Рішення № 91589889, 11.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року Справа № 160/9070/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046850003721 від 23 вересня 2019 року щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу за періоди роботи, зазначені у архівній довідці №Г-32 від 16.09.2019 року про оплату праці та архівній довідці №Г-32 від 16.09.2019 року про трудовий стаж і заробіток колгоспника, виданих КУ «Трудовий архів Солонянського району»;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до загального стажу його роботи періоди роботи зазначені у архівній довідці №Г-32 від 16.09.2019 року про оплату праці та архівній довідці №Г-32 від 16.09.2019 року про трудовий стаж і заробіток колгоспника, виданих КУ «Трудовий архів Солонянського району»;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому пенсію з 24 червня 2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він працював на різних посадах, в тому числі, на посаді тракториста в Колгоспі «Маяк» (в послідуючому реорганізований в КСП «Маяк»», потім СТОВ «Гайдамацьке»). Проте, листом від 23.09.2019 року №1540/03-22/22 йому було відмовлено в призначенні пенсії, оскільки при зарахуванні страхового стажу не було взято до розрахунку періоди роботи за: архівною довідкою №Г-32 від 16.09.2019 року, в якій по документах архівного фонду Колгоспу (КСП) «Маяк» в книгах обліку розрахунків по оплаті праці, де позивач значиться з 1988 року по 1992 рік як « ОСОБА_2 » - так в документах; архівною довідкою №Г-32 від 16.09.2019 року, в якій по документах архівного фонду Колгоспу (КСП) «Маяк», СТОВ «Гайдамацьке» в книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспників значиться з 1985 року по 2000 рік - « ОСОБА_2 »; та з 2001 року по 2006 рік - « ОСОБА_1 » - так в документах. Оскільки в поданих позивачем архівних довідках виявлено розбіжність в написанні прізвища заявника, так за паспортом він « ОСОБА_3 » (українською мовою) або « ОСОБА_4 » (російською мовою), а у архівних довідках зазначено як « ОСОБА_3 » (російською мовою) позивачу було відмовлено у призначенні пенсії. За таких обставин, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 10.08.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ухвали суду 01.09.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що згідно з трудовою книжкою позивача також працював трактористом в колгоспі ім.Суворова з 01.02.1989 р. по 28.10.1994 р., в колгоспі "Маяк" з 29.10.1994 р. по 28.03.1996 р. та в колективному сільськогосподарському підприємстві "Маяк" з 29.03.1996 р. по 05.04.2000 р. Зазначені підприємства пройшли ряд реорганізацій і перейменувань та ліквідовані. Комісією при Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення № 27 від 05.09.2019 р. про можливість зарахування до пільгового стажу трактористом-машиністом період роботи з 01.01.1999 р. по 05.04.2000 р., що становить 01 рік 03 місяці 05 днів. З урахуванням рішення Комісії та пільгової довідки № 311 від 20.05.2019 р., пільговий стаж позивача на посаді тракториста-машиніста становить 09 років 07 місяців 19 днів.

Крім того, позивачем були надані документи із розбіжностями з його паспортними даними. Згідно з паспортом серії НОМЕР_1 від 20.12.2000 року прізвище " ОСОБА_5 " (укр.), " ОСОБА_6 " (рос). Трудова книжка НОМЕР_2 від 01.02.1989 р. видана на прізвище " ОСОБА_5 "(рос.), військовий квиток НОМЕР_3 , виданий на прізвище " ОСОБА_5 " (рос.), архівна довідка № Г-32 від 16.05.2019 про роботу 1985-2006 року із зазначенням в ній, що згідно книг обліку трудового стажу і заробітку колгоспників за період 1985 - 2000 роки значиться " ОСОБА_5 " (рос.), копія книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспників за період з 1985 - 2000 містить прізвище "" ОСОБА_5 "(рос.). У зв`язку з тим, що в наданих документах виявлено розбіжності в прізвищі " ОСОБА_5 " (рос.) та " ОСОБА_6 " (рос.), зарахувати певні періоди роботи та військової служби не було законних підстав. На момент звернення загальний страховий стаж позивача становив 18 років 08 місяців 11 днів, пільговий - 09 років 07 місяців 19 днів. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з досягненням пенсійного віку, 24.06.2019 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.п.3 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 23.09.2019 року №1540/03-22/22 відповідач відмовив у призначенні пенсії та зазначив, що у зв`язку з тим, що в поданих документах виявлено розбіжності в прізвищі « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_5 », тобто прізвище в документах про трудовий стаж і військову службу не збігається з прізвищем за паспортом, зарахувати певні періоди роботи та військової служби немає законних підстав. Згідно з наданими документами та вимог чинного законодавства трудовий стаж позивача становить 18 років 08 місяців та 11 днів. У зв`язку із відсутністю необхідного, згідно з вимогами чинного законодавства як загального страхового стажу (27 років 6 місяців), та і пільгового (20 років), визначити йому пенсію за віком як трактористу-машиністу немає законних підстав. Повідомлено, що позивач має право надати додаткові документи, підтверджуючі страховий та пільговий стаж, для визначення права на призначення пенсії за віком як трактористу-машиністу.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV (далі– Закон № 1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).

Абзацом 2 частини 1 статті 26 Закону України № 1058-IV визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 26 років при призначенні пенсії (період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року).

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі – Порядок №22-1).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок № 637).

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Згідно із ст.62 Закону №1788-XII та ч.1 ст.48 КЗпП України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Так, позивачем для призначення йому пенсії було надано наступні документи: трудові книжки, архівні довідки про роботу та заробітну плату №Г-32 від 16.05.2019 року, архівну довідку № Г-69 від 16.09.2019 року, архівну довідку №Г-72 від 16.09.2019 року, видані КУ «Трудовий архів Солонянського району» та довідки уточнюючі пільговий характер роботи на посаді тракториста-машиніста.

Відповідно до трудових книжок позивача НОМЕР_4 та УКР №2449565 у період часу з 13.02.1985 р. по 18.12.2006 р. позивач працював на різних посадах в тому числі на посаді тракториста в Колгоспі «Маяк» (в послідуючому реорганізований в КСП «Маяк»», потім СТОВ « Гайдамацьке»).

Між тим, відповідачем не заперечується, що згідно з трудовою книжкою позивач також працював трактористом в колгоспі ім.Суворова з 01.02.1989 р. по 28.10.1994 р., в колгоспі "Маяк" з 29.10.1994 р. по 28.03.1996 р. та в Колективному сільськогосподарському підприємстві "Маяк" з 29.03.1996 р. по 05.04.2000 р. Зазначені підприємства пройшли ряд реорганізацій і перейменувань та ліквідовані. Проте відповідач вважає, що позивачем були надані документи із розбіжностями з його паспортними даними. Згідно з паспортом серії НОМЕР_1 від 20.12.2000 року прізвище " ОСОБА_5 " (укр.), " ОСОБА_6 " (рос.).

Трудова книжка НОМЕР_2 від 01.02.1989 р. видана на прізвище " ОСОБА_5 "(рос.), військовий квиток НОМЕР_3 , виданий на прізвище " ОСОБА_5 " (рос.), архівна довідка № Г-32 від 16.05.2019 р. про роботу з 13.02.1985 р. по 18.12.2006 р. із зазначенням в ній, що згідно книг обліку трудового стажу і заробітку колгоспників за період 1985 - 2000 роки значиться " ОСОБА_5 "(рос.), копія книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспників за період з 1985 - 2000 містить прізвище "" ОСОБА_5 "(рос.). У зв`язку з тим, що в наданих документах виявлено розбіжності в прізвищі " ОСОБА_5 " (рос.) та " ОСОБА_6 " (рос.), зарахувати певні періоди роботи та військової служби не було законних підстав.

Суд встановивши зміст спірних правовідносин не погоджується з вказаними висновками пенсійного органу, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок застосування Списків), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження відповідних умов праці за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відсутність будь-якої інформації від підприємства не може бути наслідком позбавлення позивача права на призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, враховуючи, що він має необхідний пільговий стаж, який підтверджується записами у трудовій книжці та іншими документами.

Пунктом 1 Порядку № 637 також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20 Порядку № 637).

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про трудові книжки працівників” від 27.04.1993 року №301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Вказану позицію підтримує Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 року по справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Відповідно до п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Дослідивши надані докази суд приходить до висновку, що розбіжності в написі прізвища позивача не можуть бути підставою для відмови в призначенні йому пенсії оскільки, наданий пакет документів для призначення пенсії дає підстави вважати, що позивач дійсно у період часу з 1985 року по 2006 роки працював на різних посадах в тому числі на посаді тракториста в Колгоспі «Маяк» (в послідуючому реорганізований в КСП «Маяк»», потім СТОВ «Гайдамацьке»).

На думку суду, рішення відповідача №046850003721 від 23.09.2019 року щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу за періоди роботи, зазначені у архівній довідці №Г-32 від 16.09.2019 року про оплату праці та архівній довідці №Г-32 від 16.09.2019 року про трудовий стаж і заробіток колгоспника, виданих КУ «Трудовий архів Солонянського району» винесено не на підставі та не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

З огляду на те, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу у спірні періоди, та є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення. А тому суд вважає за можливе, зобов`язати відповідача зарахувати до загального стажу роботи позивача періоди роботи зазначені у архівній довідці №Г-32 від 16.09.2019 року про оплату праці та архівній довідці №Г-32 від 16.09.2019 року про трудовий стаж і заробіток колгоспника, виданих КУ «Трудовий архів Солонянського району».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію з 24 червня 2019 року, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи викладене, суд вважає що для забезпечення позивача на отримання належної пенсії слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо про призначення пенсії за віком днем його звернення із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, з урахування висновків суду.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити позовну заяву частково, з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 840,80 грн., тому судовий збір підлягає поверненню позивачу у розмірі 420,40 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 134, 139, 241 - 246, 250, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046850003721 від 23.09.2019 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу за періоди роботи, зазначені у архівній довідці №Г-32 від 16.09.2019 року про оплату праці та архівній довідці №Г-32 від 16.09.2019 року про трудовий стаж і заробіток колгоспника, виданих КУ «Трудовий архів Солонянського району».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи зазначені у архівній довідці №Г-32 від 16.09.2019 року про оплату праці та архівній довідці №Г-32 від 16.09.2019 року про трудовий стаж і заробіток колгоспника, виданих КУ «Трудовий архів Солонянського району».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати йому пенсії з 24.06.2019 року, з урахування висновків суду.

У задоволенні решти позову – відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) судові витрати по справі у розмірі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма