Рішення № 91596022, 17.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2020 р. Справа № 480/3323/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління з питань праці Сумської міської ради

про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління з питань праці Сумської міської ради, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ОМС-СМ2046/828/АВ/П/ТД від 29.11.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 31.10.2019 за результатами проведення інспекційного відвідування на підставі направлення №ОМС-СМ 2046/78 головним спеціалістом відділу з питань праці управління з питань праці Сумської міської ради було складено Акт №ОМС- СМ2046/828/АВ. 29.11.2019 року на підставі зазначеного Акту винесено постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-СМ2046/828/АВ/П/ТД- ФС, згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 500760,00 грн.

Позивач з зазначеною постановою та актом не згоден, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Дійсно в період з 28.10.2019 по 31.10.2019 було проведено інспекційне відвідування за місцем реєстрації об`єкта відвідування ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Під час перевірки інспектором виявлено порушення законодавства про працю, а саме: визнано цивільно-правові відносини, що тривали між ФОП ОСОБА_1 та фізичними особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі вищевказаних цивільно-правових договорів - трудовими та як наслідок нібито виявлено порушення вимог ст. 24 КзПП, а саме фактичне допущення до роботи осіб без укладання в установленому порядку трудових договорів та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу.

01.11.2019 року інспектором праці - головним спеціалістом відділу з питань праці управління з питань праці Сумської міської ради було складено протокол №ОМС-СМ2046/828/АВ/П/ПТ відносно ФОП ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП, а саме: фактичний допуск чотирьох працівників до роботи без оформлення трудових договорів.

25.11.2019 року постановою Зарічного районного суду м.Суми розглянуто протокол №ОМС-СМ2046/828/АВ/П/ПТ відносно ФОП ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП та закрито провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 06.12.2019 року та відповідачем не оскаржувалась.

Про складений Протокол як і про наслідки його розгляду та прийняте судове рішення відповідачу було відомо.

Тобто Постанова Зарічного районного суду м.Суми є обов`язковою для адміністративного суду в частині встановлення факту відсутності порушень трудового законодавства, а саме: фактичного допуску у січні-липні 2019 року чотирьох працівників до роботи без укладання трудових договорів зазначених в оскаржуваній Постанові про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-СМ2046/828/АВ/П/ТД- ФС від 29 листопада 2019 року.

Зазначене свідчить про відсутність у діях ФОП ОСОБА_1 порушень ч. 3 статті 24 КЗпП, а саме: відсутності факту допуску до роботи без укладання в установленому порядку трудових договорів та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу.

Тому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу.

Ухвалою суду від 12.06.2020 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що дійсно за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 31.10.2019 року № ОМС-СМ2046/828/АВ.

Відповідач звертає увагу на те, що твердження позивача, що він з актом не згоден, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, є необґрунтованим, оскільки акт інспекційного відвідування був підписаний позивачем без зауважень. Зауваження до акту інспекційного відвідування позивачем в установленому порядку не надавалися.

Таким чином, у ході інспекційного відвідування було виявлено порушення законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, відповідальність за яке передбачена як частиною 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так і абзацем другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

Згідно з пунктом 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", заходи до притягнення об`єкта відвідування га його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису (припис про усунення виявлених порушень №ОМС-СМ2046/828/АВ/П внесено 01.11.2019 року; отримано особисто ФОП ОСОБА_1 , припис в установленому порядку не оскаржувався).

У зв`язку з цим 01.11.2019 року інспектором праці стосовно ФОП ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № ОМС-СМ2046/828/АВ/П/ПТ. Сформована справа про адміністративне правопорушення 01.11.2019 була направлена для розгляду до Зарічного районного суду м. Суми.

Одночасно з цим 01.11.2019 року акт інспекційного відвідування, складений за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників, надано уповноваженій посадовій особі для розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з абзацем другим пункту 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (зі змінами), про дату одержання документів уповноваженою посадовою особою ФОП ОСОБА_1 був повідомлений шляхом вручення повідомлення про одержання документів від 05.11.2019 № 605/19.2-11/90 йому особисто, про що на копії повідомлення зроблена відповідна позначка, засвідчена його підписом. Одночасно, ОСОБА_1 був поінформований, що розгляд справи про накладення штрафу призначено на 29.11.2019 року.

