Рішення № 91610244, 15.09.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/4158/20

2/310/1738/20

РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2020 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю представника позивача Петровської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Бердянської міської ради Запорізької області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бердянської міської ради Запорізької області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частки будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , належної їй на підставі договору дарування від 10 грудня 1985 року. На час смерті матері позивач постійно проживав із нею у вищевказаному будинку, оскільки вона потребувала за станом здоров`я догляду. Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР (що діяв на час смерті ОСОБА_2 ), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 , оскільки померла в 1975 році розірвала шлюб із батьком позивача - ОСОБА_3 . Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 позивачу потрібно для реалізації своїх прав спадкоємця. Просив встановити факт прийняття ним спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на спадкове майно ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді 1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Представник позивача позов підтримала з викладених в ньому підстав. Зазначила, що ОСОБА_1 проживав разом із матір`ю ОСОБА_2 в її будинку за адресою: АДРЕСА_1 , але за вказаною адресою зареєстрований не був. Після смерті матері позивач фактично вступив в управління спадщиною, мешкає в спадковому будинку, доглядає за ним, сплачує комунальні послуги, оригінал правовстановлюючого документу знаходиться у ОСОБА_1 . Братів та сестер у позивача не було, батько помер до смерті матері, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . Просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

На підставі договору дарування від 10 грудня 1985 року ОСОБА_2 належала 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13 лютого 1995 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянську.

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20 жовтня 1965 року вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьки - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

З відповіді Комунального підприємства з технічної інвентаризації № 305 від 19 серпня 2020 року вбачається, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого Бердянською держнотконторою 10 грудня 1985 року.

Згідно паспорта громадянина України НОМЕР_3 , виданого 05 лютого 2011 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З листа Бердянської державної нотаріальної контори № 1334/01-16 від 31 липня 2020 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа заведена не була, що підтверджується інформаційною довідкою із спадкового реєстру № 61010416 від 21 липня 2020 року.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що позивач мешкав разом зі своєю матір`ю до її смерті в житловому будинку по АДРЕСА_1 . Він доглядав за нею, допомагав по господарству, оскільки мати була хворою та потребувала сторонньої допомоги. Похованням матері займався ОСОБА_1 . Після її смерті позивач разом зі своєю родиною залишився проживати в будинку, що належав матері, доглядає за ним.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно із ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не заявив про відмову від неї.

Ст.ст. 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На виконання ст. 68 Закону України «Про нотаріат» нотаріус перевіряє склад спадкового майна. Згідно п. 4.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України на підтвердження складу спадкового майна від спадкоємців витребовуються відповідні документи.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, оскільки на час смерті матері ОСОБА_1 проживав із нею, тобто фактично вступив у володіння та управління спадковим майном, від спадщини не відмовився, він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 259, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) до Бердянської міської ради Запорізької області, код ЄДРПОУ 20525153 (площа Єдності, 2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71118) про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування право власності на спадкове майно ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді 1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2020 року.

Суддя О. М. Вірченко