Рішення № 91567208, 09.09.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2852/19

09 вересня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача Панчук С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними, скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз" (далі-позивач, ПрАТ "Тернопільміськгаз") з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними, скасування постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум. Проте, державним виконавцем не було стягнуто з позивача (боржника за виконавчим провадженням) на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, жодних заходів примусового виконання рішення не вчинено, у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови.

Ухвалою суду від 27 грудня 2019 року справу прийнято до провадження та ухвалено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у справі судове засідання на 09.01.2020 о 11:30 год.

Ухвалами суду від 09.01.2020, від 20.01.2020 розгляд справи відкладено на 25.02.2020 о 11:30 год., у зв`язку із неявкою представника відповідача.

Відповідач подав 20.01.2020 відзив на адміністративний позов, в якому позов не визнав та зазначив, що примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження, у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Вважає, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем відповідно до вимог Закону "Про виконавче провадження" та є правомірною.

Ухвалою суду від 25.02.2020 було зупинено провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2540/3203/18.

11 березня 2020 року Великою Палатою Верховного Суду винесено постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 скасовано. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 року залишено в силі.

Ухвалою суду від 25.05.2020 поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 24.06.2020 о 12:00 год.

Ухвалами суду від 24.06.2020, від 27.07.2020 відкладено розгляд справи на 05.08.2020 о 11:30 год.

Ухвалою суду від 05.08.2020, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 09.09.2020 о 10:00 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

В судовому засіданні 09.09.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи. Причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як випливає із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26 червня 2017 року по справі №921/275/17-г/16 стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 25055632,68 грн., основного боргу 4721438,01 грн. пені, 359393,27 грн - 3% річних, всього 30136463,96 грн. заборгованості з розстрочкою стягнення заборгованості щомісячно рівними частинами терміном на 12 місяців починаючи з липня 2017 року.

На виконання вказаного рішення, Господарським судом Тернопільської області від 09 жовтня 2017 року видано наказ про примусове виконання рішення суду.

11.10.2019 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Кузьменком О.С. винесена постанова №55575117 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» виконавчого збору у розмірі 2573706,36грн.

Зазначена постанова №55575117 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» виконавчого збору у розмірі 2573706,36 грн. на адресу ПрАТ «Тернопільміськгаз» не надходила.

Про існування вказаної постанови позивач дізнався із постанови відповідача ВП №60302899 від 30.10.2019р. про арешт коштів, отриманої ПрАТ «Тернопільміськгаз» 11.11.2019р., а відтак останнє звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із запитом про надіслання вказаної постанови на адресу позивача.

05.12.2019 за результатом розгляду вищевказаного звернення, на адресу ПрАТ «Тернопільміськгаз» надійшла постанова ВП №55575117 про стягнення виконавчого збору від 11.10.2019.

Не погоджуючись із постановою про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон України № 1404).

У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Положеннями частини 3 статті 40 Закону України № 1404 передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених, зокрема 9 (крім випадку, передбаченого частиною 9 статті 27 цього Закону), частини 1 статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною 9 статті 27 Закону України № 1404 виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 та частини 4 статті 42 Закону України №1404 витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Зазначені норми права вказують на те, що закінчення виконавчого провадження та наявність несплачених витрат виконавчого провадження є безумовною підставою для винесення постанови про їх стягнення.

Доводи позивача, що виконавчий збір за своєю правовою природою є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до частини другої статті 27 Закону України № 1404 виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Зазначена правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду наведеного в постанові від 20.11.2019 у справі № 480/1558/19.

Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду наведеного в постанові від 29.04.2020 у справі № №480/3452/19.

Крім того, доводи позивача про скасування відповідної постанови ґрунтуються на тому, що виконавчий документ був виконаний боржником самостійно, а не внаслідок дій державного виконавця.

Надаючи правову оцінку таким доводам позивача суд враховує, що згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.05.2018 у справі № П/811/482/17 (К/9901/2149/17), виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду. Виконавчий збір є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Виключний перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується, визначений в частинах 5, 9 статті 27 Закону України № 1404, які у даному випадку відсутні.

Також суд зазначає, що з моменту відкриття виконавчого провадження та до моменту винесення постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем здійснювались дії з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 26 червня 2017 року видано про примусове виконання рішення суду по справі №921/275/17-г/16, а саме:

- 30 жовтня 2019 року винесено постанову про арешт коштів боржника;

- 25 січня 2018 року винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження;

- 25 січня 2018 року винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №54535931, яке веде ВПВР ДДВС МЮУ;

- 21 лютого 2018 року винесено постанову про арешт коштів боржника;

- 22 березня 2018 винесено постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження;

- 02 травня 2018 року винесено постанову про арешт коштів боржника;

- 11 жовтня 2019 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу;

- 11 жовтня 2019 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору;

- 11 жовтня 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження;

- 29 жовтня 2019 року винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №54535931, яке веде відділ ПВР ДДВС МЮУ;

- 30 жовтня 2019 року винесено постанову про арешт коштів боржника.

Вказані обставини підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. щодо винесення постанови ВП №55575117 від 11 жовтня 2019 року про стягнення з ПрАТ "Тернопільміськгаз" виконавчого збору у розмірі 2573706,36 грн., є правомірними та винесена оскаржувана постанова скасуванню не підлягає.

На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілу відповідно до приписів статті 139 КАС України не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. з винесення постанови ВП №55575117 від 11.10.2019 р. про стягнення виконавчого збору та скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП №55575117 від 11.10.2019 р. - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз" місцезнаходження/місце проживання вул. Шептицького, 20,м. Тернопіль,46006 ЄДРПОУ/РНОКПП 21155959;

відповідач:

-Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України місцезнаходження/місце проживання вул. Городецького, 13,м. Київ 1,01001 ЄДРПОУ/РНОКПП 00015622.

Головуючий суддя Подлісна І.М.