Рішення № 91566906, 10.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 р. Справа №480/3011/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бєлянської С.М.,

представника позивача - Бабича М.В.,

представника відповідача - Будакова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №480/3011/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), і просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" від 03.01.2020 № 18-239/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом від 26.09.2019 № 18-10868/16-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області.

У подальшому позивач із вищезазначеним наказом звернулася до Приватного підприємства "Мегаполіс" для розроблення проекту землеустрою. Проект землеустрою погоджений відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України, про що зазначено у п. 10 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05.12.2019 № 14118/82-19. У грудні 2019 року позивач звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області.

Наказом від 03.01.2020 № 18-239/16-20-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області, з тих підстав, що під час розгляду наданого проекту встановлено розбіжність щодо місця розташування земельної ділянки.

Позивач вважає, що відмова відповідача у затвердженні проекту землеустрою та наданні у власність земельної ділянки є протиправною, оскільки при отриманні погодженого проекту землеустрою відповідач не має повноважень і підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою та переданні земельної ділянки у власність. Так, законодавством (ч. 9 ст. 118 ЗК України) передбачено лише один правомірний варіант поведінки відповідача у даному випадку - затвердити проект землеустрою та надати земельну ділянку у власність, у зв`язку з чим, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 18.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.06.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с.71-73), у якому зазначає, що у грудні 2019 року до Головного управління із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області звернулася ОСОБА_2 .

Під час розгляду поданого проекту землеустрою Головним управлінням встановлено розбіжність щодо місця розташування земельної ділянки, а саме, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 26.09.2019 № 18-10868/16-19-СГ, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність надано на іншу земельну ділянку, яка має інше місце розташування.

Зазначає, що розробником землевпорядної документації не дотримано вимог статті 118 Земельного кодексу України, оскільки дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зазначеної у поданому на затвердження проекті земельної ділянки з кадастровим номером 5924780700:10:008:0016, замовник документації із землеустрою не отримував. Таким чином, відповідачем правомірно прийнято наказ про відмову у затвердженні проекту землеустрою

Щодо вимоги зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою відповідач зазначає, що у разі її задоволення, це буде фактичним втручанням у дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Сумській області. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 16.07.2020 призначено розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін на 04.08.2020.

Ухвалою суду від 04.08.2020 задоволено клопотання представника відповідача та відкладено розгляд справи на 09.09.2020.

У судовому засіданні 09.09.2020 оголошеного перерву до 10.09.2020 для з`ясування обставин по справі.

У судове засідання 10.09.2020 з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані учасниками справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26.09.2019 № 18-10868/16-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області.

У подальшому із вищезазначеним наказом позивач звернулася до Приватного підприємства "Мегаполіс" для розроблення проекту землеустрою.

Приватне підприємство "Мегаполіс" розробило один проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області для громадян: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у зв`язку з тим, що бажані земельні ділянки знаходяться поруч та це не заборонено Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій" (а.с.109-120).

Проект землеустрою погоджений відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України, про що зазначено у п. 10 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05.12.2019 №14118/82-19 (а.с.120).

У грудні 2019 року позивач звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 03.01.2020 № 18-239/16-20-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області.

Так у оскаржуваному наказі зазначено про те, що під час розгляду наданого проекту землеустрою, встановлено розбіжність щодо місця розташування земельної ділянки: відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, бажана до відведення земельна ділянка має інше місце розташування. На затвердження подано проект землеустрою щодо відведення іншої земельної ділянки, відмінної від земельної ділянки зазначеної на викопіюванні, на яку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Розробником землевпорядної документації не дотримано вимог статті 118 Земельного кодексу України, оскільки дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зазначеної в поданому на затвердження проекті земельної ділянки, замовник документації із землеустрою не отримував. Статтею 28 Законом України "Про землеустрій" визначено, що розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частинах 1,3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частин 1-3 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно частин 8-10 статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертаючись до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою додала погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області, а також витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

За наслідками розгляду поданої заяви Головне управління Держгеокадастру у Сумській області прийнято наказ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" від 03.01.2020 № 18-239/16-20-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області, з тих підстав, що під час розгляду наданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, бажана до відведення земельна ділянка має інше місце розташування.

Проте, згідно норм Земельного кодексу України єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Сумській області повідомив суду, що позивачем було розроблено та подано до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області проект землеустрою на земельну ділянку, на яку Головне управління надавало дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Тобто, позивачем було дотримано вимог ст.118 Земельного кодексу України, оскільки дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, зазначеної в поданому на затвердження проекті, позивач отримувала. У той же час, відповідачем прийнято рішення про відмову у затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5924780700:10:008:0016, оскільки проект, який , було подано на затвердження, був розроблений для декількох осіб, і зокрема, ОСОБА_3 подано на затвердження проект землеустрою на земельну ділянку, на яку Головне управління дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не надавало (а.с.98-103). Представник відповідача пояснив, що оскільки проект затверджується в цілому, а не в частині, тому ОСОБА_1 , незважаючи на те, що зауважень саме до її земельної ділянки у Головного управління не було, вказана обставина стала підставою відмови у затвердженні проекту.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд наголошує, що зі змісту оскаржуваного наказу неможливо встановити, що під час розгляду наданого проекту встановлено розбіжність щодо місця розташування земельної ділянки саме ОСОБА_3 , а не позивача, як і не зазначено про те, що розробка не окремого проекту позивачем на бажану для неї до відведення земельну ділянку стали підставою для відмови у його затвердженні. Оскаржуваний наказ не містить таких відомостей і вищевказані обставини були повідомлені суду лише під час судового засідання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" від 03.01.2020 № 18-239/16-20-СГ є протиправним, а позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області, суд зазначає, що дана вимога не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області, з огляду на втручання у дискреційні повноваження відповідача, виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як уже зазначено, суд не може перебирати на себе повноваження іншого державного органу (у даному випадку ГУ Держгеокадастру у Сумській області), оскільки, відповідно до статей 121 і 122 Земельного кодексу України виключно до компетенції відповідача віднесено право надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або відмова у наданні такого дозволу, а тому позовні вимоги у частині зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області, не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 09.01.2020 у справі №812/1264/17 (№К/9901/46454/18).

Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору в розмірі 420,40 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" від 03.01.2020 № 18-239/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 23.12.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської селищної ради Сумського району Сумської області, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39765885) суму судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2020.

Суддя Н.В. Савицька