржника, у частині арешту коштів, які надходять на:

- рахунок № НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478,

- рахунок НОМЕР_3 АТ КБ «Приватбанк»

Зобов`язати державного виконавця Бахрушина А.М. Шевченківського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києва зняти арешт із рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, а саме:

- рахунок № НОМЕР_1

Зобов`язати державного виконавця Бахрушина А.М. Шевченківського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києва зняти арешт із рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк», а саме:

- НОМЕР_3

В решті вимог – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала проголошена суддею 16 вересня 2020 року.

Повний текст складено 17 вересня 2020 року.

Суддя: І.С. Мруць