Ухвала суду № 91609019, 10.09.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/4100/18

1-кп/264/84/2020

У Х В А Л А

10.09.2020 колегія суддів Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., суддів Литвиненко Н.В., Іванченко А.М., за участю секретаря судового засідання Ткачук Г.В., прокурора Пірго Г.М., потерпілої ОСОБА_1 , захисника Юдіна М.О., обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.

В ході підготовчому розгляду захисником заявлено відвід колегії суддів з причин того, що потерпіла по справі ОСОБА_1 працює в Іллічівському районному суді м. Маріуполя на посаді секретаря судового засідання, тому у захисника є розумні сумніви в неупередженості та безсторонності суддів як судової колегії, так і інших суддів Іллічівського районного суду м. Маріуполя, оскільки потерпіла особа наділена певними правами та обов`язками, реалізація яких буде викликати сумніви в об`єктивності суддів. Крім того, зазначив, що факт трудових відносин потерпілою з судом є підставою для передачі кримінального провадження до іншого суду, що передбачено вимогами п. 3 ч. 1 ст. 34 КПК України.

Обвинувачений підтримав заявлений відвід.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлений відвід.

Прокурор Пірго Г.М. в судовому засіданні не заперечував проти передачі справи до іншого суду.

Вислухавши думки сторін, суд приходить до наступного.

Статтею 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Так, потерпіла ОСОБА_1 працює в Іллічівському районному суді м. Маріуполя на посаді секретаря судового засідання, в ході судового розгляду з`ясувалось, що вона дізналась про судові засідання в кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_2 , яке перебуває на розгляді в суді, вже після того, як працевлаштувалась до суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом (п.1).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зазначав, що безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (рішення у справі «Білуха проти України», «Бочан проти України», «Газета «Україна-центр» проти України» та ін.)

Водночас Консультативна рада європейських суддів у п.12 Висновку №1 (2001) наголошує, що судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано.

Сумніви в незалежності відсутні, коли у «об`єктивного спостерігача» не виникне підстав для занепокоєння з цього питання в обставинах справи, що розглядається (рішення ЄСПЛ у справі «Кларк проти Сполученого Королівства»). Навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілдт проти Данії», «Веттстейн проти Швейцарії»). Кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві (справи «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії»).

Розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 передбачає обов`язкову участь потерпілої особи, зокрема ОСОБА_1 , в судових засіданнях, її допит, участь в судових дебатах, тобто секретар судового засідання Іллічівського районного суду м. Маріуполя Пачковська Т.В. є стороною кримінального провадження і не може вважатись байдужою до вирішення цієї справи.

Не зважаючи на особисту (суб`єктивну) неупередженість, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість суддів при розгляді даної справи та справедливість ухваленого ним рішення, а також забезпечення довіри до судової влади України, враховуючи, що ОСОБА_1 працює на посаді секретаря судового засідання, яка передбачає, при виробничій необхідності, виконання обов`язків з усіма суддями, які входять до штату суду, в тому числі із суддями, які входять до складу судової колегії, необхідність допиту ОСОБА_1 в якості потерпілої в даному кримінальному провадженні, колегія суддів у цій справі визнає необхідним задовольнити відвід, оскільки наведені вище об`єктивні обставини можуть викликати побоювання щодо неупередженості суддів з точки зору стороннього спостерігача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження.

ОСОБА_1 , яка є потерпілою особою в кримінальному провадженні, наказом в.о. керівника апарату Іллічівського районного суду м. Маріуполя № 57-ІІк від 25.08.2020 року призначена на посаду секретаря судового засідання Іллічівського районного суду м. Маріуполя з 25.08.2020 року та до дня визначення суб`єктом призначення або керівником державної служби переможця за результатами конкурсного відбору відповідно до законодавства, з випробувальним терміном два місяця, з посадовим окладом згідно штатного розпису. Вказана обставина виключає повторний авторозподіл кримінального провадження серед інших суддів Іллічівського районного суду м. Маріуполя після задоволення відводу колегії суддів.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Тому на підставі наведеного колегія суддів вважає за необхідне направити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст.. 187 ч. 4 КК України до Донецького апеляційного суду для вирішення питання про передачу вказаного кримінального провадження на розгляд іншого суду.

Керуючись ст.ст. 81, 34 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Заяву захисника Юдіна М.О щодо відводу колегії суддів - задовольнити.

Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України направити до Донецького апеляційного суду для вирішення питання про передачу вказаного кримінального провадження на розгляд іншого суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Ю. О. Матвєєва

Суддя: Н.В.Литвиненко

Суддя: А.М.Іванченко