Ухвала суду № 91611665, 15.09.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 460/3289/19

Провадження 1-кп/462/98/20

У Х В А Л А

15 вересня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Галайко Н. М.,

за участю секретаря Любінець В. Ю.,

прокурора Жука Б. С.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

захисників Меркулова С. А., Баранчука В. М., Накловича І. М.,

перекладача Маркелова Л. П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22019180000000003 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 - ч. 3 ст. 305, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 28 - ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 28 - ч. 3 ст. 311 КК України, -

встановила:

У провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження провадженні № 22019180000000003 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 - ч. 3 ст. 305, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 28 - ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 28 - ч. 3 ст. 311 КК України.

У ході розгляду кримінального провадження вирішується питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Прокурор Жук Б. С. заявив клопотання про продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, просив суд задовольнити таке.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх захисники, проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили.

Суд зазначає, що ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.07.2020 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було продовжено до 20.09.2020 року.

При вирішенні клопотання про продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу суд виходив з наступного.

Згідно вимог частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України застосування запобіжного заходу здійснюється з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на них процесуальних обов`язків, а також спробам незаконно переховуватись від органів досудового розслідування, та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити його.

Суд дійшов висновку, що оскільки з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, двомісячний термін запобіжного заходу закінчується, в цілях запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, враховуючи те, що перебуваючи на волі обвинувачені зможуть переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні та продовжити займатися злочинною діяльністю, доцільним є продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Окрім цього, захисник Меркулов С. А. заявив клопотання про повернення обвинувального акту. Своє клопотання обґрунтовує тим, що у відповідності до положень ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Відповідно до п. 13, ч. 1, ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Окрім цього, вказує, що відповідно до п. 5, ч. 2, ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. ОСОБА_2 , відповідно до ст. 305 КК України інкримінованої обвинуваченому, кримінально караним діянням в розумінні вказаної статті є діяння - контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, вчинена організованою групою, а також якщо предметом контрабанди були наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби в особливо великих розмірах. Адвокат зазначає також, що з метою індивідуалізації та конкретизації суті караного діяння передбаченого ст. 305 та 311 КК України Законодавцем до КК України внесено роз`яснення у формі примітки до ст. 305 КК України, яка визначає, що: «Поняття великий та особливо великий розмір наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, або фальсифікованих лікарських засобів, що застосовується в цьому розділі, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу». За таких умов, нормативним актом, на який у висунутому обвинуваченні послався прокурор, мав би бути спільний наказ, положення, тощо двох вищевказаних відомств, однак даного наказу не існує та ніколи не існувало. Відтак, вказаний обвинувальний акт не є процесуальним документом, яким висунуте обвинувачення, так як не містить твердження про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, у ньому відсутнє посилання нормативний акт, який визначив розмір, вид та/або об`єм, предмету злочину. Відтак Меркулов С. А. просить обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22019180000000003 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст. 305, 311, 313 КК України повернути прокурору.

Суд зазначає, що перелік обов`язкових додатків до обвинувального акта визначений у ч. 4 ст. 291 КПК України, серед яких є розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування. Зазначена вимога кримінального процесуального закону дає підстави суду для перевірки дотримання прокурором вимог ст. 293 КПК України, з урахуванням приписів ст. 42 КПК України, що, в свою чергу, є гарантією права на захист своїх законних інтересів під час судового розгляду провадження обвинуваченим.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання захисник Меркулов С. А. про повернення обвинувального акту.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали думку захисника Меркулова С. А. та захисника Накловича І. М.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 314 КПК України визначає чіткий та виключний перелік питань, які вирішуються судом під час підготовчого судового засідання, і суд на вказаній стадії не вправі вдаватися до оцінки правильності кваліфікації дій обвинуваченого, що має право робити суд тільки за результатами судового розгляду обвинувачення по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Статтею 291 КПК України передбачені вимоги, яким повинен відповідати обвинувальний акт та можливість повернення його прокурору у разі його невідповідності вимогам передбачених цією статтею.

Із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.

Системний аналіз положень кримінального процесуального законодавства свідчить, що обвинувальний акт є результатом оцінки прокурором отриманих протягом досудового розслідування доказів вчинення кримінального правопорушення, які будуть перевірені судом в межах судового розгляду.

Як вбачається із змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22019180000000003, такий по формі і за змістом складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та затверджений процесуальним прокурором.

Окрім цього, аналіз змісту обвинувального акту свідчить про те, що при його складанні були дотримані вимоги статті 291 Кримінального процесуального кодексу України.

Зважаючи на викладене, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Меркулова С. А. про повернення обвинувального акта прокурору - не підлягає задоволенню, оскільки такий по формі і за змістом складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Також, прокурор заявив клопотання про призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Обвинувачені та їх захисники не заперечили проти клопотання прокурора про призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18.07.2019 року у кримінальному провадженні - призначено підготовче судове засідання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки кримінальне провадження підсудне Залізничному районному суду м. Львова, відсутні підстави про повернення обвинувального акту, закриття чи зупинення кримінального провадження.

За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 291, 293, 314-315, 331, 376 КПК України, суд, -

постановив:

Кримінальне провадження № 22019180000000003 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 - ч. 3 ст. 305, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 28 - ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 28 - ч. 3 ст. 311 КК України - призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у приміщенні Залізничного районного суду міста Львова (м. Львів, вул. С. Бандери, буд. 3) о 14 год. 00 хв. 08.10.2020 року.

Згідно вимог ст. 31 КПК України проводити судовий розгляд кримінального провадження суддею одноособово, у судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

У задоволенні клопотання захисника Меркулова С. А. про повернення обвинувального акту - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вулканешти, Республіки Молдова на строк 60 (шістдесят) днів до 13.11.2020 року включно із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 1 344 700 (один мільйон триста сорок чотири тисячі сімсот) грн.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ковель на строк 60 (шістдесят) днів до 13.11.2020 року включно із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 1 536 800 (один мільйон п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) грн.

Обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали або у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Залізничний районний суд м. Львова протягом 7 (семи) днів після її оголошення, а для особи, що перебуває під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 15.09.2020 року.

Суддя/підпис/ Н.М. Галайко

З оригіналом згідно.

Суддя: