Рішення № 91589632, 07.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 вересня 2020 р. Справа № 120/2792/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Карпінської Тетяни Василівни,

представника позивача Семенчук Оксани Антонівни,

представника відповідача Черпітяк Оксани Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо визнання протиправним та скасування рішення Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області №580/02-28-13-02 від 30 червня 2017 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 20 травня 2020 року із відомостей, розміщених у електронному кабінеті Реєстру платників єдиного податку, дізнався про виключення його з реєстру платників єдиного податку.

Звернувшись 20 травня 2020 року до контролюючого органу із заявою про отримання копії рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, акту перевірки, на підставі якого прийнято таке рішення, а також документи, на підставі яких проведено перевірку та прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області листом від 26 травня 2020 року повідомлено, що за результатами проведеної перевірки щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування контролюючим органом складено акт №6126/1302 від 30 червня 2017 року та рішення №580/02-28-13-02 від 30 червня 2017 року про анулювання платника єдиного податку.

Разом із листом податковим органом надано копію згаданого акта перевірки та рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Позивач вважає рішення, яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку, протиправним, оскільки жодного податкового боргу на момент прийняття оскаржуваного рішення не мав.

Ухвалою від 30 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено справу до судового розгляду на 27 липня 2020 року.

23 липня 2020 року представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що згідно з базою даних ІС "Податковий блок" станом на 01 червня 2007 року за позивачем рахувався борг зі сплати військового збору в сумі 687,99 гривень. В свою чергу, відповідно до підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом 3 пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. При цьому, відповідно до пункту 299.11 статті 299 цього Кодексу у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. Таким чином, на думку представника відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

У зв`язку із перебуванням судді Вінницького окружного адміністративного суду Яремчука К.О. на підставі наказу голови суду №077-в/к від 22 червня 2020 року у щорічній відпустці у період з 13 липня 2020 року по 07 серпня 2020 року розгляд справи 27 липня 2020 року не відбувся; наступне судове засідання призначено на 18 серпня 2020 року.

Проте у судове засідання 18 серпня 2020 року ані позивач, ані його представник не з`явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В ході судового засідання, що відбулося 07 вересня 2020 року, представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Натомість, представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

Як свідчать відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 з 13 жовтня 2004 року зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії А №349008 позивач з 01 січня 2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування другої групи.

У зв`язку із оформленням спадщини фізичною особою ОСОБА_1 11 липня 2016 року подано до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, у якій, окрім іншого визначено суму податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2293,30 гривні та військового збору у розмірі 678,99 гривень, що підлягають сплаті самостійно.

При цьому, ще 28 травня 2015 року ОСОБА_1 сума військового збору в розмірі 678,99 гривень була сплачена на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Липовецькому районі Вінницької області, що підтверджується квитанцією №119.

Головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків із самозайнятих осіб Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт №6126/1302 від 30 червня 2017 року, у якому зафіксовано виявлене в ході перевірки порушення абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України. Зміст виявленого порушення полягав у тому, що ОСОБА_1 не перейшов із спрощеної на загальну систему оподаткування як такий, за яким рахується несплачена сума військового збору в розмірі 687,99 гривень.

На підставі вказаного акту перевірки Вінницькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області прийнято рішення №580/02-28-13-02 від 30 червня 2017 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Надаючи правову оцінку рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.

Статею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (тобто, аналізу підлягають положення ПК України у редакції від 15 квітня 2017 року).

Так, згідно з пунктом 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 статті 291 ПК України передбачено, що до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Підпунктом 1 пункту 292.2 статті 292 ПК України визначено, що для фізичної особи - підприємця доходом платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

При цьому, відповідно до пункту 292.3 статті 292 ПК України до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб`єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (пункту 292.14 статті 292 ПК України).

Відтак, аналіз наведених приписів Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що фізичні особи - підприємці, які належать до другої групи платників єдиного податку, зобов`язанні сплачувати єдиний податок у порядку та строки, передбачені главою 1 розділу 14 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та з 01 січня 2012 року був платником єдиного податку другої групи зі ставкою 20%.

Відповідно до підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Тобто, законодавець передбачив, що у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу зі сплати саме єдиного податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів такий зобов`язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Пунктом 299.11 статті 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Отже, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу зі сплати єдиного податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

В ході судового розгляду встановлено, що рішення №580/02-28-13-02 від 30 червня 2017 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийняте на підставі пункту 299.11 статті 299 ПК України у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 саме як фізичної особи податкового боргу зі сплати військового збору в розмірі 687,99 гривень.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

При цьому, відповідно до пункту 174.3. статті 174 ПК України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Таким чином, наведеними нормами закріплено обов`язок спадкоємців, які отримали спадщину, сплатити військовий збір.

Водночас, наявність у ОСОБА_1 як фізичної особи податкового боргу зі сплати військового збору не могла бути підставою для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву як на підставу для відмови у задоволенні позову на те, що наявність податкового боргу станом на 01 червня 2007 року підтверджується базою даних ІС "Податковий блок", у якій здійснюється відображення заборгованості позивача як фізичної особи, так і фізичної особи-підприємця, не спростовують висновки про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як платник єдиного податку станом на момент проведення перевірки (тобто 30 червня 2017 року) не мав боргу зі сплати такого, що й не заперечується відповідачем.

Разом із тим, 28 травня 2015 року ОСОБА_1 сплачено військовий збір у сумі 678,99 гривень на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Липовецькому районі Вінницької області, що підтверджується квитанцією №119 та листом Головного управління ДПС у Вінницькій області вих. №11554/П-3/02-32-55-07 від 27 травня 2020 року.

Більше того, слід звернути увагу на приписи абзацу 4 пункту 179.2 статті 179 ПК України, згідно із якими відповідно до цього розділу обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи у вигляді об`єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.

Тобто, чинним на момент виникнення спірних правовідносин податковим законодавством не передбачався обов`язок платника податку подавати податкову декларацію у разі отримання таким доходу у вигляді об`єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок.

Оскільки позивачем при оформленні спадщини сплачено військовий збір в сумі 687,99 гривень, тому з огляду на наведені вище положення вважався таким, що виконав обов`язок щодо подання податкової декларації та не мав обов`язку подавати таку декларацію.

За наведених вище обставин контролюючим органом необґрунтовано прийнято рішення №580/02-28-13-02 від 30 червня 2017 року, яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку.

Відтак, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області №580/02-28-13-02 від 30 червня 2017 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2102 гривень, що підтверджується квитанцією від 16 червня 2020 року.

Відтак, на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 243, 245, 246, 250, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №580/02-28-13-02, що прийняте Вінницькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області 30 червня 2017 року, про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43142454)

Копію рішення у повному обсязі складено 14.09.2020

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович