Рішення № 91592080, 16.09.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5186/20

Провадження № 2-а/204/105/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Старостенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в особі інспектора батальйону № 2 роти № 1 лейтенанта поліції Карасюк Олександра Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в особі інспектора батальйону № 2 роти № 1 лейтенанта поліції Карасюк Олександра Сергійовича, в якому він просить скасувати постанову серії ЕАМ № 2940968 інспектора ППП в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Карасюк О.С. про накладення адміністративного стягнення від 07.08.2020 року у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити відносно нього провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 07 серпня 2020 року близько 13.00 год. відносно ОСОБА_1 інспектором УПП в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Карасюк О.С. була винесена постанова серії ЕАМ № 2940968 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. 07.08.2020 року о 12.50 год. на автошляху державного значення Н11 (за межами м. Кривий Ріг - рухаючись в районі 131 км Дніпропетровської області в бік м. Дніпро, при виїзді з м. Кривого Рогу на з`їзді з мосту) на вантажному автомобілі Renault, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зупинений інспектором патрульної поліції. Після зупинки його автомобіля патрульний інспектор поліції повідомив йому причину зупинки, а саме: він був зупинений через те, що встановлено тепловий режим, при якому при t 28 С і більше рух вантажного транспорту вагою більше 24 т заборонений. Він пояснив, що щойно перед мостом на виїзді з міста він був зупинений патрульною поліцією, які перевіривши документи відпустили його, бо правопорушень не було. Температурний режим ніяким чином не було відображено, а тим паче зафіксовано, що на той період в похмурий день було саме 28 С чи більше. Крім того, на автошляху знак (про який зазначає інспектор) не державного зразка, який водії мають право не виконувати. До того ж, якщо дві смуги руху в одному напрямку, знак повинен дублюватися зліва та справа. На прохання інспектора та на вимогу п. 2.1 ПДР України він пред`явив своє водійське посвідчення, а також свідоцтво про реєстрацію ТЗ. У зв`язку з тим, що він не погоджувався з даним порушенням та незаконними діями інспектора він заявив клопотання про те, що йому необхідна юридична допомога, і необхідно залучити юриста (адвоката); також, клопотав, щоб його пояснення були долучені в письмовому вигляді до постанови, але будь-які його намагання в законному порядку розібратися по справі були марними. Натомість, говорячи про одне правопорушення, він отримав постанову щодо зовсім іншого правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме: не пред`явлення посвідчення водія та реєстраційного документу на ТЗ, порушення п. 2.1 ПДР України (керування ТЗ особою, яка не має при собі посвідчення водія), що не відповідає дійсності. З даною постановою він не згоден та вважає, що вона прийнята з порушенням установленого порядку, без урахування значимих обставин та з порушенням норм права, у зв`язку з чим, є необґрунтованою та являється незаконною і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Він пред`явив на виконання п. 2.1 ПДР України документи, на підставі яких і було винесено оскаржувану постанову. Відповідач незаконно зупинив його транспортний засіб. Крім того, інспектор поліції відмовив йому у розгляді його клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю скористуватися юридичною допомогою, допомогою адвоката та долучення письмових пояснень до постанови. Оскаржувана постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення. Вважає, що він не порушував Правила дорожнього руху, а також у поліцейського були відсутні законні підстави для зупинки його транспортного засобу. Крім того, протокол у справі не складався. На місці розгляду справи про адміністративне правопорушення він не погоджувався з притягненням його до відповідальності, адже правопорушення не було вчинено. У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

