Рішення № 91573274, 16.09.2020, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

16.09.2020 2/394/370/20

394/673/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай) та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права на земельну частку (пай) та зобов`язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кам`янече Новоархангельського району Кіровоградської області помер його рідний батько ОСОБА_2 .

В липні 2020 року позивач при усній розмові з членами комісії з розпаювання КСП «Нерубайське» дізнався, що при формуванні списку осіб, які мають право на земельну частку і (пай) з земель колишнього КСП «Нерубайське», батько позивача не потрапив, оскільки книга трудового стажу і заробітку колгоспника на той момент були відсутні.

В свою чергу після отримання зазначеної інформації позивач неодноразово звертався до Нерубайської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області з питанням, щодо виділення його батькові в натурі земельної частки (паю), проте уповноважені представники органу місцевого самоврядування повідомили, що сільська рада не уповноважена встановлювати чи визнавати право на земельну частку (пай) осіб, які були пропущені в списках осіб, які мають право на земельну частку (пай) з земель колишнього КСП «Нерубайське».

Також уповноважені представники органу місцевого самоврядування рекомендували позивачу вирішити в судовому порядку питання щодо права на отримання земельної частки (паю).

З наявних у позивача документів вбачається, що його батько дійсно був членом колишнього КСП «Нерубайське», працював в зазначеному господарстві та не отримав земельної частки (паю), хоча мав на нього повне право, якого не міг бути позбавлений.

З наявних матеріалів вбачається, що у батька позивача на час розпаювання наявне членство в КСП «Нерубайське», а оскільки він не отримав земельної частки (паю), то відповідно він був пропущений в списках на розпаювання.

При зверненні до відділу Держгеокадастру у Новоархангельському районі з питання розпаювання земель колишнього КСП «Нерубайське» відділ Держгеокадастру у Новоархангельському районі повідомив позивача, що розпаювання земель колишньої колективної власності колишнього КСП «Кам`янецьке» проводилося у 1995 році на підставі державного акту на право власності на землю КСП «Нерубайське» 24.11.1995 року.

Відтак, оскільки на час розпаювання КСП «Нерубайське» на підставі Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року батько позивача був членом зазначеного господарства, то відповідно має право на земельну частку (пай) і повинний був би бути включений до списку осіб, що додається до державного акту на право колективної власності на землю та отримати земельний (пай) у натурі.

Про порушення гарантованого Конституцією України та іншими законодавчими актами права батька позивача на отримання сертифікату на земельну частку (пай) він дізнався лише у 2020 році, після спілкування з членами комісії з розпаювання КСП «Нерубайське» з приводу неотримання померлим земельної ділянки і поради як можливо захистити своє право, як спадкоємця.

За таких обставин позивач вимушений просити суд поновити йому строк на звернення до суду з даним позовом.

Зокрема позивачеві достеменно відомо, що Нерубайська сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області має вільні земельні ділянки з земель, які були призначені для розпаювання КСП «Нерубайське». Дані земельні ділянки були зарезервовані для надання членам КСП «Нерубайське», які були помилково пропущені або не включені в список по розпаюванню.

Із цього вбачається, що батько позивача, як член колективного сільськогосподарського підприємства «Нерубайське» Новоархангельського району Кіровоградської області, має право на земельну частку (пай) із земель колективної власності зазначеного господарства.

У випадку позивача його батька без законних на те підстав було позбавлено права на земельну частку (пай).

Оскільки батько на даний час помер, тому він як єдиний спадкоємець унаслідує його право на земельну частку /пай/.

Позивач просить суд поновити йому строк на звернення до суду з даним позовом. Визнати за ним право на земельну частку (пай) по Нерубайській сільській раді Новоархангельського району Кіровоградської області, як члена колишнього КСП «Нерубайське». Зобов`язати Нерубайську сільську раду Новоархангельського району Кіровоградської області виділити йому земельну частку (пай) із земель колишньої колективної власності, яка в межах Закону України 2498-VIII від 10 липня 2018 року належить до земель комунальної форми власності.

Позивач в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, в якій просив справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Нерубайської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій розгляд справи просив проводити за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутність сторін на підставі наявних у цивільній справі письмових доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у разі визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч .1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Принципом верховенства права, визнається, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_2 приходиться йому батьком (світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ).

Відповідно до світлокопії трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 ОСОБА_2 працював у колгоспі ім. К.Маркса, який було реорганізовано у КСП «Нерубайське» в період з 1961 по 1996 рік.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нерубайка Новоархангельського району Кіровоградської області помер ОСОБА_2 (світлокопія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ).

Зі світлокопії довідки, виданої сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Нерубайське» Новоархангельського району Кіровоградської області, вбачається, що колгосп ім. Карла Маркса реорганізовано в КСП «Нерубайське» 02.03.1993 року (протокол № 2 від 02.03.1993 року). КСП «Нерубайське» реформовано в СВК «Нерубайський» 17.01.2000 року (протокол №1 від 17.01.2000 року). СВК «Нерубайський» реорганізовано в СТОВ «Нерубайське» 28.02.2000 року (протокол № 2 від 28.02.2000 року).

Світлокопією довідки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нерубайське» Новоархангельського району Кіровоградської області підтверджується той факт, що батько позивача ОСОБА_2 був членом колгоспу ім. Карла Маркса і при розпаюванні був помилково пропущений у списках на отримання земельного паю.

Батькові позивача не надавалась земельна ділянка (пай), про що свідчить світлокопія довідки Нерубайської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області № 570 від 13 серпня 2020 року.

Відповідно до світлокопії довідки Нерубайської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області № 372 від 22 травня 2020 року в наявності є земельна ділянка (пай) з вільних, нікому не наданих за № 553, площею 3,94 га. яка знаходиться в незатребуваних паях Нерубайської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.

Відповідно до інформації, наданоївідділом у Новоархангельському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, на сьогоднішній день у Державному фонді документації із землеустрою Відділу на збереженні є тільки книга реєстрації державних актів на право колективної власності на землю і розпорядження голови Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 22.10.2008 року за № 547-р. «Про державні акти на право колективної власності на землю, що втратили чинність».

Згідно «Книг записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі» зареєстровано державний акт на право колективної власності на землю КСП «Нерубайське» на території Нерубайської сільської ради серія КР № 000009 від 24.11.1995 року за номером реєстрації № 9.

З інформаційної довідки, виданої Нерубайською сільською радою Новоархангельського району Кіровоградської області, вбачається, що ОСОБА_2 дійсно працював та був членом колишнього КСП «Нерубайське» на момент розпаювання, заяви про вихід або припинення членства у зазначеному господарстві не писав. 28.04.1997 року ОСОБА_2 помер в с. Нерубайка Новоархангельського району Кіровоградської області. ОСОБА_2 за життя не отримував земельної частки (паю) під час паювання земель, оскільки його помилково було пропущено у списку додатку до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку по колишньому КСП «Нерубайське». ОСОБА_1 на даний час є єдиним спадкоємцем всього належного ОСОБА_2 майна, а також права на майно, останній доводився йому рідним батьком, інших близьких родичів (першої черги) у покійного не має. У сільській раді наявна земельна ділянка для виділення із земель колективної власності.

Згідно Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720 від 08.08.1995 року - право на земельну частку /пай/ мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» у разі виявлення після розробки проекту факту не включення одного чи кількох громадян, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська рада чи райдержадміністрація приймає одне з рішень (розпоряджень) або про коригування проекту землеустрою організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору); або про надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).

У листі від 10 грудня 2001 року Державний комітет України по земельних ресурсах зазначає, що виходячи з Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку - пай мають тільки члени недержавного сільськогосподарського підприємства, а надання права на земельну частку - пай здійснюється не за місцем проживання, а відповідно до встановленого членства в підприємстві (за місцем роботи або виходом на пенсію).

Із цього вбачається, що батько позивача, як член колишнього КСП «Нерубайське», мав право на земельну частку /пай/ із земель колективної власності зазначеного господарства.

Визнання позову відповідачем є констатація ним факту порушення прав батька позивача на виділення земельної частки /паю/, а саме не включення до списку додатку до державного акту на право колективної власності на землю, що саме по собі обумовило неотримання останнім гарантованої зазначеним вище Указом Президента земельної ділянки.

В розрізі поняття ст. 1 протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є захист права володіння майном особи та зауваження з приводу неможливості позбавлення особи права власності, не інакше як в інтересах суспільства.

В нашому випадку батька позивача без законних на те підстав було позбавлено права на земельну частку /пай/.

Приписами ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст. 1217 ЦК України вказує на те, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Зі змісту ч. 1 ст. 1222 ЦК України вбачається, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У ч. 1 ст. 1225 ЦК йдеться мова про те, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ч. 1 ст. 1268 ЦК України наголошує, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частинами 1, 2 та 3 ст. 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальнійта державній власності.

В розумінні п. г) ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:прийняття спадщини.

Переліченими нормами права унормовано порядок отримання у спадщини.

Разом з тим суд, зважує на те, що спадкове право - це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють відносини, що виникають у зв`язку із спадкуванням. Під спадкуванням слід розуміти перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб, які мають право (спадкоємців). До складу спадщини належать усі права та обов`язки спадкодавця, крім випадків зазначених у ст. 1219 ЦК України. Спадкоємець може відмовитись від спадщини або прийняти її.

В нашому випадку позивач просить визнати за ним право, тобто не відмовляється від спадщини, а навпаки хоче набути право власності на спадкове майно.

Оскільки батько позивача на даний час помер, а його право на отримання земельної частки порушено, то відповідно до положень ст. 1218 ЦК України це право повинен успадкувати позивач, як спадкоємець першої черги (ст.1261 ЦК України) за законом.

На підставі наведеного, та керуючись Указом Президента України «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720 від 08.08.1995 року, ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1225, 1258, 1261, 1268 ЦК України, 78, 81 ЗК України, ст. ст. 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даним позовом.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право на земельну частку (пай) по Нерубайській сільській раді Новоархангельського району Кіровоградської області, як члена колишнього КСП «Нерубайське».

Зобов`язати Нерубайську сільську раду Новоархангельського району Кіровоградської області виділити ОСОБА_1 земельну частку (пай) із земель колишньої колективної власності, яка в межах Закону України 2498-VIII від 10 липня 2018 року належить до земель комунальної форми власності.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце проживання с. Нерубайка Новоархангельський район Кіровоградська область, паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Нерубайська сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області місцезнаходження с. Нерубайка Новоархангельського району Кіровоградської області, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 04367068.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію даного рішення негайно після постановлення направити сторонам.

Суддя: