Ухвала суду № 91561865, 15.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 вересня 2020 року Справа №160/5922/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В. , розглянувши заяву представника позивача про виправлення описки судовому рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адмністративного суду від 21.08.2019 року адмністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії - задоволено частково.

06.11.2019 року позивач звернувся з заявою про виправлення описки в рішенні суду від 21 серпня 2019 року, а саме: вірне по батькові позивача " ОСОБА_1 ".

Відповідно до ч. 1-2 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.

Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що у рішенні суду від 21 серпня 2019 року не вірно зазначено по батькові позивача: вірним є " ОСОБА_1 ".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви відповідача про виправлення описки, у зв`язку з чим остання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 248, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про виправлення описки - задовольнити.

Виправити описку у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року по справі № 160/5922/19, а саме: вірним по батькові позивача є " ОСОБА_1 ".

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін