Вирок № 91562431, 14.09.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/5175/16-к

провадження №: 1-кс/752/5189/20

У Х В А Л А

14.09.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у приміщенні суду в місті Києві клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бутенка Олександра Анатолійовича у кримінальному провадженні №42014100000000107, відомості щодо якого 28.01.2014 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому адвокат просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.05.2019 на: нежитлове приміщення, групи приміщень №1 - критий тенісний корт на даху підземної автостоянки (літ Б3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа 1797,1 кв.м.

Водночас, до початку розгляду клопотання адвокат подав заяву про залишення вказаного клопотання без розгляду.

Дослідивши матеріали вказаного клопотання, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити заяву та залишити подане клопотання без розгляду, виходячи з наступного.

Норми КПК України не містять вказівки щодо дій слідчого судді у разі звернення особою, яка подала клопотання про скасування арешту майна із заявою про залишення вказаного клопотання без розгляду.

Чинним кримінальним процесуальним законодавством визначений вичерпний перелік рішень слідчого судді за результатами розгляду клопотання про скасування арешту майна, а питання про залишення без розгляду такого клопотання чинним кримінальним процесуальним законодавством не врегульовано, що свідчить про наявність прогалини в законодавстві, тому в силу дії засади законності воно має бути врегульоване та вирішене за правилами застосування аналогії кримінального процесуального закону.

Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.

З огляду на зазначене, виходячи з принципів змагальності і диспозитивності кримінального процесу, визначених ст. ст. 7, 22, 26 КПК України, оскільки особа, яка подала вказане клопотання не з`явилась в судове засідання та не підтримує його вимоги, з якими звернулась, слідчий суддя вважає необхідним залишити вказане клопотання без розгляду.

Разом з тим, слід зазначити, що в подальшому не позбавляє права на повторне звернення із даним клопотанням до слідчого судді, в порядку, передбаченому КПК України.

Керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бутенка Олександра Анатолійовича у кримінальному провадженні №42014100000000107, відомості щодо якого 28.01.2014 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, про скасування арешту майна - залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ю.Ю. Мазур