Рішення № 91566495, 14.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/451/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В.,

за участю секретаря судового засідання Денисенко В.О.,

представника позивача – Базилєвої Ю.О.,

представника відповідача – Коваленко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького,13, м. Київ, 01001) про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом (т.1 а.с.1-12, 59-71) до Міністерства юстиції України (далі МЮУ) про визнання протиправним та скасування наказу від 02.01.2020 року №5/к «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.

Позивач зазначив, що він працює на посаді начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮУ (далі Південне Управління). У якості підстави для притягнення до його дисциплінарної відповідальності оскаржуваним наказом зазначено висновок службового розслідування від 06.12.2019 року за фактами недостатнього контролю з боку керівництва Південного Управління за діяльністю підпорядкованих установ Державної кримінально-виконавчої служби України та його письмове пояснення.

У висновку службового розслідування від 06.12.2019 року зазначено про незадовільне здійснення ним керівництва територіальним органом та неналежне виконання завдань, покладених на Південне Управління і здійснення ним своїх функцій, зокрема щодо контролю та координації управлінської діяльності начальників підвідомчих установ, а саме Миколаївського та Кропивницького СІЗО.

Позивач вважає оскаржуваний наказ необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам закону та має бути скасований.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справи, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» (далі - Дисциплінарний статут) дисциплінарним проступком вважається невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

З метою встановлення єдиного порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України наказом МЮУ 12.03. 2015 року №356/5 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - Порядок № 356/5).

Службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника у разі, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань (абз. 2 п. 2 розділу 2 Порядку №356/5).

Протягом 2018-2019 років працівниками Управління пенітенціарних інспекцій було здійснено ряд перевірок установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, підпорядкованих Південному Управлінню, у тому числі державних установ «Миколаївський слідчий ізолятор», «Кропивницький слідчий ізолятор», за результатами яких, на їх думку, виявлено ряд порушень вимог чинного законодавства.

З цих підстав Державним секретарем МЮУ було ініційовано проведення 20.09.2019 року службової наради. Наказом Державного секретаря МЮУ №3627/7 від 09.10.2019 року було утворено комісію з проведення службового розслідування, якій доручено провести розслідування за фактами недостатнього контролю з боку керівництва Південного Управління за діяльністю підпорядкованих установ Державної кримінально-виконавчої служби України. У якості підстави для видання цього наказу зазначено протокол службової наради від 20.09.2019 року.

Пунктом 1 Порядку №356/5 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Державний секретар МУЮ або особа, яка виконує його обов`язки, має право призначати службові розслідування (зараз таке право належить лише Міністру юстиції України). Відповідно до пункту 6 Розділу II Порядку підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.

Позивач звертає увагу на те, що Наказ Державного секретаря МЮУ від 09.10.2019 року №3627/7 не містить відомостей про призначення службового розслідування. Вказаним наказом №3627/7 лише створено комісію з проведення службового розслідування, а це вже наступний етап в проведенні службового розслідування. Не може бути утворена комісія з проведення службового розслідування до прийняття уповноваженою особою рішення про необхідність проведення службового розслідування, а такого рішення, як вбачається з тексту наказу, не було.

Згідно вимог п. 3 розділу VIII Порядку №356/5 висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування.

Позивач вважає, що відсутність наказу про призначення службового розслідування стосовно нього, як керівника Південного Управління, прийнятого уповноваженою особою, нівелює правові наслідки такого службового розслідування, робить неможливим затвердження його результатів та є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу від 02.01.2020 №5/к «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Крім того, склад утвореної комісії з проведення службового розслідування не відповідає вимогам, які містяться у пунктах 8 та 9 Розділу III Порядку№356/5, відповідно до яких проведення службового розслідування доручається прямому начальнику особи рядового чи начальницького складу, дії або бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника особи рядового чи начальницького складу, дії чи бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.

Поняття «начальник», «прямий начальник» та «безпосередній начальник» містяться у статті 3 Дисциплінарного статуту.

Позивач вказує, що його безпосереднім начальником, тобто найближчим до нього, як начальника Південного Управління, прямим начальником є керівник Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України.

Проте участь у службовому розслідуванні його безпосереднього начальника - керівника Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України забезпечено не було, отже склад комісії із проведення службового розслідування не відповідав вимогам закону, а тому і висновки комісії не можуть бути прийняті до уваги.

Порядком №356/5 визначені права як членів комісії, які повинні ними використовуватися з метою забезпечення повного, всебічного і об`єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, так і особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, встановлені вимоги до змісту висновку службового розслідування, який складається за результатами службового розслідування.

Позивач стверджує, що Міністерством юстиції України не забезпечено його право на участь у проведенні службового розслідування, ознайомлення його з підставами та матеріалами службового розслідування. Посадові особи відділу пенітенціарного інспектування Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ, які прибули 18.10.2019 року до Південного Управління, не могли чітко визначити перелік необхідних документів, періодично змінюючи їх обсяг надання. Більш того, відмовились від отримання копій документів, які підтверджували факти вжиття заходів контролю та координації роботи державних установ «Миколаївський слідчий ізолятор» та «Кропивницький слідчий ізолятор» та здійснення перевірок цих установ.

Вказане свідчить про необ`єктивність під час проведення службового розслідування та його висновків.

Підставою для прийняття наказу №3627/7 від 09.10.2019 року зазначено протокол службової наради Міністерства юстиції України від 20.09.2019 року. Відповідно до п. 1 порядку денного протоколу від 20.09.2019 року на службовій нараді МЮУ розглядалось питання щодо причин незадовільної організації роботи, спрямованої на усунення недоліків, виявлених за результатами інспектувань установ виконання покарань, підпорядкованих Південному Управлінню, здійснених працівниками Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ.

Отже, в рамках службового розслідування мало бути встановлено роль кожного керівника Південного Управління в частині організації роботи, спрямованої на усунення недоліків, виявлених за результатами інспектувань установ виконання покарань, здійснених працівниками Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ.

З матеріалів висновку службового розслідування вбачається, що інспектування державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» відбувалось 14-16 серпня 2018 року та 28-29 серпня 2019 року, а державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» 09-11 липня 2019 року.

Позивач зазначає, що його було призначено на посаду з 15.08.2018 року відповідно до Наказу МЮУ від 27.07.2018 року №2836/к, тобто під час першого інспектування державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор», а тому за встановлені під час вказаного інспектування порушення він не може нести відповідальність.

Позивач звертає увагу на те, що зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що його пропонується притягнути до відповідальності за незадовільне виконання службових обов`язків з посиланням на п.10 Положення про Південне міжрегіональне управління та наказу №183/Аг від 27 вересня 2019 року «Про розподіл функціональних повноважень між керівництвом міжрегіонального управління». Але вказаний наказ не може застосовуватись до даних правовідносин, оскільки його було видано після проведення інспектувань. До прийняття цього наказу діяв наказ №54/Аг від 03.03.2018 року. Цим наказом було затверджено розподіл функціональних повноважень між начальником міжрегіонального управління, першим заступником начальника міжрегіонального управління, заступником міжрегіонального управління та заступником міжрегіонального управління з питань дотримання прав засуджених та осіб, узятих під варту. Цим наказом начальником фактично було делеговано частину обов`язків та прав своїм заступникам по відповідним напрямкам роботи.

Зазначений вище розподіл обов`язків було змінено наказом Південного Управління № 183/АГ від 02.09 2019 року, але на момент виявлення порушень вказаний наказ не існував.

Позивач також звертає увагу на те, що Положенням про Південне Управління визначені завдання управління, яке не є саме органом управління слідчих ізоляторів. Відповідно до Положень про Державні установи «Миколаївський слідчий ізолятор» та «Кропивницький слідчий ізолятор» органом управління слідчих ізоляторів є Міністерство юстиції України. Діяльність слідчих ізоляторів лише контролюється та координується Південним Управлінням та Адміністрацією ДКВС України.

Виходячи з вищевикладеного Південне Управління, як орган управління, який не має права застосовувати заохочення та стягнення та не розподіляє фінансування, не має дієвих шляхів та методів впливу на діяльність слідчих ізоляторів, у тому числі в частині завдань покладених на управління, оскільки за відсутності можливості притягати винних посадових осіб до відповідальності та призначати службові розслідування, по своїй суті функція контролю та координації зводиться нанівець. Чинним законодавством передбачено обов`язок здійснення відомчого контролю саме вищестоящим органом управління, тобто Міністерством юстиції України, уповноважена особа якого і наділена повноваженнями призначати відносно осіб, які проходять службу в органах ДКВС України службові розслідування та за наявності підстав притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Позивач стверджує, що незважаючи на відсутність дієвих повноважень, Південним Управлінням достеменно виконувались функції контролю та координації державних установ «Миколаївський слідчий ізолятор» та «Кропивницький слідчий ізолятор».

Так, за його ініціативою як начальника Управління та за ініціативою заступників в межах напрямків роботи, за які вони безпосередньо відповідають, протягом 2018 - 2019 років співробітниками Управління на постійній основі проводились перевірки діяльності підпорядкованих установ, що є однією з форм забезпечення контролю за управлінською діяльністю начальників підвідомчих органів і установ, а саме: планові (комплексні), позапланові перевірки (раптові, пов`язані з фактиками надзвичайних подій, виявленням порушень іншими органами), а також контрольні та інші, обумовлені службовою діяльністю.

У всіх випадках за результатами перевірок проводились заслуховування керівників підпорядкованих установ, зокрема державних установ «Миколаївський слідчий ізолятор» та «Кропивницький слідчий ізолятор» та їх структурних підрозділів, а також щотижня на оперативних нарадах розглядається стан оперативної обстановки, виявлення та вилучення заборонених предметів, стан заведення оперативно-розшукових справ, забезпечення речовим майном та комунально-побутове обслуговування. За результатами таких нарад відповідні матеріали спрямовувались особам, які мають право призначати службові розслідування, для вирішення питання щодо призначення службових розслідувань та притягнення винних осіб до відповідальності.

Порушення в державних установах «Миколаївський слідчий ізолятор» та «Кропивницький слідчий ізолятор» виявлялись, у першу чергу, працівниками Управління.

З урахуванням вимог п. 2 розділу 3 Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №365/5 від 13 березня 2015 року, за фактами виявлених Управлінням порушень начальникам установ доручалось провести службові розслідування з метою виявлення причин та умов, які зумовили допущення прорахунків в роботі та вжиття заходів дисциплінарного впливу до винних осіб.

Протягом 2018-2019 років працівниками Південного міжрегіонального управління здійснено 20 перевірок державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор», за якими результатами яких на підставі відповідних подань Управління, начальником СІЗО було призначено службові розслідування та 58 осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та 11 перевірок державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор». Відповідно до проведених службових розслідувань 10 співробітників установи було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Протягом 2019 року працівниками Південного Управління здійснено 22 перевірки державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор», за результатами яких призначено службові розслідування та 21 особу притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

У зв`язку із неналежним контролем керівника державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» та не вжиття відповідних заходів реагування на допущення порушень в роботі, що призвело до настання надзвичайних подій та занепаду в діяльності установи, Південним Управлінням перед суб`єктом призначення (Державним секретарем Міністерства юстиції України) було ініційовано призначення службового розслідування відносно керівника державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор», за результатами якого його звільнено із займаної посади.

Крім того, з метою усунення порушень в державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» в частині відсутності водорозбірних кранів для регулювання гарячої та холодної води, проведення ремонтних робіт щодо переобладнання та їх встановлення Південним Управлінням до Адміністрації державної кримінально-виконавчої служби України та Державного секретаря Міністерства юстиції України було спрямовано листи № 5.1/10409/Квт, №5.1/10410/Квт від 04.10.2019 року та № 5.1/13057/Квт від 10.12. 2019 року щодо виділення додаткового фінансування по КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Кошти виділено не було.

Також, Південним Управлінням складено План-заходів щодо усунення виявлених недоліків та порушень за результатами інспектування діяльності державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» представниками Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ.

Під час інспектування державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» виявлено порушення в організації харчування ув`язнених, даний недолік був усунутий, проводиться постійний контроль з боку заступника начальника установи з ІКПЗ, відповідального по установі, ЧПНС та завідуючого їдальнею.

При цьому, в державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» наразі наявна заборгованість по водопостачанню та водовідведення. Саме за ініціативою управління державній установі було виділено для погашення боргу 155,4 тис грн. Однак, даного фінансування не достатньо для повного погашення боргу.

Також зазначено, що відсутність необхідного державного фінансування унеможливлює якісне несення служби та повне виконання покладених на установи виконання покарань завдань в частині створення належних умов для засуджених та осіб, узятих під варту. Протягом 2018-2019 років фінансування на проведення будь-яких ремонтних робіт в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Міністерством юстиції України не здійснювалось.

Незважаючи на це, Південним Управлінням вживаються заходи щодо відшукування грошових коштів з метою вирішення проблемних питань в частині покращення умов утримання засуджених та осіб, узятих під варту, несення служби для персоналу Установи, забезпечення їх безпеки, тощо. Проводиться робота з громадськими організаціями, Червоним Хрестом, міськими радами, державними обласними організаціями.

Зокрема, в державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» за рахунок коштів, виділених МК «Червоний хрест», в 2019 році було здійснено перекриття даху медико- санітарної частини установи загальною площею 560 м2, на суму 233,457 тис. грн, проведено у 2018 році капітальний ремонт та перекриття даху профнастилом режимного корпусного відділення № 4 у якому утримуються неповнолітні та жінки загальною площею 440 м2 на суму 199,240 тис. грн.

У сукупності зазначені обставини свідчать про належне здійснення управлінням відомчого контролю за діяльністю підпорядкованих установ та абсолютну необ`єктивність проведеного «службового розслідування», яке проведено упереджено. Правових підстав для видання оскаржуваного наказу від 02.01.2020 року №5/к «Про накладення дисциплінарного стягнення» не було. Отже зазначений наказ має бути визнаний протиправним та скасований.

Ухвалою суду від 27.01.2020 року позов залишений без руху та наданий строк для усунення недоліків ( т.1 а.с.53-55).

Ухвалою суду від 03.02.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити в порядку спрощеного позовного провадження буз повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами ( т.1 а.с.140-142).

Ухвалою суду від 21.02.2020 року відмолено МЮУ у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (т.1 а.с.155-157).

Ухвалою суду від 30.03.2020 року задоволено клопотання МЮУ, продовжений строк для подання заперечень на позов, провадження по справі зупинено (т.2 а.с.95-97).

Ухвалою суду від 18.05.2020 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 20.05.2020 року вирішено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження. Запропоновано учасникам справи надати доказі, копії документів в обґрунтування доводів, на які вони посилаються в заявах по суті (т.2 а.с.239-241).

Ухвалою суду від 05.08.2020 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду (т.9 а.с.177).

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (т.1 а.с.169-195), вважав, що позов ґрунтується на суб`єктивному застосуванні норм права, які на думку позивача були порушені та стали підставами для звернення до суду з адміністративним позов

Наказ №5/к прийнятий Міністерством юстиції України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України (далі - Положення про Міністерство юстиції України), затвердженого постановою Уряду від 02.07.2014 № 228, встановлено, що Міністерство юстиції України є, зокрема, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України поширюється також на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення, як попередження про неповну посадову відповідність.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника (пункт 6 розділу II Порядку №356/5).

Державний секретар Міністерства юстиції України або особа, яка виконує його обов`язки, має право призначати службові розслідування за всіма підставами, визначеними цим Порядком. Згідно із пунктом 121 Положення про Міністерство юстиції України Державний секретар є вищою посадовою особою з числа державних службовців Міністерство юстиції України.

Відповідно до підпункту 13 пункту 122 Положення про Міністерство юстиції України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державний секретар Міністерства юстиції України відповідно до покладених на нього завдань в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади керівників уповноважених органів з питань пробації, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, застосовує заходи заохочення та притягує до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, саме до повноважень Державного секретаря МЮУ належить повноваження щодо ініціювання службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення до позивача, а також проводити службове розслідування.

Представник відповідача зазначив, що протягом 2018-2019 років працівниками Управління пенітенціарних інспекцій здійснено 11 інспектувань слідчих ізоляторів та установ виконання покарань, підпорядкованих Південному Управлінню, за результатами яких виявлені порушення вимог чинного законодавства, а також недотримання міжнародних стандартів у сфері поводження з засудженими та особами, взятими під варту. Значна частина недоліків та порушень, виявлених під час проведення контрольних інспектувань, фактично, залишилась не усунута. Належних організаційно - практичних заходів щодо їх усунення керівництвом установ та Південного Управління не вживалось, що стало підставою для ініційована Державним секретарем МЮУ проведення службової наради 20.09.2019 під головуванням Міністра юстиції України Малюськи Д.Л. та за участю керівництва Південного міжрегіонального управління (Малахов О.А., Мастицький В.В., Ковтун А.М., Білак Н.І.), а також начальників державних установ «Миколаївський слідчий ізолятор», «Херсонський слідчий ізолятор», «Одеський слідчий ізолятор» та «Кропивницький слідчий ізолятор», з метою розгляду причин незадовільної організації їх роботи і недопущення недоліків у подальшій діяльності (лист Міністерства юстиції України від 18.09.2019 № 7630/26.2/32-19).

За результатами службової наради 20.09.2019 підготовлено відповідний протокол, яким, крім іншого, прийнято рішення організувати та провести службове розслідування за фактами незадовільної організації роботи керівництвом державних установ «Миколаївський слідчий ізолятор» та «Кропивницький слідчий ізолятор», а також щодо недостатнього контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління за їх діяльністю.

Державним секретарем МЮУ був прийнятий наказ Міністерства юстиції України від 09.10.2019 №3627/7 «Про проведення службового розслідування», яким було призначено службове розслідування, як встановлено статтею 14 Дисциплінарного статуту. Відповідно до зазначено наказу, утворено комісію з проведення службового розслідування, якій доручено організувати та провести службове розслідування за фактами недостатнього контролю з боку керівництва Південного Управління за діяльністю підпорядкованих установ Державної кримінально-виконавчої служби України.

Представник відповідача стверджував, що склад комісії з проведення службового розслідування, відповідає вимогам п. 9 розділу III Порядку, яким встановлено, що службове розслідування може проводитися декількома особами у складі комісії, до складу якої входять найбільш досвідчені посадові особи органу або установи, здатні всебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об`єктивні висновки.

Водночас, аргументуючи свою правову позицію, позивач зазначає, що Державний секретар МЮУ повинен був видати належним чином оформлений наказ, яким доручити відповідно до пункту 8 Розділу III Порядку, проведення службового розслідування прямому начальнику особи рядового чи начальницького складу, дії або бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.

Представник відповідача звертає увагу на те, що наказ про проведення службового розслідування №3527/7, прийнятий відносно всього керівництва Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, по яким проводиться службова перевірка, а тому не можливо застосувати у даному випадку пункт 8 Порядку.

З метою об`єктивного та повного проведення розслідування, комісією з проведення службового розслідування, необхідно було опитати першого заступника начальника Південного міжрегіонального управління, полковника внутрішньої служби Мастицького В.В., який в той час перебував на лікарняному, тому, прийнято наказ МЮУ «Про продовження строків проведення службового розслідування», яким строк проведення службового розслідування продовжено до 06.12.2019 включно.

Відповідно до пункту 1-4 розділу IV Порядку №356/5 за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення та надіслати (або надати) йому засвідчений належним чином висновок службового розслідування.

Для надання пояснення щодо причин і умов, що сприяли допущенню виявленим порушенням під час проведення інспектувань підпорядкованих установ та неналежного контролю за діяльністю Миколаївського СІЗО та Кропивницького СІЗО, 29.10.2019 до МЮУ викликався позивач, який надав відповідні пояснення.

Виявлені порушення в ході службового розслідування, які стали підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Протягом 2018-2019 років працівниками Управління пенітенціарних інспекцій здійснено 11 інспектувань слідчих ізоляторів та установ виконання покарань, підпорядкованих Південному міжрегіональному управлінню.

За результатами проведених інспектувань виявлено ряд порушень вимог чинного законодавства, а також недотримання міжнародних стандартів у сфері поводження з засудженими та особами, взятими під варту (далі - ув`язнені). Значна частина недоліків та порушень, виявлених під час проведення контрольних інспектувань, фактично, залишилась не усунута. Належних організаційно-практичних заходів щодо їх усунення керівництвом установ та Південного міжрегіонального управління не вживалось.

Під час вивчення матеріалів службового розслідування, аналізу службової документації та особистих письмових пояснень персоналу встановлено, що працівниками Управління пенітенціарних інспекцій (далі - Управління) 28-29 серпня 2019 року здійснено контрольне інспектування державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» (далі - Миколаївський СІЗО). Під час проведення інспектування встановлено ряд грубих порушень вимог національного законодавства та факти недотримання міжнародних стандартів щодо порядку і умов тримання ув`язнених. Також встановлено, що значна частина недоліків та порушень, виявлених під час проведення попереднього інспектування 14-16.08.2018, фактично, залишилась не усунута.

Представник відповідача зазначив у відзиві про встановлені порушення проведеними інспектуваннями Миколаївського та Кропивницького СІЗО щодо утримання засуджених, дотримання раціонального розміщення ув`язнених у камерах, організації їх харчування, лазне-прального обслуговування ув`язнених, дотримання норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення, організації та дотримання стану протипожежної безпеки, потреби в ремонтних роботах

Всі недоліки та порушення, які були виявлені за результатами інспектування установи, були викладені у відповідному звіті із зазначенням конкретних пропозицій щодо їх усунення, який був направлений до Південного міжрегіонального управління (лист від 12.08.2019 № 6736/26.1/32-19).

Сукупність вищенаведених обставин, на думку представника відповідача, свідчить про незадовільну організацію діяльності Миколаївського та Кропивницького СІЗО, відсутність дієвого відомчого контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління.

Щодо тяжкості та співмірності дисциплінарного стягнення, застосованого до позивача, то представник зауважив, що визначення виду стягнення за наслідками притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дискреційними повноваженнями державного органу, у даному випадку - Міністерства юстиції України, а тому визначення твердження позивача про не співмірність тяжкості проступку та покарання за нього є перебиранням на себе функцій та повноважень іншого органу.

Відповідно до Положення про Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, затвердженого наказом МЮУ від 25.04.2019 №1330/, Південне Управління є територіальним органом Міністерства юстиції та здійснює керівництво оперативно-службовою та фінансово-господарською діяльністю підпорядкованих йому органів і установ та виконує функції, передбачені цим Положенням. Територіальний орган очолює начальник, який має заступників, у тому числі першого заступника та заступника з питань дотримання прав засуджених та осіб, узятих під варту.

Пунктом 10 Положення визначені функції та повноваження начальника Південного міжрегіонального управління.

Представник вказує, що розподіл функціональних повноважень між керівництвом, затверджений наказом Південного міжрегіонального управління від 03.03.2018 №54/Аг (в.о. начальника управління О.В. Ярмоленко), розроблений на підставі Положення про Південне міжрегіональне управління, затвердженого наказом МЮУ від 11.12.2017 №3980/5, використовувався до прийняття Розподілу функціональних повноважень між керівництвом міжрегіонального управління, затвердженого наказом Південного міжрегіонального управління від 27.09.2019 №183/Аг, який був розроблений відповідно до п. 10 Положення про Південне Управління, затвердженого наказом МЮУ від 25.04.2019 №1330/5 (із прийняттям цього наказу, втратив чинність наказ Міністерства юстиції України від 16.02.2018 №395/5 «Про затвердження Положення про Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції»). Начальник Південного міжрегіонального управління, полковник внутрішньої служби ОСОБА_1 призначений на посаду з 15.08.2018 (наказ Міністерства юстиції України від 27.07.2018 № 2836/к) та всупереч виконання своїх функціональних обов`язків, визначених абзацом 19 пункту 10 Положення, не розподілив обов`язки між своїми заступниками до 27.09.2019.

На думку представника відповідача наявність виявлених недоліків та прорахунків у організації оперативно-службової та фінансово-господарської діяльності підпорядкованих слідчих ізоляторів, зокрема Миколаївського СІЗО і Кропивницького СІЗО, свідчить про незадовільне забезпечення відомчого контролю та неналежне виконання начальником Південного міжрегіонального управління, полковником внутрішньої служби Малаховим О.А. під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених, на вказані слідчі ізолятори, завдань.

Дисциплінарне стягнення, яке застосовано до позивача, є не найсуворішим, та в повній мірі відповідає характеру проступку, що підтверджується результатом службового розслідування, так як позивач є керівником міжрегіонального управління, а тому і несе відповідальність за контроль над діяльністю та нормальним функціонуванням підпорядкованих державних установ.

Отже, з викладеного вбачається безпідставність позовних вимог позивача. Оскаржуваний наказ прийнятий відповідно до норм чинного законодавства із дотриманням процедури службового розслідування, є правомірним та не підлягає скасуванню.

Позивач подав до суду відповідь на відзив (т.2 а.с.71-86), просив задовольнити позовні вимоги, оскільки у відзиві не спростовані його доводи наведені в обґрунтування позовних вимог. Зокрема, відповідач наполягає на праві Державного секретаря МЮУ призначати службове розслідування. Але він у позові не заперечує вказане право, а стверджує, що у порушення Порядку №356/5 службове розслідування призначена не було, а наказом була лише створена комісія. Проте і склад комісії був утворений з порушенням п.8 та 9 розділу ІІІ Порядку.

Позивач вважає посилання відповідача на те, що ним не застосований п.8 Порядку у зв`язку з тим, що службове розслідування призначалось відносно всього керівництва Південного Управління, не ґрунтуються на положеннях законодавства.

Позивач звертає увагу на те, що в наказі взагалі не визначений перелік осіб, відносно яких вирішено здійснити службове розслідування, а також його підстави.

Відповідач посилається на протокол службової наради від 20.09.2019 року. Згідно з копією протоколу за результатами службової наради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доручено організувати та провести службове розслідування за фактами незадовільної організації роботи керівництва державних установ «Миколаївський слідчий ізолятор», «Кропивницький слідчий ізолятор» та «Херсонський слідчий ізолятор», а також недостатнього контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Зазначений протокол службової наради від 20.09.2019 року також не місить вичерпної інформації щодо переліку посадових осіб управління відносно яких вирішено призначити службове розслідування; в яких саме діях чи бездіяльності проявилось не забезпечення належного контролю з боку кожного керівника ПМУ; період в якому мали місце такі події, тощо. У даному протоколі лише зафіксовано завдання, які ставились перед учасниками наради, без будь-яких обґрунтувань. Між тим, його клопотання про надання аудиозапису наради залишилось без задоволення.

Позивач ще раз виклав доводи в обґрунтування позовних вимог, які зазначені у позові.

Позивач звернув увагу на те, що висновок є не тільки необґрунтованим, але і містить недостовірні відомості, зокрема щодо того, що 14.03.2019 рок він не відвідував Миколаївський СІЗО, перевірку оперативно-службової діяльності не здійснював і будь-які записи у Книзі зауважень та пропозицій посадових осіб, які інспектують Миколаївський СІЗО не вносив». Однак, у Журналі осіб, які перебувають на території державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» та документів, прийнятих від них, наявна відмітка про те. що о 11.15 ОСОБА_4 відвідував державну установу «Миколаївський слідчий ізолятор». Копія вказаного журналу була витребувана виконавцями службового розслідування та міститься в матеріалах службового розслідування.

Позивач стверджує, що всі функції та задачі відповідно до Положення про Південне Управління, виконувались. Позивач ще раз виклав дані по здійсненним Південним Управлінням перевіркам слідчих ізоляторів, у тому числі щодо ініціювання питань щодо проведення службових розслідувань, притягнення винних до відповідальності, ініціювання питань щодо додаткового фінансування на проведення ремонтних робіт, закупівлю продуктів, по водопостачанню.

В той же час, відповідно до Положень про Державні установи «Миколаївський слідчий ізолятор» та «Кропивницький слідчий ізолятор» органом управління слідчих ізоляторів є Міністерство юстиції України.

Позивач зазначив, що відсутність необхідного державного фінансування унеможливлює якісне несення служби та повне виконання покладених на установи виконання покарань завдань в частині створення належних умов для засуджених та осіб, узятих під варту. Протягом 2018-2019 років фінансування на проведення будь-яких ремонтних робіт в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Міністерством юстиції України не здійснювалось.

Південним Управлінням зважаючи на недостатність фінансування проводиться робота з громадськими органом правління СИЗО, Червоним Хрестом, міськими радами.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив (т.2 а.с. 109-126), в яких наполягав на відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та зазначив, що суб`єктивною позицією позивача є його думка, що службове розслідування повинно призначатись окремим наказом/абзацом в наказі та проводити таке службове розслідування повинен тільки безпосередній начальник відносно підлеглого.

Відповідно до пункту 2 розділу II Порядку №356/5 службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника у разі, зокрема:

невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно (абзац 2 цього пункту);

отримання інформації про скоєння інших, не визначених в абзацах другому - сімнадцятому цього пункту, дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення.

Згідно з пункту 5 розділу II Порядку №356/5, підстави для призначення службового розслідування можуть міститися у службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих посадовими особами органів і установ в установленому законодавством України порядку.

Представник відповідача вказував, що однією з підстав для призначення службового розслідування є не поодинокі вказівки від місцевих прокуратур, про складну оперативну обстановку у СІЗО та відсутність дієвого контролю за діяльністю установ з боку керівництва Південного міжрегіонального управління, які надходили по Міністерства юстиції України з Генеральної прокуратури України.

Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку №356/5, встановлено, що підставою для проведення службового розслідування є одна умова це належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.

В даному випадку, підставою для проведення службового розслідування, як зазначено у вимогах пункту 6 розділу II Порядку №365/5 є належним чином оформлений письмовий наказ Державного секретаря Міністерства юстиції України від 09.10.2019 №3627/7 «Про проведення службового розслідування» який є призначенням службового розслідування, тобто відповідає встановленим умовам та не порушує чітко встановлених заборон до оформлення наказу.

Представник відповідача зазначає, що якщо провести аналіз юридичної природи призначення службового розслідування, то цілком логічно та доцільно стверджувати, що стадія призначення службового розслідування, забезпечує правову природу початку проведення службового розслідування. В свою чергу, початок службового розслідування починається з утворення комісії з проведення службового розслідування та доручення комісії провести службове розслідування у визначений встановлений строк, а тому при виконанні зазначених умов, які у даному випадку містяться у пунктах з 1 по 3 наказу, саме наказ Державного секретаря МЮУ від 09.10.2019 №3627/7 «Про проведення службового розслідування» підтверджує правову природу такого наказу про призначення службового розслідуванням, за яким не вимагається ще окремого наказу про призначення службового розслідування та підтверджує, що даний наказ є підставою для проведення службового розслідування.

Відповідно до зазначено наказу, утворено комісію з проведення службового розслідування, якій доручено організувати та провести службове розслідування за фактами недостатнього контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції за діяльністю підпорядкованих установ Державної кримінально-виконавчої служби України.

Водночас, аргументуючи свою правову позицію, Позивач зазначає, що Державний секретар Міністерства юстиції України повинен був видати належним чином оформлений наказ, яким доручити відповідно до пункту 8 Розділу III Порядку №356/5, проведення службового розслідування прямому начальнику особи рядового чи начальницького складу, дії або бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.

Представник відповідача ще раз звертає увагу, що наказ МЮУ «Про проведення службового розслідування» від 09.10.2019 №3527/7, прийнятий відносно всього керівництва Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, до цього складу керівництва належить посади різного рівня, по яким проводиться службова перевірка, а тому не можливо застосувати у даному випадку пункт 8 Порядку №356/5 в якому передбачається обов`язкова умова підпорядкованості.

Дії окремо кожного з керівників, у випадку створення окремих наказів, за фактами не достатнього контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, окремо розглядатись не можуть.

Затверджений склад комісії відповідає п.9 розділу ІІІ Порядку №365/5.

Також представник відповідача стверджував, що зауваження позивача про його необізнаність з аудіо записом та протоколом службової наради є безпідставними, оскільки він безпосередньо приймав участь у нараді та був доповідачем стосовно розгляду причин незадовільної організації роботи, спрямованої на усунення недоліків, виявлених за результатами інспектувань установ виконання покарань, підпорядкованих Південному міжрегіональному управлінню, здійснених працівниками Управління пенітенціарних інспекцій Міністерства юстиції України, а також інших питань.

Представник відповідача вважає, що позивач помилково стверджує, що наказ №183/Аг від 27.09.2019 «Про розподіл функціональних повноважень між керівництвом міжрегіонального управління» не може застосовуватись до спірних правовідносин, для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки його було видано після проведення інспектувань (позивач стверджує про необхідність застосування наказу від 03.03.2018 №54/Аг «Про розподіл функціональних повноважень між керівництвом»).

Розподіл повноважень згідно з наказом від 03.03.2018 втратив правові підстави свого існування з 16.02.2018, але не був скасований позивачем з 16.02.2018 по 27.09.2019 та не були розподілені повноваження відповідно до нових Положень управління від 16.02.2018 та від 25.04.2019, аж до прийняття розподілу повноважень наказом від 27.09.2019, який відповідав чинному Положенню управління.

У запереченнях представник відповідача звертає увагу на те, що на впевнену думку позивача Південне Управління, як орган управління, не має дієвих шляхів та методів впливу на діяльність слідчих ізоляторів, у тому числі в частині завдань покладених на управління та по своїй суті функція контролю та координації на думку позивача зводиться нанівець.

Представник відповідача стверджує, що така позиція позивача ставить нанівець перебування позивача на своїй посаді, не беручи до свого відома функціональні можливості керуючого ним управління. Зазначеним твердження позивач підтверджує свій не достатній контроль над підпорядкованими йому установами. Між тим, Положенням про Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції встановлені задачі та повноваження Управління. Згідно з пунктом 10 Положення начальник здійснює керівництво територіальним органом та несе персональну відповідальність за виконання покладених на територіальний орган завдань і здійснення ним своїх функцій.

На думку представника відповідача, за весь обсяг виявлених порушень позивача, застосовано тільки попередження про неповну посадову відповідальність. Вказане дисциплінарне стягнення є не найсуворішим та в повній мірі відповідає характеру проступку, що підтверджується результатом службового розслідування. Позивач є керівником міжрегіонального управління, а тому і несе відповідальність за контроль над діяльністю та нормальним функціонуванням підпорядкованих державних установ.

З фактів виявлених порушень у ході службового розслідування вбачається безпідставність позовних вимог Позивача.

У судовому засідання представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на доводи викладені у позові, відповіді на відзив. Представник позивача вважає, що жоден довід, якій наведений в обґрунтування позовних вимог, представником відповідача у відзиві та запереченнях на позов не спростований на підставі правових норм. Представником відповідача на виконання ухвали суду не надані до суду всі документи службового розслідування.

Представник позивача пояснила, що відповідачем порушені як процедура призначення та проведення перевірки, під час якої були порушені права позивача, та и норми матеріального права, оскільки відсутні підстави для накладення дисциплінарного стягнення.

Так, відповідачем не було призначено службове розслідування, а лише створена комісія для її проведення, у комісію не включений у порушення Порядку проведення службових розслідувань ДКВС України, прямий начальник ОСОБА_1 , не зазначені підстави проведення службового розслідування, чіткий перелік осіб відносно яких призначено службове розслідування, найменування підпорядкованих установ виконання покарань, за якими не було забезпечено належного контролю на думку ініціаторів проведення службового розслідування.

Незважаючи на те, що в наказі як підстава проведення службового розслідування зазначений протокол службової наради МЮУ від 20.09.2019 року, представник відповідача посилається також на вказівки та вимоги прокуратури Кировоградської області та Генеральної прокуратури.

Представник відповідача зазначив, що службове розслідування проводилось відносно всієї діяльності позивача, хоча це не відповідає підставі призначення розслідування, зазначеної в наказі, а саме в ньому зазначений протокол службової наради МЮУ від 20.09.2019 року.

Представник відповідача просив звернути увагу на те, що в основу висновку покладені події за період, коли ОСОБА_4 не був начальником Південного Управління, а тому не може бути притягнутий до відповідальності за вказані події.

В обґрунтування порушень ОСОБА_1 посадових обов`язків відповідач посилається на Наказ №183/Аг від 27.09.2019 року «Про розподіл функціональних повноважень між керівництвом міжрегіонального управління», але вказаний наказ не може застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки його було видано після проведення інспектувань.

Відповідачем не забезпечено право позивача на участь у проведенні службового розслідування, ознайомлення з його підставами та матеріалами.

Представник позивача звертає увагу на порушення зі сторони членів комісії, які відмовились отримати від співробітників копій документів, які підтверджували факти вжиття заходів контролю та під координації роботи державних установ «Миколаївський слідчий ізолятор» та «Кропивницький слідчий ізолятор» та здійснення перевірок цих установ. Представник вважає, що вказане порушення зі сторони членів комісії свідчить про їх неправомірні дії, необ`єктивність та упередженість.

У висновку зазначені недостовірні відомості, а саме про невідвідування ОСОБА_1 14.03.2019 року Миколаївського СІЗО. Однак, у Журналі осіб, які перебувають на території державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» та документів, прийнятих від них, наявна відмітка про те, що о 11.15 ОСОБА_1 відвідував державну установу «Миколаївський слідчий ізолятор». Копія вказаного журналу була витребувана виконавцями службового розслідування та міститься в матеріалах службового розслідування. Проте, відповідачем не було долучено до матеріалів судової справи зазначених документів. Більш того у соц-мережі «Фейсбук» на сторінці Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції наявний запис про відвідування позивачем 14.03.2019 року державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» з метою представлення нового керівника та здійснення перевірки оперативно-службової діяльності.

В спростування висновків службового розслідування представник позивача також зазначив, що Південне Управління як орган управління, який не має права застосовувати заохочення та стягнення та не розподіляє фінансування, не має дієвих шляхів та методів впливу на діяльність слідчих ізоляторів, у тому числі в частині завдань покладених на управління. Однак, чинним законодавством передбачено обов`язок здійснення відомчого контролю саме вищестоящим органом управління, тобто Міністерством юстиції України, уповноважена особа якого і наділена повноваженнями призначати відносно осіб, які проходять службу в органах ДКВС України службові розслідування та за наявності підстав притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на зазначене Південним міжрегіональним управлінням достеменно виконувались функції контролю та координації державних установ «Миколаївський слідчий ізолятор» та «Кропивницький слідчий ізолятор» у межах наданих повноважень.

За ініціативою позивача як начальника Управління та за ініціативою заступників в межах напрямків роботи, за які вони безпосередньо відповідають, протягом 2018 - 2019 років співробітниками Управління на постійній основі проводились перевірки діяльності підпорядкованих установ, що є однією з форм забезпечення контролю за управлінською діяльністю начальників підвідомчих органів і установ, а саме: планеті (комплексні), позапланові перевірки (раптові, пов`язані з фактиками надзвичайних подінь виявленням порушень іншими органами), а також контрольні та інші, обумовлені службовою діяльністю.

У всіх випадках за результатами перевірок проводились заслуховування керівників підпорядкованих установ, щотижня на оперативних нарадах розглядається стан оперативної обстановки, виявлення та вилучення заборонених предметів, стан заведення оперативно-розшукових справ, забезпечення речовим майном та комунально-побутове обслуговування. За результатами таких нарад відповідні матеріали спрямовувались особам, які мають право призначати службові розслідування, для вирішення питання щодо призначення службових розслідувань та притягнення винних осіб до відповідальності.

Представник позивача стверджує, що висновки службового розслідування є необ`єктивними, само службове розслідування здійснено з порушеннями законодавства, а тому оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, вважає оскаржуваний наказ законним та пояснив, що Державним секретарем Міністерства юстиції України ініційовано проведення службової наради 20.09.2019 під головуванням Міністра юстиції України ОСОБА_5 та за участю керівництва Південного міжрегіонального управління, проведення якої оформлено протоколом від 20.09.2019.

З метою з`ясування всіх причин та умов, що сприяли допущенню порушень законодавства, за результатами проведеної наради прийнято рішення організувати та провести службове розслідування за фактами незадовільної організації роботи керівництвом державних установ «Миколаївський слідчий ізолятор», «Кропивницький слідчий ізолятор», «Херсонський слідчий ізолятор», а також недостатнього контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління.

Зазначене рішення, яке прийняте на нараді є підставою для прийнятого наказу Міністерства юстиції України від 09.10.2020 №3627/7 «Про проведення службового розслідування».

Представник відповідача зазначив, що відповідно до п.6 розділу II Порядку № 356/5 підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.

На думку представника відповідача наказ Державного секретаря Міністерства юстиції України від 09.10.2019 року №3627/7 «Про проведення службового розслідування» підтверджує правову природу такого наказу про призначення службового розслідуванням, за яким не вимагається ще окремого наказу про призначення службового розслідування або окремого пункту в наказі з чітко прописаним «призначити службове розслідування».

Наказ містить всі необхідні ознаки належний чином оформленого письмового наказу, це: підстави наказу: «Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально- виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 березня 2015 року № 356/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 березня 2015 року за № 295/26740» «Підстава: протокол проведення службової наради Міністерства юстиції України від 20.09.2019».

Предмет наказу: « 1. Утворити комісію з проведення службового розслідування (далі - комісія) у складі згідно з додатка»; «...провести службове розслідування за фактами недостатнього контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції за діяльністю підпорядкованих установ Державної кримінально-виконавчої служби України». Кому доручено: « 2. Комісії організувати та провести службове розслідування» Строк перевірки: « 3. Службове розслідування провести протягом одного місяця».

Представник відповідача у судовому засіданні звернув увагу на те, що наказ М,У «Про проведення службового розслідування» від 09.10.2019 № 3527/7, прийнятий відносно всього керівництва Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, до цього складу керівництва належать посади різного рівня підпорядкування, по яким проводиться службова перевірка, а тому не можливо застосувати у даному випадку пункт 8 Порядку № 356/5 в якому передбачається обов`язкова умова підпорядкованості.

Саме ця обов`язкова вимога підпорядкованості не дозволяє застосувати зазначену норму статті, до декількох осіб різного рівня підпорядкованості.

Також представник відповідача зазначив, що наказ про проведення службового розслідування, є окремим предметом спору, який у даній справі “ Позивачем не оскаржується та питання розгляду даного наказу щодо його законності або не законності повинне розглядатись у іншій справі, у випадку оскарження такого наказу.

Представник відповідача вважає, що призначення службового розслідування відносно всіх підпорядкованих установ, але проведення перевірки відносно ОСОБА_6 та Кропевницького СІЗО ніяким чином не зачипає та не порушує права позивача.

Крім того, саме у вказаних установах наявна критична ситуація, про що повідомлялось Міністерству юстиції України Генеральною прокуратурою України.

У судовому засіданні щодо твердження представника позивача про ненадання всіх документів службового розслідування представник відповідача зазначив, що ним надані всі документи, які надіслані Міністерством юстиції України.

Щодо посилання у висновку на наказ про розподіл обов`язків від 27.09.2019 № 183/Аг «Про розподіл функціональних обов`язків», то таке посилання є правомірним, оскільки Положення про управління від 11.12.2017 діяло до прийняття нового Положення про Південне міжрегіональне управління, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.02.2018 № 395/5, в якому зазначено про скасування Положення про управління від 11.12.2017 року.

Тільки 27.09.2019 на підставі нового Положення про управління від 25.04.2019 року був прийнятий та розроблений наказ Південного міжрегіонального управління від 27.09.2019 № 183/Аг «Про розподіл функціональних повноважень між керівництвом міжрегіонального управління».

Представник стверджує, що розподіл повноважень від 03.03.2018 втратив правові підстави свого існування з 16.02.2018, але не був скасований. Позивачем з 16.02.2018 року по 27.09.2019 року не були розподілені належним чином повноваження відповідно до нових Положень управління від 16.02.2018 та від 25.04.2019, аж до прийняття Розподілу повноважень від 27.09.2019, який відповідав чинному Положенню управління.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на тому, що наказ є законним та обґрунтованим, про що свідчать матеріали службового розслідування щодо обстановки у перевірених установах СІЗО, а саме свідчать про відсутність дієвого відомчого контролю з боку Південного Управління

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу проходження публічної служби в органах в органах кримінально-виконавчої служби України.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України (т.1 а.с.134-139).

Наказом МЮУ №2836/к від 27.07.2018 року «Про переміщення» відповідно до законів України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», «Про Національну поліцію», Положення про МЮУ, полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено з 15.08.2018 року на посаду начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮУ у порядку просування по службі відповідно до ч.5 ст.65 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», п.1 ч.1,7-9 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію», звільнивши 14.08.2018 року з посади першого заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮУ (т.1 а.с.107).

Частиною 2 ст.14 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» визначено, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Згідно з ч.5 ст.23 Закону на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що переміщення поліцейських здійснюється на вищу посаду - у порядку просування по службі.

На Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань (ст.1 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України»).

Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (ст.6Закону).

Згідно зі ст.9 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України Кабінетом Міністрів України утворюються територіальні органи управління - управління (відділи) в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області, місті Севастополі.

Територіальні органи управління здійснюють керівництво оперативно-службовою та фінансово-господарською діяльністю підпорядкованих їм органів і установ та виконують функції, передбачені положеннями про територіальні органи управління.

Положення про територіальні органи управління затверджуються Міністерством юстиції України.

За період 2018-2019 року наказами МЮУ були затверджені Положення про Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції:

- наказом від 16.02.2018 року №395/5 (т.9 а.с.50-58)ю Повноваження начальника встановлені п.10 Положення. З прийняттям вказаного наказу втратив чинність наказ МЮУ від 11.12.2017 року №3980;

- наказом від 25.04.2019 року №1330/5 (т.1 а.с.116-124). Повноваження начальника встановлені п.10 Положення. З прийняттям вказаного наказу втратив чинність наказ МЮУ від 16.02.2018 року №395/5.

Зміст п. 10 Положень свідчить про ідентичність встановлених вказаними Положеннями повноважень начальника Південного управління.

Наказом МЮУ від 28.12.2017 року №5104/к затверджено Положення про Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ (т.9 а.с.2331).

Згідно з вказаним Положенням про Управління пенітенціарних інспекцій є самостійним структурним підрозділом МЮУ. До повноважень Управління, крім іншого, відноситься забезпечення координації діяльності органів і установ ДКВС України відповідно до завдань, покладених на Управління, організації інспектування органів та установ ДКВС України щодо стану ефективності їх управлінської діяльності та дотримання прав людини і громадянина під час виконання і відбування кримінальних покарань.

Правом Управління є, зокрема, ініціювати скликання нарад з питань, що належать до компетенції Управління, у тому числі із залученням органів і установ ДКВС України; в межах своєї компетенції вносити керівництву Міністерства пропозиції щодо покращення роботи органів і установ ДКВС України, розробки необхідних методичних документів;за результатами проведених інспекційних перевірок, надавати керівництву Міністерства пропозиції щодо вжиття відповідних заходів реагування до керівництва органів та установ ДКВС України; направляти в межах компетенції обов`язкові для виконання листи та запити керівникам органів і установ ДКВС України, порушувати питання про їх відповідальність у порядку встановленому законом.

Судом встановлено, що начальник Управління пенітенціарних інспекцій направив на адресу Держсекретаря МЮУ Г.Буяджи доповідну записку від 18.08.2019 року, в якій зазначив, що відповідно до наказу МЮУ від 12.08.2019 №1084/6 працівниками Управління 28-29.08.2019 здійснено контрольне інспектування ефективності діяльності державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, за результатами якого встановлено, що переважна більшість недоліків, виявлених під час попереднього інспектування (14-16.08.2018), залишилась не усунута. Контроль з боку Адміністрації ДКВКС України та керівництва Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції за станом усунення вищезазначених недоліків належними чином забезпечений не був.

Враховуючи зазначене у листі пропонується провести 20 вересня 2019 року службову нараду Міністерства юстиції України за участю керівництва зазначеної установи та Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з метою розгляду причин незадовільної організації роботи, спрямованої на усунення недоліків та недопущення їх у подальшій діяльності.

В додатку до листа наданий Звіт за результатами контрольного інспектування ефективності діяльності державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» (т.1 а.с.222).

Листом від 18.09.2019 року, в якому зазначено про проведення працівниками Управління пенітенціарних інспекцій протягом 2018-2019 року 11 інспектувань СІЗО та установ виконання покарань, підпорядкованих Південному управлінню, Держсекретар МЮУ Г.Буяджи запропонувала начальника Південного Управління Малахова О.А. з метою розгляду на службовій нараді МЮУ причин незадовільної організації роботи та недопущенню недоліків у подальший діяльності роботі взяти участь в нараді особисто та відрядити першого заступника та заступників Управління, начальників Миколаївського, Херсонського, Одеського, Кропивницького СІЗО (т.1 а.с.244-245).

Згідно з п.2 протоколу проведення службової наради МЮУ від 20.09.2019 року надано доручення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою з`ясування причин та умов, що сприяли допущенню порушень законодавства, організувати та провести службове розслідування за фактами незадовільної організації роботи керівництвом державних установ «Миколаївський СІЗО», «Херсонський СІЗО», Кропивницький СІЗО», а також недостатнього контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління (т.1 а.с.224).

Наказом Державного секретаря МЮУ від 09.10.2019 року №3627/7 «Про проведення службового розслідування» утворена утворено комісію з проведення службового розслідування, якій доручено організувати та провести службове розслідування за фактами недостатнього контролю з боку керівництва Південного Управління за діяльністю підпорядкованих установ Державної кримінально-виконавчої служби України. Піжстава: протокол проведення службової наради МЮУ від 20.09.2019 року (т.1 а.с.225-226).

До складу комісії з проведення службового розслідування знадно з додатком до наказу включено: заступника начальника управління - начальник відділу пенітенціарного інспектування Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ Сичов О.О. (голову комісії), та члени комісії: головний спеціаліст відділу пенітенціарного інспектування Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ Висовень С.І., головний спеціаліст відділу пенітенціарного інспектування Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ ОСОБА_7 , головний спеціаліст відділу оперативної роботи Управління внутрішньої безпеки ДКВС України та органів юстиції МЮУ Мельникович В.В., головний спеціаліст відділу моніторингу та перевірки діяльності Управління внутрішньої безпеки ДКВС України та органів юстиції МЮУ Цвик П.І.

За результатами службового розслідування 05.12.2019 року складений Висновок службового розслідування за фактами недостатнього контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції за діяльністю підпорядкованих установ Державної кримінально-виконавчої служби України від 05.12.2019, який затверджено 06.12.2019 в.о. Державного секретаря МЮУ, директором публічного права Л.Кравченко (т.1 а.с.73- 106).

Згідно з висновком пропонується за незадовільне здійснення керівництва територіальним органом та неналежне виконання завдань, покладених на Північне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції і здійснення ним своїх функцій, зокрема, щодо контролю та координації управлінської діяльності начальників підвідомчих установ, а саме Миколаївського та Кропивницького СІЗО, начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 попередити про неповну посадову відповідність.

Наказом МЮУ від 02.01.2020 року №5/к «Про накладення дисциплінарного стягнення» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність. Підстава: Висновок службового розслідування від 06.12.2019 року, письмове пояснення ОСОБА_1 (т.1 а.с.72)

Позивач оскаржив вказаний наказ з підстав порушення процедури призначення, проведення службового розслідування, висновок якого став підставою для видання оскаржуваного наказу, а також з підстав необ`єктивності висновків вказаного службового розслідування з причин його неповноти та упередженості.

В Наказі Державного секретаря МЮУ від 09.10.2019 року №3627/7 «Про проведення службового розслідування» зазначено, що він виданий відповідно Порядок № 356/5.

Вказаний Порядок прийнятий Відповідно до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та з метою встановлення єдиного порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно зі ст.14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок №356/5 відповідно до п.1 розділу І визначає:

підстави для призначення, процедуру та мету проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (далі – ДКВС України);

порядок документування й оформлення результатів службових розслідувань, прийняття за ними рішення та їх виконання;

компетенцію структурних підрозділів апарату Міністерства юстиції України, Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі - органи), воєнізованих формувань, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, уповноважених органів з питань пробації, навчальних закладів, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, створених для забезпечення виконання завдань ДКВС України (далі - установи), під час проведення службових розслідувань;

права та обов`язки посадових осіб органів і установ під час проведення службових розслідувань.

Пунктом 2 Розділу І визначено, що: - службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства юстиції України та Присяги особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України; - службове розслідування – комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин, встановлення обставин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення або дисциплінарного проступку персоналом Державної кримінально-виконавчої служби України, відповідальність за яке передбачена законодавством України, а також визначення ступеня вини особи (осіб), яка вчинила правопорушення, чиї дії або бездіяльність стали причиною його скоєння;- учасники службового розслідування – начальник, виконавець, члени комісії, особи рядового і начальницького складу, персонал органів і установ та інші особи, які обізнані в обставинах, що стали підставою для призначення службового розслідування.

Пунктами 1,2,3 розділу ІІІ Порядку визначені посадові особи, які мають право призначати службові розслідування, з яких підстав та відносно яких посадових осіб.

Згідно з п.1 розділу ІІ підставами для проведення службового розслідування є, зокрема, порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни.

Пунктом 6 розділу ІІ Порядку встановлено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.

Згідно з п.8,п.9 Порядку проведення службового розслідування доручається прямому начальнику особи рядового чи начальницького складу, дії або бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.

Службове розслідування може проводитися декількома особами у складі комісії, до складу якої входять найбільш досвідчені посадові особи органу або установи, здатні всебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об`єктивні висновки. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника особи рядового чи начальницького складу, дії чи бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.

Належним чином оформлений наказ повинен відповідати всім вимогам Порядку № 356/5 щодо призначення службового розслідування.

Суд вважає, що представником відповідача не спростовано твердження позивача, що службове розслідування фактично не було призначено, а відповідно до наказу Державного секретаря Міністерства юстиції України від 09.10.2019 року №3627/7 «Про проведення службового розслідування» лише створена комісія для проведення службового розслідування.

При цьому представник відповідача посилається на правову природу вказаного наказу, тобто утворення комісії і є призначенням службового розслідування.

Проте суд вважає, що призначення службового розслідування та утворення комісії для його проведення не є тотожними поняттями. Порядок №356/5 вимагає саме призначення службового розслідування.

Крім того, суд вважає, що вказаний недолік наказу міг бути усуненим відповідачем до початку проведення службового розслідування, оскільки позивач саме на це звертав увагу позивача при ознайомленні з вказаним наказом, тобто подавав заяви відповідачу щодо не призначення службового розслідування.

Дослідивши наказ та підстави для його видання суд дійшов висновку, що є необґрунтованим твердження представника відповідача про відповідність його вимогам Порядку №356/5. Він не є належним чином оформленим наказом щодо призначення та проведення службового розслідування.

В наказі не зазначено відносно яких посадових осіб буде проведено службове розслідування та за якою саме підставою відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку, яким встановлено декілька підстав для проведення службового розслідування.

Службове розслідування відповідно до наказу від 09.10.2019 року №3627/7 «Про проведення службового розслідування» призначено не відповідно до конкретних посадових осіб, а за фактом за фактами недостатнього контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції за діяльністю підпорядкованих установ Державної кримінально-виконавчої служби України.

Крім того, підставою для видання наказу зазначено – протокол проведення службової наради МЮУ від 20.09.2019 року.

Проте згідно з випискою протоколу проведення службової наради МЮУ від 20.09.2019 року відповідно до його п.2 надано доручення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою з`ясування причин та умов, що сприяли допущенню порушень законодавства, організувати та провести службове розслідування за фактами незадовільної організації роботи керівництвом державних установ «Миколаївський СІЗО», «Херсонський СІЗО», Кропивницький СІЗО», а також недостатнього контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління.

Між тим, в утвореної наказом від 09.10.2019 року №3627/7 комісії вказані посадові особи, яким надано доручення організувати та провести службове розслідування, відсутні.

Також відсутні будь-які прізвища посадових осіб, відносно яких повинно бути проведено службове розслідування.

Також не визначено об`єм та напрямки перевірки.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що наказ стосується перевірки всієї діяльності позивача, проте сам наказ не висвітлює вказаних обставин. При цьому нарада була ініційована начальником Управління пенітенціарних інспекцій, якій направив на адресу Держсекретаря МЮУ Г.Буяджи доповідну записку від 18.08.2019 року та в якій зазначено лише про контрольне інспектування ефективності діяльності державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».

У подальшому на нараду Держсекретар МЮУ Г.Буяджи запропонувала начальнику Південного Управління Малахова О.А. з метою розгляду на службовій нараді МЮУ причин незадовільної організації роботи та недопущенню недоліків у подальший діяльності роботі взяти участь в нараді особисто та відрядити першого заступника та заступників Управління, начальників Миколаївського, Херсонського, Одеського, Кропивницького СІЗО, зазначивши при цьому про проведення працівниками Управління пенітенціарних інспекцій протягом 2018-2019 року 11 інспектувань СІЗО та установ виконання покарань, підпорядкованих Південному управлінню.

З урахуванням вказаних документів, відсутність в наказі чітко визначених посадових осіб відносно яких буде проводитись службове розслідування, за якій період часу та з яких підстав позбавляє осіб, у тому числі позивача на реалізацію своїх прав щодо участі у вказаному службовому розслідуванні.

Порушенням утворення складу комісії є відсутність в ній відповідно до п.9 Порядку № 356/5 безпосереднього начальника ОСОБА_1 .

Доводи представника відповідача, що наказ «Про проведення службового розслідування» від 09.10.2019 №3527/7 стосується всього керівництва Південного Управління та до цього складу керівництва належать посади різного рівня підпорядкування, тому не можливо застосувати у даному випадку вимоги Порядку №356/5, суд вважає неспроможними, оскільки вимоги нормативного акту щодо порядку проведення службового розслідування повинні бути виконані безумовно. Яким чином будуть дотримані вказані вимоги і є дискрецією МЮУ (окремий наказ та комісія відносно позивача або включення в утворену комісію вказаного начальника).

У судовому засіданні також встановлено, що члени комісії заступник начальника управління - начальник відділу пенітенціарного інспектування Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ Сичов О., головний спеціаліст відділу пенітенціарного інспектування Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ Висовень С. 18.10.2019 року прибули до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з метою відібрання пояснень та збору матеріалів, які можуть стосуватись службового розслідування.

Проте вказані посадові особи відмовили працівникам (керівництву) Південного управління у долученні до матеріалів службового розслідування доказів виконання ними службових обов`язків в межах встановлених посадовими інструкціями.

Також відмовились від отримання клопотання від ОСОБА_1 , посилаючись його реєстрації у встановленому порядку. Члени комісії самі склали про це акт. Суд вважає, що саме складенням цього акту члени комісії зафіксували порушення ними прав позивача. Між тим, відповідно до пункту 3 розділу VI Порядку виконавець, голова, члени комісії зобов`язані: - дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, вживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування; - виявляти та досліджувати причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, порушенню законності особою рядового чи начальницького складу, виникненню обставин, за яких відбулась надзвичайна подія, готувати пропозиції щодо їх усунення або попередження.

Також відповідно до п.3 розділу VI Порядку виконавець, голова, члени комісії зобов`язані скласти усебічний і об`єктивний висновок службового розслідування та не допускати розголошення інформації, що стосується службового розслідування.

Судом досліджений висновок службового розслідування, а також надані до нього документи, на підставі яких він був складений.

Суд вважає, що вказаний не є всебічним і об`єктивним, при цьому суд виходить з наступного.

Зміст Висновку свідчить про те, що в ньому викладені фактично звіти інспектувань Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ – контрольного інспектування Миколаївського СІЗО, проведеного 28-29,08.2019 року, та інспектування Кропівницького СІЗО, проведеного 09-11.07.2019 року та зазначено, що вказані обставини свідчать про незадовільну організацію діяльності Кропівницького СІЗО та відсутність дієвого відомчого контролю з боку керівництва Південного управління ( ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ).

Також зміст Висновку містить обставини викладені у вказівки Прокуратури від 13.09.2019 року.

У Висновку зазначено, що при прибутті 18.10.2019 року до Південного управління ОСОБА_1 та більшість працівників намагалися затягнути час та максимально довго не надавали документи, а передали лише під опис після 17 год. у кабінеті начальника Південного управління.

Між тим, у Висновку членами комісії не зазначено, які ж саме документи були витребувані під час перебування у приміщенні Управління. У Висновку не зазначено, які документи щодо діяльності керівництва Південного управління та за якій період члени комісії намагались перевірити.

У Висновку вказане, що службове розслідування призначене наказом від 09.10.2019 року, продовжено наказом від 07.11.2019 року (т.1 а.с.47). Закінчено 05.12.2019 року. При цьому згідно Висновку члени комісії лише один робочий день – 18.10.2019 року знаходились в Південному управлінні.

У Висновку не відображено, які документи були перевірені. Між тим, позивачем на виконання ухвали суду щодо діяльності Південного Управління по здійснення керівництва Миколаївським та Кропивницьким СІЗО надані копії протоколів оперативних нарад, листів реагування щодо раптових перевірок, вимоги про усунення недоліків, проведення службових перевірок та розслідувань, листи щодо необхідності додаткового фінансування СІЗО для належних умов утримання засуджених та осіб взятих під варту, на погашення заборгованості за користування водою (т. 3-8).

Наявність вказаних документів не відображена у Висновку, та оскільки питання службового розслідування з позиції представника відповідача стосувалось усієї діяльності позивача, такий Висновок не можна вважати повним, всебічним і об`єктивним.

Суд вважає, що складання такого висновку стало можливим у зв`язку з порушенням п.9 Порядку щодо складу комісії з проведення службового розслідування, в яку не було включено безпосереднього начальника Малахова О.А., що є безумовним порушенням, а також інших досвідчених посадових особи, здатних всебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, з огляду на те, що у склад комісії – її голова та два члена комісії є посадовими особами Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ, тобто Управління посадови особи якого здійснювали інспектування Миколаївського СІЗО та Кропівницького СІЗО, а також Управління, яке було ініціатором наради, протокол якої став підставою для проведення службового розслідування.

При цьому Висновок підписали лише чотири члена комісії, ще один, якій не був посадовою особою Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ, був звільнений наказом від 29.10.2019 року.

Враховуючи викладене суд вважає, що такий Висновок службового розслідування не може бути підставою для видання правомірного наказу щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Оцінюючи обґрунтованість спірного наказу суд виходить із того, що висновок наказу має прийматися на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які повинні досліджуватись під час службового розслідування і відповідати вимогам закону про їх належність та допустимість.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов`язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Службове розслідування повинно бути здатним призвести до встановлення фактів справи. Отже, розслідування повинно бути ретельним, тобто необхідно добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні або необґрунтовані висновки. Необхідно вживати усіх розумних і доступних заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події. Будь-який недолік розслідування, що стає на заваді встановленню причин порушення, є загрозою недотримання цього стандарту.

Комісією не вжито заходів щодо об`єктивного та оперативного встановлення обставин, оскільки саме проведення службового розслідування було поверховим та неповним, а його висновок як підстава для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, стало результатом прийняття необґрунтованого та неправомірного наказу.

Разом з тим, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.

В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених судом обставин, оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, у зв`язку з чим рішення про поновлення позивача на службі в поліції підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул.Городецького,13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 02.01.2020 року №5/к «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Стягнути з Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 840,80 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.