
Справа № 420/8803/20
УХВАЛА
14 вересня 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали заяви позивача про забезпечення позову,-
В С Т А Н О В И В:
10.09.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 01.09.2020 року №662/03-08.
Разом з цим, 10.09.2020 року (вх.№36183/20) від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 01.09.2020 року №662/03-08.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що спірним наказом йому, як державному реєстратору заблоковано доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до 13.12.2020 року. Реалізація положень наказу від 01.09.2020 року №662/03-08 до вирішення даної справи повного мірою унеможливлює виконання професійних обов`язків позивача на період блокування, що грубо порушує його громадянські права на працю і може суттєво ускладнити подальше виконання рішення суду.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Відповідно, розгляд клопотань про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.
Суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Положення ст. 150 КАС України передбачають, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову є обґрунтована заява сторони в тому числі із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.
У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18 сформовано наступний висновок: «...заходи забезпечення можуть бути застосовані виключно за наявності однієї з підстав, визначених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, та мають бути співмірними з позовними вимогами і адекватними».
Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є правомірність прийняття відповідачем наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 01.09.2020 року №662/03-08.
Судом встановлено, що 01.09.2020 року Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Одеса) прийнято наказ №662/03-08 «Про задоволення скарги ОСОБА_2 від 31.07.2020 року, яким:
1) задоволено скаргу ОСОБА_2 від 31.07.2020, зареєстровану в Південному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) 13.08.2020 за № А-1279-08.3, на повідомлення про залишення документів без розгляду, прийняте державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Крижанівсьшї сільської ради Лиманського району Одеської області Івановим Ігорем Володимировичем (далі - державний реєстратор Іванов І.В.), у зв`язку з порушенням державним реєстратором вимог частини другої статті б та пункіу 8 частини першої статті 28 Закону.
2) тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора Іванова І.В. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на три місяці з 14.09.2020 по 13.12.2020 включно.
Суд зазначає, що позивачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували, що без вжиття судом заходів забезпечення позову в цій справі виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав або інтересів позивача, може бути істотно ускладнено чи унеможливлено, тобто позивачем не було не лише доведено, а й належним чином обґрунтовано наявності підстав для забезпечення позову, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, на який вона посилався у своєму клопотанні.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає доводи заявника необґрунтованими, оскільки забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, разом з тим позивачем не наведено жодних обставин та аргументів, які б підтверджували існування вказаних вище підстав для забезпечення позову.
Тобто, фактично до заяви про забезпечення позову не надано жодного доказу на підтвердження того, що:
1) невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, такими рішенням.
Таким чином доводи позивача є лише його припущенням щодо можливих дій відповідача.
Разом з цим, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Так, подаючи вказану заяву позивач просить суд зупинити дію спірного рішення, зважаючи на що суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить суд вжити ОСОБА_1 не є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
В свою чергу, суддя вказує на те, що у разі встановлення наявності існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі суд може застосувати заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, враховуючи обсяг заявленого позову, виходячи з принципу співрозмірного вжиття заходів забезпечення позову та з огляду на приписи статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 248, 294 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 01.09.2020 року №662/03-08 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.М. Корой
Судове рішення № 91566366, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 14.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/8803/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: