Ухвала суду № 91560578, 14.09.2020, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/200/2020

Справа № 534/1896/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2020 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., за участю прокурора Накай М.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Пасюк В.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці Полтавської області матеріали кримінального провадження №12018170080000903 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Комсомольськ (Горішні Плавні) Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 121 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Пасюк В.В. заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав невідповідності змісту останнього вимогам статті 109, 291 КПК України, а саме по-перше: на думку сторони захисту було порушено презумпцію невинуватості ОСОБА_1 оскільки прокурор передчасно зробив стверджувальні висновки щодо злочинного умислу останнього направленого на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень; по-друге: в обвинувальному акті відсутні фактичне формулювання обвинувачення та посилання на докази; по-третє: обвинувальний акт не містить обставин що пом`якшують покарання такої як інвалідність обвинуваченого, тоді як зазначена неіснуюча обставина як щире каяття, при тому що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнає. Окрім наведених вище порушень адвокат також наполягає на порушенні права на захист при проведенні досудового слідства, той факт що обвинувальний акт містить зайві відомості що не передбачені КПК України а також порушено визначений Законом порядок введення реєстру матеріалів досудового розслідування, що тягне за собою невідображення в останньому вчинення окремих процесуальних дій, відсутність інформація щодо складу групи прокурорів та слідчих тощо.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав, посилаючись на викладені останнім обставини.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечував проти повернення обвинувального акту, вважаючи зазначені стороною захисту обставини, на які остання посилалася як на підставу своїх вимог такими що суперечать вимогам кримінально процесуального законодавства, а також на можливість усунення останніх при проведенні судового розгляду.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має повернути прокурору обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Положення ст.291 наведеного Кодексу встановлюють, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором, у випадку погодження з ним останнього, а у самому обвинувальному акті, наряду з іншим, повинні бути викладені: фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а за ч.4 цієї ж норми закону, надання до суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

З огляду на ст.ст.110, 283 зазначеного Кодексу, всі рішення органів досудового розслідування, прокурора є процесуальними рішеннями, які оформлюються постановами та обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчинення кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відомості про що вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ст.7 вказаного Кодексу, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів, диспозитивність судового провадження, а згідно зі ст.2 цього Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, застосування до них лише належної правової процедури.

За приписами ч.1 ст.337 означеного Кодексу, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а за змістом п.13 ч.1 ст.3 цього ж Кодексу, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленим цим Кодексом.

Отже , за наведених вимог Кримінального процесуального закону, суд в підготовчому судовому засіданні має перевірити обвинувальний акт на предмет його відповідності не тільки положень ст.291 цього закону, а й дотримання слідчим чи прокурором під час складення обвинувального акту засад кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження первісно обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 121КК України, надійшов до Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області 30 січня 2019 року та 13 березня 2020 року по справі було ухвалено вирок за змістом якого ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2020 року зазначений вище вирок було скасовано та призначено на новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 416 КПК України після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.

На виконання визначеної норми Закону, ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 20.07.2020 кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 121 КК України було прийнято до провадження та призначено проведення підготовчого судового розгляду.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, сторона обвинувачення складаючи зміст останнього та визначаючи спосіб в якій обвинувачений наніс потерпілому тілесні ушкодження, констатувала лише той факт що останньому за невеликий проміжок часу було нанесено декілька ударів, при цьому взагалі не визначаючи кількість, характер і локалізацію ударів, спосіб нанесення останніх, обмежившись формулюванням «ще декілька ударів».

За змістом ухвали Полтавського апеляційного суду від 1 липня 2020 року підставою для скасування вироку Крюківського районного суду міста Кременчука від 13 березня 2020 року є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яку наряду з іншим проявилося в тому що під час судового розгляду залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного та справедливого судового рішення.

Колегія апеляційного суду зазначила, що ці обставини всупереч приписам статті 9 КПК України, не були встановлені і під час досудового розслідування кримінального провадження.

При цьому апеляційний суд, констатував що у обвинувальному акті не визначено кількість, характер і локалізацію ударів, спосіб нанесення останніх. Водночас зазначено що тілесні ушкодження нанесені ОСОБА_1 потерпілому, викликали у нього довготривалий розлад здоров`я – смерть же настала в результаті черепно мозкової травми, причини утворення якої лишилися не встановлені (а.с.113 т.2)

Колегія судів звертає увагу, що чітке відображення фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема із обов`язковим зазначенням способу вчинення злочину, усіх ознак об`єктивної сторони останнього, причинний зв`язок між діянням і наслідками має суттєве значення для подальшої аргументації висновків суду про доведеність винуватості особи,оскільки фабула обвинувачення є фактичною моделлю вичненого злочину, а юридичне формулювання – це правова модель злочину, вказівка на кримінально правову норму, порушення якої інкриміноване обвинуваченому.

Відповідно до вимог частини 3 статті 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Викладені вище обставини невідповідності обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 вимогам частини 5 статті 291 КПК України, у контексті приписів ст.ст .2, 7-9, 22-23, 110, 283 цього ж Кодексу, за своєю сукупністю, визнаються судом істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які фактично нівелюють принципи безсторонності та неупередженості суду, принципів рівноправності та змагальності сторін, оскільки в даному випадку, прокурор намагається перекласти на суд, покладений Законом на орган досудового слідства обов`язок встановлення способу вчинення кримінального правопорушення, що, на думку суду, унеможливлює призначення до судового розгляду означеного обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні, а відтак єдиним можливим й законним судовим рішенням, уявляється повернення зазначеного акту прокурору.

Втім, оцінюючи інші доводи сторони захисту, якими обґрунтовується заявлене клопотання, суд вважає їх передчасними та такими, що не є підставою для повернення обвинувального акту саме із визначених адвокатом підстав.

Керуючись статтями 314, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Пасюк Василя Володимировича про повернення обвинувального акту – задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018170080000903 від 28 серпня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України – повернути прокурору Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області Накай Максиму Вікторовичу.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Суддя: Д.О. Зоріна

Повний текст ухвали суду виготовлено 16 вересня 2020 року о 13 год. 30 хв.