Рішення № 91595682, 11.09.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2020 року м. Рівне №460/2452/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Рівненській області доОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податкову заборгованість, яка виникла внаслідок несплати податкових зобов`язань з податку орендна плата з фізичних осіб. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, проте такі заходи не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

На виконання вимог частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддею надіслано запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1

Згідно з відповіддю відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області від 27.03.2020 громадянин ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Станом на день прийняття зазначеної ухвали Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., №48, ст.436) у Кодексі адміністративного судочинства України розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX від 18.06.2020 (далі - Закон №731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, законодавцем передбачено обмеження строку встановленого відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020 до 16.07.2020), зокрема для подання відзиву на позовну заяву, який закінчуються через 20 днів після набрання чинності Закону №731-IX.

У зв`язку з цим ухвалою суду від 12.06.2020 продовжено ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позовну заяву до 12.07.2020.

Ухвалою суду від 22.07.2020 продовжено ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позовну заяву до 06.08.2020.

Поштова кореспонденція надіслана відповідачу за адресою місця реєстрації, повернута до суду із зазначенням причин невручення "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з п.2 ч.4 ст.124 КАС України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не займають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, враховуючи положення ст.ст.124, 126 КАС України відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Будь-яких клопотань щодо розгляду справи з викликом учасників справи чи відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням в Україні карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), від сторін не надходило.

Отже, в силу вимог ст.162 КАС України, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Рівненській області.

Станом на 11.02.2020 за відповідачем рахується податковий борг за платежем орендна плата з фізичних осіб у загальній сумі 33285,41грн з яких: 31161,26грн - основний платіж, 2124,15грн - пеня. Це підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом, розрахунком виникнення боргу (а.а.с.4-5).

Податковий борг виник на підставі винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень форми "Ф" від 03.03.2018 №11416-5202-1714 та від 17.04.2019 №78359-5213-1714, якими ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2018-2019 роки у сумі 25993,54грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу 03.03.2018 та 27.06.2019 (а.а.с.19-20).

Наявність у відповідача податкового боргу за платежем орендна плата з фізичних осіб, у загальній сумі 32285,41грн підтверджується інтегрованою карткою платника за вказаним податком (а.а.с.7-14).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до нього Кодексу.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з п.58.3 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вищезазначені податкові повідомлення- рішення вручені відповідачу належним чином, та відповідно є узгодженими.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку суду не надано.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

З метою погашення податкового боргу позивачем 09.10.2017 сформовано податкову вимогу форми "Ф" №6576-17, яка 12.10.2017 надіслана на адресу відповідача (а.а.с.17-18).

Судом встановлено, що з часу направлення податкової вимоги від 09.10.2017 форми "Ф" №6576-17 сума податкового боргу ОСОБА_1 змінювалася, але такий не був погашений в повному обсязі. Відтак, контролюючим органом податкова вимога додатково не надсилалася.

Вказана податкова вимога на час розгляду справи не відкликана, сума податкового боргу не погашена.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 19-1.1.45 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Згідно із ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи те, що податкова заборгованість відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем боргу станом на день розгляду справи не надано, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У силу вимог 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023, код за ЄДРПОУ 43142449) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг у сумі 33285,41грн та перерахувати:

- 18010900 (орендна плата з фізичних осіб) на рахунок UA178999980334109815000017358, УК у Сарненському районі/с.Тутовичі/(Місцевий бюджет), банк отримувача - Казначейство України, ЄДРПОУ 37907940.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено 11 вересня 2020 року.

Суддя О.М. Дудар