15 вересня 2020 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Під час патрулювання ним 07.08.2020 було помічено транспортний засіб Renault Premium 450 DXI, під керуванням водія ОСОБА_1 , котрий на законну вимогу працівника поліції не пред`явив посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 ПДР України. Після з`ясування всіх фактичних даних ним було встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. За результатами розгляду адміністративної справи та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, ним було законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства до позивача застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425,00 грн., шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2940968 від 07.08.2020 року. Складати протокол про адміністративне правопорушення він не мав повноважень, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 258 КУпАП. Позивача було зупинено за порушення дорожнього знаку 3.15 з додатковою табличкою 7.4.4 Розділу 33 ПДР України, відповідно до якого забороняється перевезення вантажу, котрий за вагою більше 24 т. з 10:00 до 20:00 коли температура повітря складає 28 градусів по цельсію або більше. Підтвердженням того, що температура повітря складала більше ніж 28 градусів є копія довідки про температуру повітря у м. Кривий Ріг. Під час підготовки до розгляду справи позивачу було висловлено вимогу щодо пред`явлення посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб, позивач не надав можливості ознайомитися з його водійським посвідченням та реєстраційним документом у повному обсязі, а лише показав їх наявність, після чого заховав та надав для встановлення особи військовий квиток. Також ознайомивши позивача з його правами ним було виявлено бажання написати письмове пояснення, однак коли ним було надано йому можливість надати письмове пояснення позивач відмовився, оскільки не бажав писати його власноруч. На вимогу пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб для повного ознайомлення та складання адміністративних матеріалів позивач відмовився, ним було попереджено позивача, що дане не виконання вимоги поліцейського є порушенням ч. 1 ст. 126 КУпАП, але позивачем було проігноровано його попередження та на неодноразову вимогу не надано для перевірки посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, після чого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП. Зазначив, що постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню. Враховуючи викладене просить суд відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у своєму відзиві на адміністративний позов позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч.4 ст. 229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 07 серпня 2020 року інспектором батальйону № 2 роти № 1 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Карасюк Олександром Сергійовичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2940968 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. (а.с. 11).

Відповідно до вказаної постанови серії ЕАМ № 2940968 від 07 серпня 2020 року, водій ОСОБА_1 , 07 серпня 2020 року, о 12.58 год., керуючи транспортним засобом Renault Premium 450 DXI, номерний знак НОМЕР_1 , на законну вимогу працівника поліції не пред`явив посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, нагрудний реєстратор ае 123, чим порушив п. 2.1 Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката Зелена картка).

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов`язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядають органи Національної поліції.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за статтею 126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Аналогічний порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі без складання протоколу передбачено і п. 4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 року, відповідно до якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Таким чином слід зазначити, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач мав право винести постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, без складання протоколу про адміністративне правопорушення, навіть у випадку незгоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з допущенним нею порушенням, без перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення на іншу дату, а отже посилання позивача на те, що відповідач не мав права виносити постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд до уваги не приймає та відхиляє як такі, що обумовлені помилковим тлумаченням позивачем норм чинного законодавства України.

У пункті 2.1 Правил дорожнього руху визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил; ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення); д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).

Згідно з п. 2.4а Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Щодо посилань позивача на те, що у відповідача були відсутні законні підстави для зупинки його транспортного засобу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

З наданих позивачем та відповідачем відеозаписів, на яких зафіксовані обставини спілкування позивача з відповідачем 07 серпня 2020 року (а.с. 13, 30), вбачається, що відповідач зупинив транспортний засіб позивача та повідомив про причину зупинки, зазначивши, що на даній ділянці дороги попередньо було встановлено відповідний знак з табличною, яким заборонено рух транспортного засобу та перевезення вантажу, який за вагою перевищує 24 т. з 10.00 год. до 20.00 год., коли температура повітря складає 28 градусів по цельсію і більше. Позивач погодився та зазначив, що в такому випадку він зупинить транспортний засіб та не буде більше продовжувати рух. Після цього, відповідач попросив позивача пред`явити для перевірки документи, а саме: посвідчення водія на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс. Позивач показав, що має посвідчення водія, при цьому тримаючи його у своїх руках. Відповідач зазначив, що оскільки позивач вже рухався по даній ділянці дороги, чим порушив Правила дорожнього руху, то зараз буде проведений розгляд справи про адміністративне правопорушення по даному факту. Коли відповідач почав розглядати справу про адміністративне правопорушення та почав роз`яснювати позивачу права, позивач забрав свої документи. Відповідач знову попросив позивача пред`явити для перевірки документи. Однак, позивач вказані документи не надав. Далі, відповідач повідомив позивача, що у випадку ненадання документів для перевірки останнього буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КупАП. Однак, позивач вказані документи так і не надав та погодився з тим, щоб відносно нього було винесено постанову за непред`явлення для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадку: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Тобто, Законом України «Про Національну поліцію» поліцейських наділено правом, у випадках передбачених законом, вимагати від осіб пред`являти відповідні документи.

Оскільки у відповідача було достатньо підстав вважати, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, він, керуючись приписами діючого законодавства України, мав право вимагати у позивача пред`явлення ним документів, що посвідчують його особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право позивача на керування т/з.

А позивач в свою чергу був зобов`язаний виконати вимогу поліцейського та пред`явити відповідні документи, оскільки у відповідності до п. 2.4а Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Твердження позивача про відсутність у відповідача доказової бази про порушення позивачем Правил дорожнього руху та відсутність у відповідача права перевірити документи шляхом їх пред`явлення є надуманими, безпідставними, такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні діючого законодавства України на власну користь, оскільки він, як водій, зобов`язаний надавати документи для перевірки без будь-яких застережень, та не наділений правом вимагати від поліцейського вчинювати будь-які дії з метою надання власної оцінки законності вимогам поліцейського.

Твердження позивача про те, що оскаржувана постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення також не відповідають дійсності, оскільки у пункті 5 оскаржуваної постанови зазначено, що фіксація здійснювалась на нагрудний реєстратор ае 123.

Отже судом встановлено, що 07 серпня 2020 року позивач не виконавши вимоги відповідача та не пред`явивши відповідних документів вчинив бездіяльність, вчинення якої є необхідною умовою для кваліфікації діяння як адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП (не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс), за яке законом передбачене накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425,00 грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими та переконливими доказами.

Правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП вважається закінченим з моменту непред`явлення водієм відповідних документів на вимогу поліцейського, що і було встановлено у судовому засіданні.

Оскільки позивач на неодноразові вимоги відповідача не пред`являв останньому відповідних документів, у відповідача були наявні всі підстави вважати позивача особою, яка вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП та винести оскаржувану постанову.

З огляду на наведене суд приходить до переконливого висновку про те, що прийнявши рішення про винесення оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2940968 від 07 серпня 2020 року інспектор батальйону № 2 роти № 1 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенант поліції Карасюк Олександр Сергійович діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України, тобто дії відповідача не були протиправними.

Разом з цим, оцінюючи оскаржувану постанову серії ЕАМ № 2940968 від 07 серпня 2020 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, серед іншого, про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення.

Однак, оскаржувана постанова серії ЕАМ № 2940968 від 07 серпня 2020 року не містить відомостей про місце вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, що є грубим порушенням вимог щодо форми постанови, та позбавляє суд можливості встановити усі складові об`єктивної частини складу адміністративного правопорушення, що є обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. В постанові зазначений лише час скоєння адміністративного правопорушення - о 12 год. 58 хв.

Оскільки оскаржувана постанова не відповідає встановленим вимогам закону щодо її форми, що позбавляє суд об`єктивної можливості встановити в діях (бездіяльності) позивача повний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП з урахуванням місця його вчинення, керуючись завданнями адміністративного судочинства та принципом диспозитивності, суд вважає, що вона підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП за постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2940968 від 07 серпня 2020 року підлягає закриттю.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, оскільки відповідач є посадовою особою Департаменту патрульної поліції, то судовий збір у розмірі 420,40 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, підлягає стягненню з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

На підставі ст.ст. 126, 213, 222, 254, 258, 288 КУпАП, та керуючись ст.ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 286 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в особі інспектора батальйону № 2 роти № 1 лейтенанта поліції Карасюк Олександра Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 2940968 від 07 серпня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень, 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Л. Черкез