Ухвала суду № 91602400, 17.09.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №622/709/18

провадження №1-кс/619/935/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року Дергачівський районний суд

Харківської області

в складі: слідчого судді - Жорняк О.М.

за участі секретаря судового засідання Герасименко А.С. прокурора Лисенко В.Ю.,

адвоката Демура І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Дергачі клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з заявою про скасування арешту майна.

В обгрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те,що на підставі ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області Калиновської Л.B. від 05.08.2020 року в рамках кримінального провадження 05.08.2020 року проведено обшук за місцем його мешкання , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході проведення обшуку 05.08.2020 року, старшим слідчим СВ Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області Ільїним О.П. вилучено:

- телефон марки «Nomi» з сімкартою «Водафон», номер НОМЕР_1 ;

- ноутбук марки «hp» серійний номер 0002-490-380-137, модель «Presana CQ 57».

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 20 серпня 2020 року у справі було накладено арешт на вилучений ноутбук. дозвіл на що слідчим суддею надано не було та на телефон, без обгрунтування необхідності проведення експертного дослідження.

Крім того всі індивідуальні ознаки вказаного майна слідчим були зафіксовані,на копіювання необхідної інформації час також був, а тому немає жодних передумов для його утримання.

В судовому засіданні адвокат Демура І.Б. скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Прокурор Лисенко В.Ю. в судовому засіданні проти скарги заперечував вважаючи її необгрунтованою

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників кримінального провадження., слідчий суддя приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи в провадженні СВ Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській областіперебуває кримінальне провадження № 42018221280000088 від 15.05.2018 внесене до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області Калиновської Л.B. від 05.08.2020 року у справі № 622/709/18 (провадження № 1-кс/619/778/20), в рамках кримінального провадження № 42018221280000088 від 15.05.2018 - 05.08.2020 року проведено обшук за місцем мешкання директора ТОВ «ЕНЕРГОТЕПЛО» - ОСОБА_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході проведення обшуку 05.08.2020 року, старшим слідчим СВ Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області Ільїним О.П. вилучено:

- телефон марки «Nomi» з сімкартою «Водафон», номер НОМЕР_1 ;

- ноутбук марки «hp» серійний номер 0002-490-380-137, модель «Presana CQ 57».

Згідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, с необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи с засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 20 серпня 2020 року у справі було накладено арешт на вилучений ноутбук та на телефон.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За правилами статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

В цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду і прав людини у справі «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 06.11.2008.» де вказувалися порушення ст.1 Першою протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особи мас право мирно володіти своїм майном, ніхто не може були позбавлений свої власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до Постанови Європейського суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського суду від 24.03.2005 по справі Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошуються на тому,що перша на найбільш важлива вимога статті 1 IIротоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності мас бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більш того, верховенство права, одна із засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуго справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, шо спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільннм.

Стаття 174 КПК України передбачає два випадки можливого скасування раніше накладеного арешту на майно - 1) у застосуванні арешту майна відпала потреба; 2) арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено,що органом досудового розслідування на даний часзалишина відповідна копія інформації з зазначених носіїв.

Враховуючи, що на даний час в подальшому застосуванні арешту вказаного майна відпала потреба, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст.173, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженню № 42018221280000088 від 15.05.2018- задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 20.08.2020 , а саме: на телефон марки «Nomi» з сімкартою «Водафон», номер № НОМЕР_2 з флеш носієм 4 ГБ, ІМЕІ № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та ноутбук марки «НР», модель «Pnesana CQ 57», серійний номер НОМЕР_5 з поверненням його ОСОБА_1 , залишивши відповідну копію інформації з зазначених носіїв.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Повний текст ухвали складено 17 вересня. 2020 року.

Слідчий суддя О. М. Жорняк