29.11.2019 року начальником управління з питань праці Сумської міської ради Занченком А.Г. як уповноваженою посадовою особою за результатами розгляду справи про накладення штрафу складено постанову про накладення штрафу № ОМС-СМ2046/828/АВ/П/ТД-ФС, згідно з якою, керуючись ч.3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктом 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 500760,0 грн. (30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення: 30 х 4173,0 грн. х 4).

Також відповідач зазначив, що твердження позивача, що постанова Зарічного районного суду м. Суми, яка набрала законної сили 06 грудня 2019 року, відповідачем не оскаржувалася, є таким, що суперечить чинному законодавству, а саме: статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Хоча Управління і не згодне з прийнятим рішенням, іншого чинним законодавством не передбачено.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Таким чином, строк відведений для сплати штрафу у добровільному порядку закінчився 29.12.2019 року.

Згідно з пунктом 10 вищезазначеного Порядку постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

До управління інформація про оскарження ФОП ОСОБА_1 постанови про накладення штрафу у судовому порядку не надходила.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до абзацу четвертого пункту 11 Порядку постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29 листопада 2019 року № ОМС-СМ2046/828/АВ/П/ТД-ФС була пред`явлена до виконання до Зарічного ВДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає позовну заяву ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 28-36).

У відповіді на відзив позивач зазначив, що Зарічним районним судом м. Суми встановлено юридичний факт дійсності цивільно-правових договорів та їх відповідність вимогам цивільного законодавства та визнав відносини між позивачем та особами, визначеними у акті, цивільно-правовими, а не трудовими як помилково намагається тлумачити відповідач (а.с. 58-59).

У запереченні щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів відповідач зазначив, що виконання робіт з фізичними особами, зазначеними у акті інспекційного відвідування, фактично проводились за професіями, визначеними Класифікатором професій ДК 003:2010. З цими особами позивач перебував саме у трудових відносинах, які були приховані укладанням цивільно-правових договорів. Відповідач вважає позовну заяву необгрунтованою та просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 113-115).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що в період з 28 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року згідно з наказом начальника управління від 18.10.2019 № 99 "Про проведення інспекційного відвідування" на підставі абз.14 пп.6 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", головним спеціалістом відділу з питань праці управління з питань праці Сумської міської ради - інспектором праці Малою Іриною Василівною проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 .

За результатами зазначеного інспекційного відвідування складений Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 31 жовтня 2019 року № ОМС-СМ2046/828/АВ (а.с. 4-10).

У ході інспекційного відвідування встановлено, що позивачем протягом січня - червня 2019 року фактично використовувалася праця трьох фізичних осіб - ОСОБА_2 для виконання штукатурних робіт на об`єктах будівництва, ОСОБА_3 - для виконання штукатурних робіт на об`єктах будівництва, ОСОБА_4 - для цегляної кладки, демонтажу цегляної кладки, виготовлення металоконструкцій та інше на об`єктах будівництва, а протягом липня 2019 року - чотирьох фізичних осіб - вищеперелічених осбі та ОСОБА_5 - для цегляної кладки, демонтажу цегляної кладки, виготовлення металоконструкцій та інше на об`єктах будівництва.

01.11.2019 року інспектором праці стосовно ФОП ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення № ОМС-СМ2046/828/АВ/П/ПТ (а.с. 11-12), який направлено для розгляду до Зарічного районного суду м. Суми.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 25.11.2019 р. закрито провадження по справі №591/6875/19 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 41 КУпАП в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с. 13-14).

Крім цього, 01.11.2019 року акт інспекційного відвідування, складений за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників, надано уповноваженій посадовій особі для розгляду справи про накладення штрафу.

