Рішення № 91597332, 15.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року м. Київ № 640/23058/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю помічника судді Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) (далі - відповідач або ГУ ПФУ), в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, що полягає в не перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 за додатковими документами, поданими із заявою про перерахунок пенсії та дії, які полягають у нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 23 серпня 2018 року без урахування грошового забезпечення в розмірі, зазначеного у довідках Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 29 травня 2018 року № 305/371 та від 25 липня 2019 року № 305/422 протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 без обмежень її максимальним розміром з урахуванням грошового забезпечення (виходячи з 90% від загальної суми грошового забезпечення), зазначеного у довідках Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 29 травня 2018 року № 305/371 та від 25 липня 2019 року № 305/422 починаючи з 23 серпня 2018 року, з урахуванням проведених виплат;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмежень її максимальним розміром (виходячи з 90% від загальної суми грошового забезпечення) та здійснити виплату різниці між фактично отриманою та перерахованим розміром пенсійних виплат, починаючи з 23 серпня 2018 року до дати рішення суду, однією сумою.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправність бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку пенсійних виплат.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2019 (суддя Пащенко К.С. ) відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 640/23058/19 у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання; витребувано у відповідача належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує про те, що ГУ ПФУ здійснило перерахунок пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу. Також відповідач зазначає, що в п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2018 № 103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян" визначено розмір та порядок виплати підвищеної пенсії у 2018- 2020 роках. Крім того, у статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено розмір пенсії за вислугу років, обчислений відповідно цієї статті, і не повинен перевищувати з 01.05.2014 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , з серпня 2004 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 90% грошового утримання відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

19.03.2013 позивачу вперше встановлено другу групу інвалідності довічно, у зв`язку з отриманням травми через довготривалу дію компонентів ракетного палива, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 805530 від 19.03.2013.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 04.01.2017 у справі № 759/15781/16-ц, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017, задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ про визнання дій протиправними і зобов`язання здійснити певні дії. Визнано дії ГУ ПФУ протиправними. Зобов`язано ГУ ПФУ виплачувати ОСОБА_1 призначену йому пенсію без обмежень максимальним розміром до наступного перерахунку пенсії на умовах та відповідно до законодавства. Зобов`язано ГУ ПФУ виплатити недоплачену частину пенсії у період з 19.03.2013 по (день рішення суду) відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА № 805530 від 19.03.2013.

При цьому, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 у справі № 759/15781/16-ц надано роз`яснення про те, що ГУ ПФУ повинно здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2016 у розмірі 90% від грошового забезпечення без обмежень максимального розміру.

Відповідно до довідок, наданих Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України від 29.05.2018 № 305/317 та від 25.07.2019 № 305/422, оклад за військовим званням "генерал-лейтенант" з 01.03.2018 становить 1 620 грн. та посадовий оклад за посадою "заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України" з 07.03.2018 - 14 500 грн., а з 01.01.2019 - 20 020 грн.

У зв`язку з викладеним, позивач 23.08.2019 звернувся із заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 51 та ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у зв`язку із введенням в дію постанов Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 718 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців начальницького складу та деяких інших осіб" та від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (зі змінами) з відповідною зміною розміру посадового окладу та військовим званням.

У вказаному листі позивач звертав увагу ГУ ПФУ на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 04.01.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 у справі № 759/15781/16-ц, які набрали законної сили.

Листом від 18.09.2019 № 205739/03 ГУ ПФУ повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку його пенсії.

Не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , вважаючи її необґрунтованою та протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд вказує таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до частини сьомою статті 43 Закон № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова № 103), прийнятою відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, постановлено:

- перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (пункт 1 Постанови № 103);

- виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року (пункт 2 Постанови № 103);

- виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми (пункт 3 Постанови № 103);

- у разі, коли внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (пункт 4 Постанови № 103);

- Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (пункт 7 Постанови № 103);

- Міністерству соціальної політики разом з Пенсійним фондом України забезпечити проведення перерахунків пенсій, передбачених цією постановою (пункт 8 Постанови № 103).

«Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).

Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 45).

Пунктами 2, 3 Порядку № 45 встановлено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Особам із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ, осіб рядового і начальницького складу державних органів колишнього Союзу РСР, громадянам інших держав із числа військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, осіб рядового і начальницького складу державних органів, утворених відповідно до законодавства таких держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та членам їх сімей довідки видаються державними органами за відповідними посадами на момент виникнення права на перерахунок пенсії (пункт 7 Порядку № 45).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 718» від 28.02.2018 № 121 (далі - Постанова № 121) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» від 19.10.2016 № 718 (далі - Постанова № 718), зокрема, викладено перший пункт у наступній редакції:

« 1. Затвердити співвідношення між посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, та групами оплати праці на посадах державної служби згідно з додатком.

Посадові оклади за посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, встановлюються у розмірах, зазначених у схемі посадових окладів на посадах державної служби, за групами оплати праці у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, відповідно до співвідношення, затвердженого цією постановою.»

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок № 3-1).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.

Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії (пункт 23 Порядку № 3-1).

Частиною другою статті 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Суд відмічає, що підставою звернення до суду стали висновки позивача відносно того, що в порушення вимог пенсійного законодавства йому не було здійснено перерахунок пенсії в зв`язку з наданням за його заявою від 23.08.2019 оновлених довідок про грошове забезпечення Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 29 травня 2018 року № 305/371 та від 25 липня 2019 року № 305/422.

