Ухвала суду № 91561837, 16.09.2020, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/115/20

Номер провадження 2/570/565/2020

У Х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

за участю: секретаря судового засідання Захарук Г.Л.

представника відповідача, адвоката Костюченка С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне в порядку спрощеного позовного провадження

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід інвест груп" про усунення загрози життю, здоров`ю, майну громадян,

в с т а н о в и в :

В провадженні Рівненського районного суду знаходиться вказана цивільна справа, по якій було відкрито провадження і яка неодноразово призначалася до слухання судом.

В судове засідання позивачка повторно не з`явилася хоча про дату, місце і час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, про що свідчить її підпис про отримання судової повістки на поштовому повідомленні. Від позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 до суду надійшли заяви про перенесення розгляду справи, які вони мотивуючи тим, що 16 вересня 2020 року (вночі) із-за кордону повернулися члени їхньої родини, з якими вони тісно контактують, через що усім їм рекомендовано не менше двох тижнів знаходитися на самоізоляції, тому просить перенести судове засідання на іншу дату.

Представник відповідача ТОВ "Технопривід інвест груп", адвокат Костюченко С.А., в судовому засіданні просив залишити позовну заяву без розгляду, в зв`язку з повторною неявкою позивачки, оскільки підстави, на які посилається позивачка та її представник наразі не складає перешкоди для участі в судовому засіданні.

Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Основними засадами цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов`язки.

Слід зазначити, що матеріали справи надійшли до суду 14 січня 2020 року.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження судді Остапчук Л.В., після задоволення заяви про самовідвід судді Красовського О.О., 12 березня 2020 року. Призначене на 16 червня 2020 року судове засідання не відбулося, було відкладено за клопотанням представника позивача. 05 серпня 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи повторно, як і судове засідання, яке було призначено на 16 вересня 2020 року.

Так, дійсно 11.03.2020 року Кабінетом Міністром України прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої з 12.03.2020 року на всій території України встановлено карантин.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався з пом`якшенням карантинних заходів.

Згідно з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2020 року у справі № 924/369/19: постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньо обласному та міжнародному сполученні. Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

В той же час суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, Цивільного процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

В цьому аспекті, суд зазначає, що спрогнозувати календарну дату закінчення дії карантину на території України об`єктивно неможливо та звертає увагу позивачки ОСОБА_1 , що за її клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином розгляд справи неодноразово відкладався.

Разом з тим однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Зокрема, з метою дотримання вказаного принципу ст.212 ЦПК України доповнено ч.4 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.

Водночас суд звертає увагу позивачки ОСОБА_1 на таке:

- Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 року № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", яка набрала чинності з 11.05.2020 року, продовжено строк дії карантину до 22.05.2020 року та послаблено карантинні заходи, зокрема дозволено діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів (Підпункт 8 пункту 2 доповнено абзацом згідно з постановою КМУ № 343 від 04.05.2020 року);

- Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", дозволено у регіонах, в яких здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, з 22 травня, зокрема: регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньо обласному та міжнародному сполученні за умови перевезення пасажирів у межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

Наявність запровадження обмежень не заважає учасникам справи прибути до суду (в тому числі громадським транспортом) та взяти участь в судовому розгляді справи з використанням індивідуальних засобів захисту органів дихання або ж скористатись можливістю проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для відкладення розгляду справи, оскільки учасники справи не позбавлені можливості приймати участь у судових засіданнях дистанційно. Крім того, позивачка та її представник у своїх заявах зазначають, що член їхньої родини, з яким вони тісно контактують, повернувся з-за кордону, через що вони всі перебувають на двотижневій самоізоляції, однак доказів на підтвердження даного факту, суду не надано.

Для участі в судовому засіданні 16.09.2020 року, як і в судовому засіданні призначеному на 05.08.2020 року та 16.06.2020 року позивачка ОСОБА_1 про дату, час, та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України. При цьому позивачка ОСОБА_1 не вважала за можливе здійснити розгляд справи за її відсутності.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про повторну неявку позивачки в судове засідання без поважних причин, оскільки заява (клопотання) позивачки і її представника про відкладення розгляду справи через їх перебування на самоізоляції є голослівними, не підтвердженими належними доказами. За таких обставин суд приходить до висновку про зловживання позивачкою своїми процесуальними правами.

Необхідно зазначити, що на протязі всього періоду запровадження карантину, суд не припиняв своєї роботи, працює у звичному режимі, в приміщенні проводиться постійна дезінфекція, а працівники суду забезпечені необхідними засобами захисту.

Відповідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним позов залишити без розгляду.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивачку можливості повторно звернутися до суду з аналогічним позовом тоді, коли перестануть існувати обставини, які призвели до залишення позову без розгляду.

Оскільки при подачі позову до суду не було сплачено судовий збір, а позивачка є інвалідом І групи і відповідно до Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору, то відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.2, 12, 44, 141, 212, 257-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід інвест груп" про усунення загрози життю, здоров`ю, майну громадян - залишити без розгляду.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду, через Рівненський районний суд Рівненської області, а сторонами, що не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги або після розгляду такої скарги Апеляційним судом.

Суддя Остапчук Л.В.