Рішення № 91566884, 10.09.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2020 року м. Рівне №460/4762/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання М.С. Боймиструк; представника позивача - адвоката С.М. Майструка; представника відповідача - І.П. Кокіль; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним і скасування рішення.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Управління Держпраці у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02.04.2020 №РВ5836/2027/000011/ТД-ФС.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що 23.06.2020 позивачу стало відомо про проведення інспекційного відвідування у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та винесення постанови про накладення штрафу на суб`єкта господарювання. Інспекційне відвідування проводилося за адресою: АДРЕСА_1 , магазин-кафетерій « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Позивач вказує, що за цією адресою здійснювали підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , натомість на момент проведення інспекційного відвідування позивач не здійснював там підприємницьку діяльність. Зазначає, що інспектори праці фактично здійснили позаплановий захід за відсутності позивача; одних повідомлень про проведення інспекційного відвідування позивач не отримував; на дату проведення інспекційного відвідування не перебував у приміщенні магазину, тому не знав та не міг знати про проведення відвідування, або ж вчиняти відповідні дії щодо допуску чи недопуску інспекторів праці до перевірки; позивачу не надавалися до пред`явлення службові посвідчення інспекторів праці; жодних трудових відносин з громадянкою ОСОБА_4 , яка вказала, що стажується у позивача, не існувало та не існує. Тому притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 47230,00 грн. є безпідставним та необґрунтованим, оскільки останній не допускав жодних порушень законодавства про працю. Також, позивач вказує, що на момент винесення постанови про накладення штрафу він перебував на спрощеній системі оподаткування 2 групи, а тому відповідальність у вигляді штрафу не міг нести, а виключно у формі попередження та лише за наявності встановленого факту допущення порушення законодавства про працю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що на підставі наказу про проведення інспекційного відвідування інспекторами праці здійснено вихід за адресою провадження позивачем підприємницької діяльності та проведено інспекційне відвідування. В ході перевірки встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах з двома особами - продавцями, натомість встановлений факт не оформлення трудових відносин з громадянкою ОСОБА_4 , яка надала пояснення щодо проходження стажування саме у позивача. Відповідач вказує, що відповідний трудовий договір з громадянкою ОСОБА_4 укладений не був, що є порушенням законодавства про працю. Тому, оскаржувана постанова про накладення на позивача штрафу є правомірною. Окрім того, відповідач вказує, що надання під час проведення інспекційного відвідування документів свідчить про допуск інспекторів праці до перевірки, а тому оцінка оскаржуваній постанові має надаватися виключно по суті, а не з точки зору порушення процедури проведення інспекційного відвідування.

Ухвалою суду від 06.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 06.08.2020.

Ухвалою суду від 06.04.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 46)), у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.08.2020.

У підготовчому засіданні 25.08.2020 представник позивача відмовився від заявленого клопотання про виклик свідка.

Ухвалою суду від 25.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 96)), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10.09.2020.

У судове засідання 10.09.2020 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов повністю.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позовних вимог, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 10.09.2020.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Начальником Управління Держпраці у Рівненській області Ю. Наконечним винесений наказ «Про проведення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у формі інспекційного відвідування у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 » від 12.02.2020 №193 (далі іменується - Наказ №193), відповідно до якого вирішено інспекторам праці Миронюк Н.О. та Мосійчук С.О. провести у період з 12.02.2020 по 25.02.2020 позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у формі інспекційного відвідування у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за місцем провадження діяльності: Рівненська область; тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів; підстава: службова записка начальника відділу з питань здійснення державного контролю від 12.02.2020 (а.с. 26).

На підставі Наказу оформлене Направлення на інспекційне відвідування від 12.02.2020 №156-Н/09-27, відповідно до якого інспекторам праці доручено проведення інспекційного відвідування з терміном дії направлення з 12.02.2020 по 25.02.2020 (далі іменується - Направлення №156-Н/09-27) (а.с. 27).

За результатами інспекційного відвідування інспекторами праці складений Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 25.02.2020 №РВ5836/2027/АВ (далі іменується - Акт інспекційного відвідування) (а.с. 34).

На підставі Акта інспекційного відвідування контролюючим органом внесений Припис про усунення виявлених порушень від 25.02.2020 №РВ5836/2027/АВ/П, відповідно до якого фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 зобов`язано усунути виявлені порушення у строк до 11.03.2020 (далі іменується - Припис) (а.с. 37).

На підставі Акта інспекційного відвідування також винесена Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02 квітня 2020 року №РВ5836/2027/000011/ТД-ФС (далі іменується - Постанова №РВ5836/2027/000011/ТД-ФС), якою до суб`єкта господарювання застосовано штраф у розмірі 47230,00 грн. (а.с. 9).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Постанови №РВ5836/2027/000011/ТД-ФС, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» №823 від 21.08.2019 (зі змінами і доповненнями) (далі іменується - Порядок №823).

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №823, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

За правилами пункту 8 Порядку №823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Зі змісту Акта інспекційного відвідування вбачається, що інспекційне відвідування проводилося за адресою провадження господарської діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 , магазин-кафетерій « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; початок перевірки - 13.02.2020; завершення перевірки - 25.02.2020.

Позивач вказує, що про проведення інспекційного відвідування йому не було відомо; службове посвідчення інспектор праці не міг пред`явити ані позивачу, оскільки він не був присутній у магазині під час проведення заходу, ані уповноваженому представнику, оскільки позивач не уповноважував жодну особу на вчинення таких дій.

Суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем жодним чином не обґрунтовано тієї обставини, кому ж пред`являлося службове посвідчення інспекторами праці під час проведення інспекційного відвідування; не надано жодних належних та допустимих доказів, які підтверджували б факт пред`явлення службового посвідчення об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 13 Порядку №823, під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування.

Суд зазначає, що позивач не міг скористатися правом на перевірку в інспектора праці наявності службового посвідчення та правом одержати копію направлення на проведення інспекційного відвідування, оскільки позивача у день проведення контрольного заходу не було на об`єкті взагалі.

По суті виявлених порушень під час проведення інспекційного відвідування, суд зазначає наступне.

В Акті інспекційного відвідування зазначено, що під час перевірки встановлено факт перебування з позивачем у трудових відносинах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - продавці, що підтверджується Звітами про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб за грудень 2019 року та січень 2020 року. Разом з тим, з громадянкою ОСОБА_4 не укладено відповідний трудовий договір, яка, за її поясненнями, проходила стажування в ФОП ОСОБА_3 на посаду бармена в магазині-кафетерії « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 03.02.2020.

Відповідач вказує, що не укладення між позивачем та громадянкою ОСОБА_4 трудового договору є порушенням частини першої статті 21 КЗпП України та частини третьої статті 24 КЗпП України.

Натомість, позивач вказує, що на момент проведення інспекційного відвідування, він взагалі не здійснював підприємницьку діяльність у магазині-кафетерії « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Так, відповідно до Договору позички нежитлового приміщення від 17.01.2019, Позичкодавець - фізична особа ОСОБА_7 передала у строкове безоплатне користування Користувачу - фізичній особі ОСОБА_1 нежитлове приміщення загальною площею 49,2 кв. м. - АДРЕСА_1 (а.с. 55).

Передача приміщення оформлена відповідно до Акта прийому-передачі нежитлового приміщення в позичку від 17.01.2019 (а.с. 62).

17 січня 2020 року між сторонами правочину укладена Додаткова угода про припинення договору, відповідно до якої за взаємною згодою сторін Позичкодавець та Користувач дійшли згоди про припинення Договору позички нежитлового приміщення від 17.01.2019 починаючи з 17.01.2020 (а.с. 63).

Передача приміщення Позичкодавцю здійснена відповідно до Акта приймання-передачі нежитлового приміщення з позички від 17.01.2020 (а.с. 64).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.08.2017 власником нежитлового приміщення - магазину є ОСОБА_7 (Позичкодавець) (а.с. 65).

Суд зазначає, що інспекторами праці не встановлені дані обставини під час проведення інспекційного відвідування та жодним чином не надано позивачу можливості надання відповідних пояснень чи документів.

У відзиві на позовну заяву відповідач, посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 18.04.2018 (справа №2а/0570/13351/11), вказує, що надання під час проведення інспекційного відвідування відповідних документів щодо діяльності ФОП свідчить про допуск інспекторів праці до проведення позапланового заходу, а тому підставою для скасування оскаржуваної Постанови №РВ5836/2027/000011/ТД-ФС може бути лише неправильність прийняття такого рішення по суті.

Суд відхиляє такі доводи відповідача та вказує, що на момент проведення інспекційного відвідування ані позивача, ані уповноваженої особи (за наявності) не було на об`єкті відвідування, а тому наявність факту допуску чи недопуску неможливо встановити взагалі. Відповідач жодним чином не обґрунтував того, якою ж особою інспекторам праці були надані відповідні документи.

Відповідно до пункту 16 Порядку №823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

За правилами пункту 17 Порядку №823, Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Відповідно до пункту 18 Порядку №823, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

В Акті інспекційного відвідування вказано, що у зв`язку з неможливістю особистого вручення два примірника Акта направлено об`єкту відвідування для підпису - лист від 25.02.2020.

В свою чергу, відповідачем жодним чином не обґрунтовано тієї обставини, чому Акт інспекційного відвідування було неможливо особисто вручити позивачу, що вплинуло на неможливість подання позивачем заперечень на такий Акт.

Відповідно до пункту 24 Порядку №823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування (пункт 25 Порядку №823).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» №509 від 17.07.2013 (далі іменується - Порядок №509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

За приписами пункту 3 Порядку №509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Таким чином, оскаржувана Постанова №РВ5836/2027/000011/ТД-ФС є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки: відповідачем не доведено факту належного пред`явлення позивачу службових посвідчень інспекторів праці при проведені інспекційного відвідування; не обґрунтовано обставин щодо здійснення позивачем на момент проведення інспекційного відвідування господарської діяльності за адресою перевірки; не доведено належності отриманих документів під час проведення інспекційного відвідування із зазначенням джерела їх походження; не доведено факту перебування громадянки ОСОБА_4 у трудових відносинах з позивачем без оформлення трудового договору (письмові пояснення громадянки ОСОБА_4 не можуть бути беззаперечним доказом наявності таких відносин); відповідачем не надано позивачу можливості скористатися правом на подання пояснень чи належних документів щодо предмета інспектування; не забезпечено право позивача на подання письмових заперечень на Акт інспекційного відвідування.

Разом з тим, суд відхиляє доводи позивача про те, що на момент винесення оскаржуваної Постанови №РВ5836/2027/000011/ТД-ФС, до позивача могла бути застосована тільки відповідальність у формі попередження (виключно у випадку наявності правопорушення, якого не було), оскільки останній є платником єдиного податку 2 групи.

З даного приводу суд зазначає, що перехід на спрощену систему оподаткування позивача відбувся 01.04.2020, тобто після проведення інспекційного відвідування. Натомість, винесення оскаржуваної Постанови №РВ5836/2027/000011/ТД-ФС відбулося 02.04.2020 внаслідок реалізації саме матеріалів інспекційного відвідування, яке відбувалося 25.02.2020.

Згідно пункту 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень - обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини1 очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У випадку розгляду справи присяжними у своєму зверненні до присяжних суддя повинен чітко пояснити факти та питання, які присяжні повинні вирішити.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлених під час розгляду справи по суті обставин та обсягу оцінених доказів достатньо для висновку про протиправність оскаржуваної Постанови №РВ5836/2027/000011/ТД-ФС.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної Постанови №РВ5836/2027/000011/ТД-ФС у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп., сплачена відповідно до квитанції від 22.06.2020 №0.0.1746073642.1, дублікат якої знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Рівненській області (вулиця Лермонтова, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 39780243) про визнання протиправним і скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02 квітня 2020 року №РВ5836/2027/000011/ТД-ФС.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Управління Держпраці у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39780243).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 16 вересня 2020 року.

Суддя К.М. Недашківська