Рішення № 91588892, 15.09.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2020 справа № 914/766/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Пукач М.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Акціонерного товариства “Укртрансгаз”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергія-Новий Розділ”, м.Новий Розділ Львівської області

про стягнення заборгованості.

За участю представників:

від позивача: Мельник Оксана Семенівна – адвокат;

від відповідача: не викликався;

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Акціонерного товариства “Укртрансгаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергія-Новий Розділ” про стягнення заборгованості в сумі 62819,24грн., з якої 34600,25грн. – основний борг, 6594,09грн. – пеня, 21624,90грн. – штраф.

Ухвалою суду від 14.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 12.05.2020р.

Від позивача через канцелярію суду подано заяву №1001вих-20-2682 від 09.06.2020р. за вх.№19434/20 від 10.06.2020р., в якій позивач просить стягнути з відповідача 5000,00грн. основного боргу, 5249,28грн. пені та 21624,90грн. штрафу згідно долученого розрахунку. В судовому засіданні 16.06.2020р. суд прийняв заяву за вх.№19434/20 від 10.06.2020р. та позовні вимоги розглядаються із врахуванням вимог викладених у даній заяві. Ухвалами суду від 12.05.2020р., від 16.06.2020р. продовжено строк підготовчого провадження у справі та розгляд справи відкладався до 07.07.2020р. Ухвалою суду від 07.07.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судове засідання на 21.07.2020р. Ухвалою суду від 21.07.2020р. відкладено розгляд справи на 15.09.2020р.

В судове засідання 15.09.2020р. представник позивача явку забезпечив, який надав пояснення у справі та позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові. Від позивача подано відповідь на відзив за вх.№18079/20 від 20.05.2020р.

04.09.2020р. від відповідача через канцелярію суду подано клопотання за вх.№25901/20 від 04.09.2020р., в якому відповідач просить припинити провадження в частині стягнення з відповідача 39 600,25 грн. основного боргу, та зменшити уточнений позивачем розмір пені 5249,28 грн. на 90% і розмір штрафу 21624,90 грн. на 90%.

В судове засідання 15.09.2020р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням ухвали суду до Єдиного державного реєстру судових рішень від 21.07.20р., відстеженням поштового відправлення за №7901413326934 на офіційному сайті АТ “Укрпошта” згідно до яких ухвала суду від 21.07.2020р. отримана адресатом – відповідачем. Від відповідача подано відзив на позовну заяву за вх.№17308/20 від 06.05.2020р., заперечення на відповідь на відзив за вх.№19311/20 від 09.06.2020р.

17.07.2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” (далі - Закон № 731-ІХ), у прикінцевих та перехідних положеннях якого зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII “Прикінцеві положення” Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06.08.2020.

Станом на 15.09.2020 жодних заяв чи клопотань не поступало.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважних представників сторін не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору про надання послуг з технічного обслуговування від 30.12.2017р. №1701000089 оплати згідно актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №9І-18-1701000089 від 30.09.2018р., №10І-18-1701000089 від 31.10.2018р. в повному обсязі не здійснив, тому позивач з врахуванням заяви за вх.№19434/20 від 10.06.2020р. та часткової оплати просить суд стягнути з відповідача 5000,00грн. заборгованості. Також позивач просить стягнути пеню в розмірі 5249,28грн. та штраф в розмірі 21624,90грн.

У відповіді на відзив за вх.№18079/20 від 20.05.2020р. позивач зазначає. що договір управління майном (активами) від 24.09.2018, з урахуванням п. 6.1 цього договору, припинив свою дію 24.09.2019, отже з 25.09.2019 поновлено дію договору з технічного обслуговування №1701000089 від 30.12.2016, та

відповідач повинен був виконати обов`язок з оплати вартості наданих за умовами Договору послуг, після закінчення строку дії Договору управління майном (активами) від 24.09.2018 - після 25.09.2019. Позивач також зазначає, що наявність заборгованості, яка обліковується у філії «Оператор газотранспортної системи України» жодним чином не має відношення до обставин даної справи та заборгованості відповідача, яка виникла з діяльності філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», тому акт звірки, який долучено до відзиву, не є доказом відсутності обов`язку замовника щодо сплати заборгованості, яка виникала на підставі Договору з технічного обслуговування. Позивач зазначає, що невиконанням (неналежним виконанням) взятих на себе договірних зобов`язань, відповідач поставив позивача у невигідне становище, порушуючи умови Договору, своєчасне та повне виконання якого мало та має значення для АТ «Укртрансгаз» як підприємства газотранспортної системи України, яке має стратегічне значення для держави Україна.

У відзиві на позовну заяву за вх.№17308/20 від 06.05.2020р. відповідач зазначає, що відповідачем 02 квітня 2020 року сплачено позивачу основний борг за послуги з технічного обслуговування згідно Договору №1701000089 від 31.12.2016р. у розмірі 34600,25 грн. (копія платіжного доручення № 1294 від 02 квітня 2020 року на суму 34600,25грн. долучено до відзиву). Відповідач зазначає, що 21 листопада 2018р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до договору від 30.12.2016р. № 1701000089, згідно якої Договір з технічного обслуговування № 1701000089 від 30.12.2016р. зупиняє свою дію з 21.11.2018 року, з відтермінуванням прав та обов`язків сторін щодо її виконання, до закінчення строку дії Договору управління майном (активами) від 24 вересня 2018р. укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з ПП «Гарант Енерго М».

Також відповідач у відзиві вказує на те, що позивачем розрахунок пені за актом № 101-18-1701000089 від 31.10.2018 проведено за період з 06.11.2018р. по 06.06.2019р. - за сім місяців, тобто понад шестимісячний строк встановлений для нарахування пені. Відповідач зазначає, що на невчасну оплату за надання у вересні та жовтні 2018 року послуг з технічного обслуговування вплинули такі обставини: не проведення АТ „Укртрансгаз” з Відповідачем розрахунку по Договору № 1410000013, яка відповідно до підписаного сторонами акту звіряння взаємних розрахунків за період січень 2019р. - листопад 2019р. заборгованість АТ «Укртрансгаз» перед ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» за договором № 1410000013, яка становить 6490798,21 грн.; накладення арештів на рахунки ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» згідно ухвал слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справах № 760/32373/18 від 17.12.2018р. та № 760/24817/19 від 30.08.2019р.; особливість господарської діяльності ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» та систематичне порушення споживачами умов розрахунків за надані товариством комунальні послуги; наявність перед відповідачем значної дебіторської заборгованості контрагентів, яка виникла на підставі укладених цивільно-правових і господарських договорів, зокрема станом на 31 грудня 2018 року - 186026 тис. грн., станом на 31 грудня 2019 року - 153058 тис. грн., що підтверджується балансами ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» на 31 грудня 2018 року і на 31 грудня 2019 року; згідно з балансом непокритий збиток Відповідача станом на 31 грудня 2018 року становить 293584 тис. грн. і станом на 31 грудня 2019 року - 325622 тис. грн.; ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» перебуває у важкому фінансово-економічному становищі.

В заперечення на заяву позивача №1080 від 15.06.2020р. за вх.№20010/20 від 18.06.2020р., відповідач зазначає, що 11.06.2020р. сплачено позивачу 5000,00грн. (платіжне доручення №1649 від 11.06.2020р. на суму 5000,00грн. долучено до даних заперечень), тому основний борг відповідачем сплачено у повному обсязі, у зв`язку з чим просить припинити провадження у справі в частині стягнення 39600,25грн. основного боргу.

У клопотанні за вх.№25901/20 від 04.09.2020р. відповідач зазначає, що на розрахунок з позивачем вплинули наступні обставини: накладення арештів на рахунки ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» згідно ухвал слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справах № 760/32373/18 від 17.12.2018р. та № 760/24817/19 від 30.08.2019р.; наявність тривалий час з вересня 2018 року заборгованості АТ «Укртрансгаз» перед ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» за договором № 1410000013 у сумі 6 490 798,21 грн.; наявність перед відповідачем значної дебіторської заборгованості контрагентів, яка виникла на підставі укладених цивільно-правових і господарських договорів, зокрема станом на 31 грудня 2018 року - 186026 тис. грн., станом на 31 грудня 2019 року - 153058 тис. грн., станом на 30 червня 2020 року 154471 тис. грн. що підтверджується балансами ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» на 31 грудня 2018 року, на 31 грудня 2019 року, на 30 червня 2020 року; збитки товариства від господарської діяльності за 2018 рік становили 125383 тис. грн., за 2019 рік - 24183 тис. грн., за перше півріччя 2020 року - 34280 тис. грн. Вищевказані обставини, як зазначає відповідач, є підтвердженням того факту, що в діях ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» відсутній умисел щодо своєчасної сплати коштів АТ «Укртрансгаз». Відповідач вказує на те, що діяльність ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» спрямована на повне та якісне задоволення потреб населення, підприємств та організацій, закладів охорони здоров`я, інших бюджетних установ та організацій міста у наданні послуг водопостачання і водовідведення споживачам міста Новий Розділ та постачання електричної енергії юридичним особам. Відповідач зазначає, що стягнення пені та штрафу завдасть шкоди відповідачеві як виконавцю житлово-комунальних послуг, позначиться на господарській діяльності ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», призведе до суттєвого фінансового навантаження на товариство, до неналежної (зупинення або надмірне обмеження) діяльності ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» з централізованого водопостачання і водовідведення, не виконання рішення РНБО України від 13.03.2020р. по посиленню контролю за системами водопостачання і водовідведення та наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб і також до надзвичайної, катастрофічної ситуації у місті. З огляду на вказані обставини відповідач просить припинити провадження в частині стягнення з відповідача 39 600,25 грн. основного боргу, та зменшити уточнений позивачем розмір пені 5249,28 грн. на 90% і розмір штрафу 21624,90 грн. на 90%.

Обставини, встановлені судом.

30.12.2016р. між Публічним акціонерним товариством “Укртрансгаз” (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергія-Новий Розділ” (замовник) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування (внесеного до реєстру договорів УМГ «Львівтрансгаз» 05.01.2017р. за « 1701000089), згідно із п. 1.1 якого, виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги по виконанню технічного обслуговування: обладнання вузла редукування в складі двох регуляторів тиску із допоміжним обладнанням КВПіА, запобіжних клапанів - 2шт., з трьохходовим краном, вузла вимірювання із допоміжним обладнанням КВПіА та відсікаючими кранами, лінійної частини газопроводу-відгалуження до ТЕЦ ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» із обладнанням електрохімзахисту, лінійної частини внутрішнього газопроводу ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» з періодичністю згідно з чинними нормативними документами, що регулюють предмет даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору від 30.12.2016р., завдання замовника виконавцю оформляється у вигляді «Переліку послуг та їх періодичність - річний розрахунок вартості послуг з технічного обслуговування підвідного газопроводу та обладнання ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» (далі - перелік), який переглядається та перезатверджується сторонами не рідше 1 разу на рік.

Згідно із п. 2.1 договору від 30.12.2016р., технічне обслуговування обладнання, профілактичні роботи, проведення перевірок та повірок проводиться за допомогою власного кваліфікованого персоналу, а також власних технічних засобів виконавця згідно з переліком.

За умовами п. п. 4.1, 4.2, 4.4 договору від 30.12.2016р., орієнтовна річна вартість послуг з технічного обслуговування визначається згідно з «Переліком послуг та їх періодичністю - річний розрахунок вартості послуг з технічного обслуговування підвідного газопроводу та обладнання ТзОВ «Енергія - Новий Розділ», який переглядається та перезатверджується сторонами не рідше 1 разу на рік і долучається до цього договору в якості додатку. Щомісячна вартість послуг розраховується, виходячи з фактично наданих у звітному місяці послуг та їх вартості, відповідно до «Переліку послуг та їх періодичність - річний розрахунок вартості послуг з технічного обслуговування підвідного газопроводу та обладнання ТзОВ «Енергія - Новий Розділ», що відображається в акті наданих послуг. Фактичні обсяги наданих послуг оформлюються щомісячно, а у випадках, передбачених в п.2.2 та п.2.3. даного договору у інші строки, актом наданих послуг, який складається та подається виконавцем на розгляд замовником у двох примірниках.

Оплата за цим Договором здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок виконавця протягом п`яти днів після підписання представниками сторін акту наданих послуг (п.4.5 договору від 30.12.2016р.)

Пунктами 8.1, 8.2 договору від 30.12.2016р. сторони дійшли згоди, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2017 року. При відсутності повідомлень однієї із сторін про закінчення дії Договору за 10 днів до закінчення строку його дії, дія договору продовжується на кожний наступний рік. Доказів скерування повідомлень про закінчення дії спірного договору від 30.12.2016р. сторонами не подано.

Переліком послуг та їх періодичність - річний розрахунок вартості послуг з технічного обслуговування підвідного газопроводу та обладнання ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» на 2017 рік сторонами визначено види послуг та їх вартість: обхід траси газопроводу, вартість 1-го обслуговування (без ПДВ) 605,98грн., 52 обслуговувань на рік, вартість послуги на рік 31510,96грн. (без ПДВ); технічне обслуговування, вартість 1-го обслуговування (без ПДВ) 10227,18грн., 12 обслуговувань на рік, вартість послуги на рік 122726,16грн. (без ПДВ); транспортні витрати, вартість 1-го обслуговування (без ПДВ) 2164,20грн., 12 обслуговувань на рік, вартість послуги на рік 25970,40грн. (без ПДВ); всього – 216249,02грн. (з ПДВ).

На виконання умов договору від 30.12.2016р. позивачем було надано послуги з технічного обслуговування на загальну суму 39600грн. 25коп., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №9І-18-1701000089 від 30.09.2018р. на суму 22328,77грн. (з ПДВ), №10І-18-1701000089 від 31.10.2018р. на суму 17271,48грн., які підписано сторонами та скріплено їх печатками без жодних зауважень чи застережень.

21.11.2018р. між Акціонерним товариством “Укртрансгаз” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергія-Новий Розділ” укладено додаткову угоду №1 до договору з технічного обслуговування від 30.12.2016р. №1701000089, за умовами якої, договір з технічного обслуговування від 30.12.2016 року № 1701000089 зупиняє свою дію з 21.11.2018 року, з відтермінуванням прав та обов`язків сторін щодо його виконання, до закінчення строку дії Договору управління майном (активами) від 24.09.2018, укладеного між Національним агенством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та ПП «Гарант Енерго М».

За умовами п.6.1 договору управління майном (активами) від 24.09.2018р., вказаний договір діє до 24.09.2019р.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем в процесі розгляду даного спору, було здійснено оплату за надані послуги на суму 39600грн. 25коп., що підтверджується платіжними дорученнями №1294 від 02.04.2020р. на суму 34600,25грн., №1649 від 11.06.2020р. на суму 5000,00грн., після подання позовної заяви (27.03.2020р. згідно поштового штемпеля). Відтак, у зв`язку з відсутністю предмета спору в частині основного боргу, позовні вимоги в частині основного боргу підлягають закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України. Відповідачем здійснено повне погашення суми основного боргу, проте, відповідачем допущено порушення строків проведення розрахунків за надані послуги, встановлених договором.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 901 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із вимогами ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України).

Згідно із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Норми статей 230 ГК України та 549 ЦК України визначають штрафні санкції як грошову суму, яку зобов`язаний сплатити учасник господарських відносин у разі порушення відповідних зобов`язань.

Пунктом 5.3 договору від 30.12.2016р. визначено, що за несвоєчасну оплату виконавцю за надані послуги замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, за кожен день прострочення, а за прострочення оплати послуг понад 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми цього Договору.

Так, згідно із п.5.3. договору, позивач із врахуванням заяви про зміну позовних вимог за вх.№19434/20 від 10.06.2020р., за період з 08.10.2018р. по 20.11.2018р. та з 14.11.2019р. по 28.03.2020р. по акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №9І-18-1701000089 від 30.09.2018р., за період з 06.11.2018р. по 20.11.2018р. та з 14.11.2019р. по 26.04.2020р. по акту №10І-18-1701000089 від 31.10.2018р., з врахуванням відтермінування прав та обов`язків на період дії договору управління майном від 24.09.2018р., нарахував відповідачу пеню у розмірі 5249,28грн. Розрахунок долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається із матеріалів справи строк оплати визначено протягом п`яти днів після підписання представниками сторін акту наданих послуг. Акти складені 30.09.2018р. та 31.10.2018р. Відповідачем здійснено оплату 02.04.2020р. на суму 34600,25грн. та 11.06.2020р. на суму 5000,00грн., відтак відповідач допустив прострочення оплати. Відповідно до вимог ч.6 ст.232 ГК України підставними є вимоги про стягнення пені заявлені в межах шести місячного строку від дня коли зобов`язання мало бути виконано. Відтак, в перерахунку, враховуючи шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане та наданих позивачем розрахунків, підставними є вимоги позивача в частині стягнення пені, що складає 1224,53грн. В решті позовних вимог щодо стягнення пені належить відмовити у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

Також на підставі п.5.3. договору, позивачем нараховано 10% штрафу від суми договору у розмірі 21624,90грн. Розрахунок перевірено судом. Враховуючи те, що відповідач допустив прострочення оплати послуг понад 30 календарних днів, підставними є вимоги щодо стягнення штрафу в розмірі, що складає 10% від загальної суми договору (п.5.3 договору).

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань пені та штрафу суду не надано та доказів в спростування наведених обставин суду не подано.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України).

Частиною 1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Суд враховує обставини даного спору, баланс інтересів обох сторін та те, що відповідачем повністю оплачено надані послуги з технічного обслуговування, а також суд враховує, що згідно інформації зазначеної у балансах (звітах про фінансовий стан) станом на 31.12.2018р., на 31.12.2019р. та на 30.06.2020р.; та звітах про фінансові результати (звіти про сукупний дохід) за 2018р., за 2019р. та за 1 півріччя 2020р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергія-Новий Розділ” знаходиться у важкому майновому стані. Крім того, суд враховує, що діяльність ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" спрямована на задоволення потреб населення, підприємств та організацій, закладів охорони здоров`я, інших бюджетних установ та організацій міста у наданні послуг водопостачання і водовідведення споживачам міста Новий Розділ та постачання електричної енергії юридичним особам. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18).

Частиною 2 ст.233 ГК України передбачено, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд зазначає, що основне зобов`язання виконано боржником в повному обсязі, доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, матеріали справи №916/766/20 не містять.

Висновок суду, щодо необхідності зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст. 3 ЦК України).

Беручи до уваги наведене, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, враховуючи фінансовий стан відповідача, причини неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної оплати та ступінь вини відповідача, а також те, що відповідачем здійснено оплату за надані послуги та зважаючи на те, що АТ “Укртрансгаз” є підприємством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, яке здійснює забезпечення населення та промислових підприємств України природним газом, а також розмір пені підставно заявлений до стягнення, суд прийшов до висновку про задоволення заявленого відповідачем клопотання частково, та зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню на 40 % та пені – на 10%.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача в частині стягнення пені у розмірі 1102,06грн. та штрафу у розмірі 12974,94грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу належить провадження у справі закрити в зв`язку із оплатою. В решті штрафу та пені належить відмовити у зв`язку із зменшенням судом, та пені у зв`язку із помилковістю нарахування.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, п.2 ч.1 ст.231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Закрити провадження у справі №914/766/20 в частині основного боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергія-Новий Розділ” (81652, Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Грушевського, буд.37, ідентифікаційний код 33525073) на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз” (01021, м.Київ, вул.Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 1102грн. 06коп. пені, 12974грн. 94коп. штрафу та 880грн. 63коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог щодо стягнення штрафу та пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено17.09.2020р.

Суддя С.В. Іванчук