29.11.2019 року начальником управління з питань праці Сумської міської ради ОСОБА_6 як уповноваженою посадовою особою за результатами розгляду справи про накладення штрафу складено постанову про накладення штрафу № ОМС-СМ2046/828/АВ/П/ТД-ФС, згідно з якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 500760,00 грн. (30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення) (а.с. 15).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Ключовим правовим питанням, щодо якого виник спір, є можливість одночасного притягнення підприємця до відповідальності за ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч. 3 ст. 41 Кодексу України по адміністративні правопорушення за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено також Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України і частиною 3 статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України передбачено відповідальність для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Штраф за частиною 2 статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Управління з питань праці Сумської міської ради, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за частиною 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що і стаття 265 КЗпП, і стаття 41 КУпАП були викладені в такій редакції Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014.

Вищезазначений закон передбачав введення статтею 265 КЗпП фінансових санкції для роботодавців - юридичних та фізичних осіб-підприємців, у вигляді штрафу у розмірі від 1 до 30 мінімальних заробітних плат за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску та податків, порушення термінів виплати заробітної плати більш ніж за один місяць, виплати не в повному обсязі, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та порушення інших вимог трудового законодавства.

Натомість стаття 41 КУпАП мала на меті запровадити штрафи для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин; за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв`язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю.

Тобто ключової відмінністю цих двох статей є суб`єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнено юридичну особу як роботодавця (за ст. 265 КЗпП України) та посадову особу цієї юридичної особи (за ст. 41 КУпАП) за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин

Однак, у разі притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП і частини 3 ст. 41 КУпАП, повністю збігаються суб`єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).

Оскільки в обох нормах йдеться про юридичну відповідальність та одне й те саме правопорушення, для застосування ст. 61 Конституції України необхідно з`ясувати чи належить відповідальність, передбачена статтею 265 КЗпП України і статтею 41 КУпАП до одного виду.

У теорії права виділяють конституційну, кримінальну, адміністративну, цивільну, дисциплінарну, матеріальну відповідальність. Водночас, дискутується питання про видову самостійність процесуальної, сімейної, екологічної та деяких інших видів відповідальності. Критерієм видової класифікації заходів відповідальності має бути юридична природа відповідного правопорушення та характер шкоди, що ним спричинена. ( ОСОБА_7 . Основи загальної теорії права та держави. Навч. посібник. Вид. 9-те, зі змінами. - Львів: Край, 2007. - 192 с. - С. 162-163).

Закон не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Кваліфікуючи вид цієї відповідальності, суд бере до уваги:

(а) мету відповідальності - покарання роботодавців за порушення законодавства про працю та легалізація фонду оплати праці;

(б) характер шкоди - шкоду заподіяно суспільству, а не працівнику;

(в) вид стягнення - фінансова санкція у виді штрафу;

(г) суб`єкт, який притягує до відповідальності - державний орган;

(д) джерело сплати - штраф зараховується до державного бюджету.

Водночас диспозиції абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України та ч.3 ст.41 КУпАП в частині визначення правопорушення абсолютно тотожні: "фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)", а обставини, що послугували підставою їх встановлення для позивача - ідентичні.

Враховуючи вищенаведені ознаки, а також пріоритетність тлумачення, яке у найбільшій мірі відповідає інтересам людини, Суд дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у частині 2 статті 265 КЗпП України так само, як і правопорушення, передбачене у частині 3 статті 41 КУпАП, належить до адміністративної відповідальності.

Застосовуючи ці підходи до справи, що розглядається, суд звертає увагу, що за допуск фізичних осіб до роботи без оформлення трудового договору ФОП ОСОБА_1 уже притягувався до адміністративної відповідальності та постановою Зарічного районного суду м.Суми від 25.11.2019, що набрала законної сили 06.12.2019 року провадження по справі закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с. 13-14).

Накладення на нього штрафу за те саме правопорушення також постановою Управління з питань праці Сумської міської ради № ОМС-СМ2046/828/АВ/П/ТД від 29.11.2019 р. є притягненням до того самого виду відповідальності за те саме порушення вдруге, що є порушенням ст.61 Конституції України.

Суд наголошує, що наведені висновки суду узгоджуються із практикою Верховного суду, зокрема із постановою від 21.12.2018 року по справі №814/2156/16.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Таким чином, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління з питань праці Сумської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління з питань праці Сумської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову Управління з питань праці Сумської міської ради про накладення штрафу №ОМС-СМ2046/828/АВ/П/ТД від 29.11.2019 р.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук