Ухвала суду № 91581127, 14.09.2020, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/836/20

Провадження № 2/492/277/20

УХВАЛА

про надання строку для усунення недоліків позовної заяви

14 вересня 2020 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Варгаракі С.М.,

за участю секретаря судового засідання – Богдан А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Арцизі Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Арцизького районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Варгаракі С.М.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської областів судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву, в якій позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення. Також, просив суд про розгляд справи у його відсутність.

Представник третьої особи Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської областів судове засідання не з`явився, але надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При підготовці до розгляду справи по суті суд прийшов до висновку, що зазначена позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, тобто встановлені обставини, які не дають суду прийняти законне рішення у справі, тому суд надає позивачу строк для усунення недоліків у позовній заяві.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, однак позивачем в позовній заяві не зазначена коло спадкоємців; чи є спадкоємці тієї ж самої черги; чи є серед спадкоємців особи, що володіють правом на обов`язкову частку в спадщині; чи не було відмови від спадщини з боку кого-небудь із спадкоємців; чи немає підстав для усунення позивача від права на спадкування (ст. 1224 ЦК України).

Також, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Згідно положень ст.34 Закону України Про нотаріат видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється нотаріусами.

Відповідно до п.11 листа Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року №19-3767/0/8-08 зазначено, що при розгляді справ про визнання права власності на спадкове майно необхідно врахувати, що за наявності правовстановлюючих документів на нього, документального підтвердження місця, часу відкриття спадщини, підстав закликання до спадкування та за відсутності спору між спадкоємцями свідоцтво про право на спадщину на підстав статей 1296, 1297 Цивільного кодексу України, ст. 34 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ Про нотаріат видається нотаріусами.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Разом з тим, одним із обов`язків нотаріуса є сприяння суб`єктам цивільних правовідносин у здійсненні їх прав та захисті їх законних інтересів. Законодавством України поряд з вчиненням нотаріальних дій нотаріусам надано повноваження з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно згідно із Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції Закону № 834-VIII від 26 листопада 2015 року (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Порядок видачі свідоцтв про право на спадщину регламентується Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок № 296/5), зокрема главою 10 розділу ІІ. Так, підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку № 296/5 встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця та на майно, крім випадків державної реєстрації права власності на нерухоме майно без видачі документа, що посвідчує таке право. За таких умов нотаріальна дія щодо нерухомого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника свідоцтва, яке залишається у справах нотаріуса.

Згідно із вимогами статей 68, 69 Закону України Про нотаріат (далі -Закон № 3425-XII) нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину серед іншого перевіряє склад спадкового майна.

В частині 1 статті 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно із статтею 3 Закону № 1952-IV будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, коли для видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріусу подається документ, що підтверджує факт набуття (виникнення) права власності у спадкодавця на таке майно, з відповідними відомостями про державну реєстрацію прав на таке майно відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент їх набуття (виникнення), то нотаріусом приймаються ці документи для вчинення відповідної нотаріальної дії.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця спадкоємець має право згідно із пунктом 66 Порядку № 1127 звернутись до суб`єкта державної реєстрації прав або державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV, заявником в процедурі державної реєстрації прав серед інших є спадкоємець у разі оформлення спадщини, до складу якої входять речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації згідно з цим Законом.

В пункті 66 Порядку № 1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються:

- документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком № 1127, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;

- витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;

- документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Чинними нормативно-правовими актами не встановлено вимог до форми і змісту документа, що містить відомості про склад спадкоємців. Такий документ може бути виданий у довільній формі (лист, довідка) на підставі матеріалів спадкової справи. Враховуючи вимоги пункту 66 Порядку № 1127, достатньо, щоб цей документ містив відомості про кількісний склад спадкоємців, а також про особу спадкоємця-заявника.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Враховуючи вимоги пункту 53 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі наявності у заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов`язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Отже, якщо до складу спадщини входить нерухоме майно, право власності на яке спадкодавцем набуто за життя, але не було зареєстроване належним чином, нотаріус перед видачею свідоцтва про право на спадщину вносить відомості про право власності спадкодавця на таке майно у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) шляхом проведення відповідної державної реєстрації права власності за заявою спадкоємця.

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про подальший розгляд справи та винесення законного та обґрунтованого рішення.

Оскільки від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

При розгляді позовної заяви та документів, доданих до неї, суд вважає за необхідне звернути увагу на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам встановленим законодавством, у зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Отже, перелічене вище дає суду підстави зробити однозначний висновок, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, зокрема п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, який відповідно передбачає, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Також, відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Керуючись ст. 187 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування- залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня отримання копії наявної ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у встановлений 5 (п`яти) денний строк з дня отримання її копії і роз`яснити, що інакше позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Арцизького районного суду С.М. Варгаракі