Судом встановлено, що внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України постанов від 30.08.2017 № 704 та від 19.10.2016 № 718 розміри грошового забезпечення в частині окладу за військовим званням «генерал-лейтенант» та посадового окладу за посадою «заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України» були змінені з урахуванням відповідних змін у зазначених постановах, що відображено у довідках про грошове забезпечення Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 29 травня 2018 року № 305/371 та від 25 липня 2019 року № 305/422.

Суд зазначає, що оскільки Порядком № 3-1 передбачена можливість подачі безпосередньо заявником або його законним представником заяви про перерахунок пенсії, то підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган ПФУ.

Крім того, за змістом положень пункту 24 Порядку № 3-1 органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.

З урахуванням наведеного, Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві було зобов`язане прийняти довідки про грошове забезпечення Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 29 травня 2018 року № 305/371 та від 25 липня 2019 року № 305/422 та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням оновленого розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснивши виплату за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів - 23.08.2019, тобто, з 23.08.2018.

Таким чином, вимоги позивача про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, що полягає в не перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 за додатковими документами, поданими із заявою про перерахунок пенсії та дії, які полягають у нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 23 серпня 2018 року без урахування грошового забезпечення в розмірі, зазначеного у довідках Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 29 травня 2018 року № 305/371 та від 25 липня 2019 року № 305/422 протиправною, підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 без обмежень її максимальним розміром з урахуванням грошового забезпечення (виходячи з 90% від загальної суми грошового забезпечення), зазначеного у довідках Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 29 травня 2018 року № 305/371 та від 25 липня 2019 року № 305/422 починаючи з 23 серпня 2018 року, з урахуванням проведених виплат, суд зазначає таке.

Як зазначалося вище, постановою Святошинського районного суду м. Києва від 04.01.2017 у справі № 759/15781/16-ц, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017, зобов`язано ГУ ПФУ виплачувати ОСОБА_1 призначену йому пенсію без обмежень максимальним розміром до наступного перерахунку пенсії на умовах та відповідно до законодавства.

При цьому, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 у справі № 759/15781/16-ц надано роз`яснення про те, що ГУ ПФУ повинно здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2016 у розмірі 90% від грошового забезпечення без обмежень максимального розміру.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини щодо розміру відсотка грошового забезпечення, з якого призначалася пенсія позивача доказування у даній справі не підлягає.

Крім того, відповідно до перерахунку пенсії від 04.07.2017, наявного в матеріалах справи, з 01.05.2016 позивачу перерахована його пенсія (згідно рішення суду у справі № 759/15781/16-ц) виходячи із 90% грошового забезпечення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач зберігає право на обчислення пенсії за вислугу років із максимального розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, права позивача, що виникли з моменту призначення пенсії у розмірі 90% мають ним реалізовуватись та не можуть бути обмежені або виключені.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року в справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Щодо застосування відповідачем обмеження максимальним розміром пенсії, суд зазначає наступне.

Так, у первісній редакції статті 43 Закону № 2262-ХІІ було зазначено:

- пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що його одержували військовослужбовці до призову на військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається у порядку, встановленому Законом України «Про пенсійне забезпечення»;

- військовослужбовцям строкової служби, які до призову на військову службу та після звільнення з військової служби не працювали і не перебували на військовій службі за контрактом, та членам їх сімей пенсії встановлюються у мінімальних розмірах, передбачених відповідно статтями 22 і 37 цього Закону;

- пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, грошова компенсація замість продовольчого пайка, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI (набрання чинності 01.01.2008) статтю 43 Закону № 2262-ХІІ було вперше доповнено, зокрема, частиною:

- максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду справи № 1-28/2008 рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, внесені зміни Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI до статті 43 Закону № 2262-ХІІ.

Статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) (у первісній редакції), який набрав чинності 01.10.2011 визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зазначена норма є чинною та неконституційною не визнавалась.

Згідно з частиною другою Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI (у первісній редакції) обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 пенсія призначена у 21.08.2004 році, до набрання чинності Закону № 3668-VI, таким чином на нього не розповсюджується обмеження пенсії максимальним розміром.

При цьому, що стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату саме однією сумою, суд зазначає таке.

На думку суду вимога про виплату однією сумою є способом виконання рішення суду, тому контроль за виконання рішення суду в цій частині може бути здійснений судом або державною виконавчою службою після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до частини першої статті 372 КАС України в разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

У даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення такого способу виконання рішення.

Отже позовні вимоги у цій частині, за переконанням суду, задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказу понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, що полягає в не перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 за додатковими документами, поданими із заявою про перерахунок пенсії та дії, які полягають у нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 23 серпня 2018 року без урахування грошового забезпечення в розмірі, зазначеного у довідках Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 29 травня 2018 року № 305/371 та від 25 липня 2019 року № 305/422 протиправною.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) без обмежень її максимальним розміром з урахуванням грошового забезпечення (виходячи з 90% від загальної суми грошового забезпечення), зазначеного у довідках Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 29 травня 2018 року № 305/371 та від 25 липня 2019 року № 305/422 починаючи з 23 серпня 2018 року, з урахуванням проведених виплат.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) виплачувати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсію без обмежень її максимальним розміром (виходячи з 90% від загальної суми грошового забезпечення) та здійснити виплату різниці між фактично отриманою та перерахованим розміром пенсійних виплат, починаючи з 23 серпня 2018 року до дати рішення суду.

5. У іншій частині позову відмовити.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко