Ухвала суду № 91599693, 16.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 О К Р Е М А У Х В А Л А

16 вересня 2020 року м. Київ №826/16774/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І,

розглянувши заяву про визнання протиправними дій відповідача в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доПравобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні діївстановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №17415/04 від 02 квітня 2018 року;

- зобов`язати Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 26 вересня 2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2019 року позовні вимоги задоволені частково.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2019 року без змін.

На виконання рішення від 25 січня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва 18 квітня 2019 року видано виконавчі листи.

Проте станом на 14 вересня 2020 року рішення суду від 25 січня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не виконано.

Не погоджуючись з такими діями відповідача представник позивача звернувся з заявою про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неналежного виконання вищезазначених судових рішень.

В обґрунтування даної заяви представником позивача зазначено, що відповідач протиправно ухиляється від виконання належним чином судового рішення від 25 січня 2019 року.

Розглянувши заяву про визнання протиправними дій відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною третьою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивачем виконано всі вимоги, визначені вищезазначеними нормами - заява про визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2019 року підлягає розгляду.

Як вбачається з матеріалів, доданих позивачем до заяви про визнання протиправними дій відповідача при виконанні рішення, заява про примусове виконання рішення суду до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві була надіслана 18 листопада 2019 року. Згідно Реєстру виконавчих проваджень 29 листопада 2019 року відкрито виконавче провадження №60676676.

Згідно з інформації, отриманої з реєстру виконавчої проваджень, 14 серпня 2020 року державним виконавцем закрито виконавче провадження №60676676.

Під час телефонної розмови позивача із державним виконавцем Моховою Діаною Анатолівною стало відомо, що виконавче провадження №60676676 закрито у зв`язку із його виконанням.

Представником ОСОБА_1 17 серпня 2020 року направлено скаргу на державного виконавця Начальнику Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Подолянко Івану Андрійовичу, однак станом на 11 вересня 2020 року відповіді на скаргу представника позивача не отримано, права позивача не поновлено.

В той же час, у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 містяться наступні висновки Головного спеціаліста Пенсійного фонду України Головного управління пенсійного фонду України м. Києві - Москаленко: «На заявника не поширюється дія ЗУ «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» ст. 28, ч. 1, абзац 3, тому що він не відпрацював на підземних роботах 15 років. (Висновок від 15.05.2019 року); Для зарахування періоду навчання з 01.09.82 р. по 07.05.86 рік в підземний стаж немає підстав (в рішенні суду не зазначається) (Висновок від 11.09.2019 року)».

Проте, на сторінці 5 мотивувальної частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2019 року у справі №826/16774/18 зазначається, що період навчання позивача у Краснолуцькому гірничому технікумі має бути зараховано до пільгового стажу.

Крім того, судовим рішенням визначено, що пільговий стаж за списком №1 ОСОБА_1 складає 17 років 08 місяців і 13 днів, а загальний стаж складає 26 років 5 місяців 27 днів.

Дані обставини свідчать про неналежне виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2019 року, яке набрало законної сили 12 березня 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно з частиною четвертою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Згідно з статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Отже невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи вищенаведене суд вважає за доцільне задовольнити заяву позивача про визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2019 року у справі №826/16774/18 та постановити у відношенні Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві окрему ухвалу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 14, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постановити окрему ухвалу щодо Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зв`язку із виявленими судом під час розгляду справи порушеннями відповідачем вимог статті 124 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Направити дану ухвалу до Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, вирішення питання щодо виявлення винних у допущенні вказаних порушень осіб і вирішення питання щодо притягнення їх до відповідальності у відповідності до вимог законодавства.

4. Про вжиті заходи повідомити Окружний адміністративний суд міста Києва не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена особами, яких вона стосується, в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Т.І. Шейко