Ухвала суду № 91601686, 17.09.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14706/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Гордійчук І.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Петришина А.М. про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

10 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Рівненського міського суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ВАТ "Універсал Банк" про визнання договору дарування недійсним.

15 вересня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Петришин А.М звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову у зазначеній цивільній справі та просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які виконавчі дії у виконавчому провадженні АСВП №62851706 щодо майна, а саме нежитлового приміщення цокольного поверху, загальною площею 87,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії, що пов"язані з реєстрацією права власності іпотекодержателя на нерухоме майно - нежитлове приміщення цокольного поверху, загальною площею 87,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву з додатками та надані докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускаються як до пред`явлення позову, так і на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статті 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов забезпечується шляхом, зокрема, забороною вчиняти певні дії. (п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України)

Суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Верховний суд України в п.4 зазначеної вище Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 р. № 9 зазначає, що суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність позовним вимогам виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, нежитлове приміщення цокольного поверху, загальною площею 87,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Виходячи з викладеного, встановивши, що між сторонами справи дійсно наявний спір щодо нежитлового приміщення цокольного поверху, загальною площею 87,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; приймаючи до уваги, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони до набрання законної сили судовим рішенням у справі №569/14706/20 вчинення будь-яких виконавчих дії у виконавчому провадженні ВП №62851706 щодо майна, а саме нежитлового приміщення цокольного поверху, загальною площею 87,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити вчинення реєстраційних дії, що пов"язані з реєстрацією права власності іпотекодержателя на нерухоме майно - нежитлове приміщення цокольного поверху, загальною площею 87,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Петришина А.М про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ВАТ "Універсал Банк" про визнання договору дарування недійсним - задовольнити.

До набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №569/14706/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ВАТ "Універсал Банк" про визнання договору дарування недійсним, - вжити заходи забезпечення позову, заборонити вчинення будь-яких виконавчих дії у виконавчому провадженні ВП №62851706 щодо майна, а саме нежитлового приміщення цокольного поверху, загальною площею 87,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити вчинення реєстраційних дії, що пов"язані з реєстрацією права власності іпотекодержателя на нерухоме майно - нежитлове приміщення цокольного поверху, загальною площею 87,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала про забезпечення позову набирає чинності з моменту її підписання суддею, строк пред`явлення до примусового виконання ухвали становить три роки та обчислюється з наступного дня після її прийняття.

Ухвалу направити компетентним органам для відповідної реєстрації.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.О. Гордійчук