Вирок № 91562916, 15.09.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6511/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мельниченко Л.А.,

при секретарі Мізерній К.О.,

розглянувши у спрощеному провадженні, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020105040000597 від 19 квітня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівка Пятихатського р-ну, Дніпропетровської обл., громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2019 року близько 17 години 41 хвилин ОСОБА_1 перебував в приміщенні магазину «Велмарт», який розташований по вул. Березняківська, 31 в м. Києві.

В цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 взяв із торгівельної полиці коробку з навушниками «Треол» в футлярі для зарядки арт. ВТ-ТWS. арт. 1331760, закупівельною вартістю 623 гривні 99 копійок, що належить ТОВ «Фудком».

В подальшому, ОСОБА_1 , скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, усвідомлюючи, що вихід з магазину обладнано сигнальними рамками системи «антикрадіжка», бажаючи приховати свої злочинні дії, витягнув із коробки, яка обладнана захисною кліпсою, навушники та сховав їх до лівої внутрішньої кишені куртки, в яку був одягнений.

Після чого, не маючи наміру розраховуватися за товар, ОСОБА_1 не розрахувавшись за навушники пройшов повз межі касових зон та направився до виходу з магазину, однак, не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, оскільки був затриманий працівником охорони магазину.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а саме, кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв`язку з чим, прокурором був скерований до суду обвинувальний акт, в якому зазначено клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 302 КПК України.

До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_1 , яка була складена в присутності захисника - адвоката Полєтаєва І.О., про те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.15 і ч.1 ст. 185 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, йому роз`яснені положення ч. 2 ст. 301 КПК України про обмеження права апеляційного оскарження, та він зпогоджується з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Захисник обвинуваченого - адвокат Полєтаєв І.О. підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_1 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Крім того, до обвинувального акту долучені матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

Також до обвинувального акту долучена письмова заява представника потерпілого Гамалія Р.В., про те, що він не заперечує щодо розгляду обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у спрощеному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден із розглядом обвинувального акту за його відсутності, представник потерпілого Гамалій Р.В. не заперечує проти такого розгляду, а прокурором був надісланий до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження і ухвалити вирок.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального проступку повністю доведена.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, ступінь тяжкості вчиненого ним проступку, дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому проступку, активно сприяв органам досудового слідства в розкритті злочину, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, потерпілим повернуто викрадені речі та вони не мають до ОСОБА_1 будь-яких претензій матеріального характеру.

Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшує покарання ОСОБА_1 , - суд визнає є щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_1 , - судом не встановлено.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, тобто без відбування покарання, а тому вважає за можливе призначити йому покарання у виді штрафу.

Разом з тим, слід зазначити, що як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення 18 квітня 2020 року.

Санкція ч. 1 ст. 185 КК України, яка діяла на час вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбачала покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Відповідно до санкції ч. 1 ст. 185 КК України, яка діє на день розгляду кримінального провадження, передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

З наведеного вбачається, що ч. 1 ст. 185 КК України (в редакції змін, внесених Законом України від 22 листопада 2018 № 2617-VIII, який набрав законної чинності 01 липня 2020 року) посилює верхню межу покарання у виді штрафу, а саме збільшує суму штрафу.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 5 КК України, суд дійшов до переконання, що в даному випадку підлягає застосуванню закон про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не понесені.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення вироку становить суму 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в доход держави.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не понесені.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: безпровідні вкладиші «Треон» в футлярі для зарядки арт. ВТ-ТWS. арт. 1331760, з коробкою від навушників та пошкодженою захисною кліпсою, що передане під зберігальну розписку представнику потерпілого Гамалію Р.В. - залишити у власності ТОВ «Фудком»; носій DVD-R диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Л.А. Мельниченко