Ухвала суду № 91559452, 11.09.2020, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

Номер провадження 2/356/258/20

Справа № 356/493/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2020 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Березанського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

До Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Березанського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, про зняття арешту з майна.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проаналізувавши подану позивачем заяву, суд прийшов до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху у зв`язку з тим, що подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, вимоги до позовної заяви встановлені статтею 175 ЦПК України.

За змістом пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, всупереч вказаним положенням ЦПК України, позивачем при зверненні до суду зазначені вимоги дотримані не були.

Так, як роз`яснено пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч. 1 ст. 175 ЦПК України).

З системного аналізу положень норм ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України, об`єктом судового захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Так, законодавець визначив окремий механізм поновлення порушеного права особи, якій належить арештоване майно, - звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту (стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до положень статті 19 ЦПК України, статті 20 ГПК України можуть бути вирішені судом цивільної чи господарської юрисдикції.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 по справі № 911/1247/18, а також відповідає висновкам, викладеним раніше Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц та Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2013 року № 6-26цс13.

Проаналізувавши зміст позовної заяви, вбачається, що підстави позову, а також зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду, належним чином не обґрунтовані та не конкретизовані, а сама по собі наявність заповіту на ім`я позивачки з огляду на положення ст.ст. 1269, 1272 ЦК України, не обґрунтовує наявність в останньої суб`єктивного права, якому б відповідав обраний позивачкою спосіб захисту.

Окрім того, як встановлено приписами частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При цьому, як роз`яснено в п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Вказане узгоджується з положеннями абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за змістом якої у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, в ній об`єднано дві вимоги немайнового характеру – про визнання рішення відділу державної виконавчої служби неправомірним та вилучення запису про арешт.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, в якості підтвердження сплати судового збору долучає дублікати квитанцій № 0.0.1725405517.1 від 03.06.2020 та № 0.0.1752785423.1 від 30.06.2020.

Разом з тим, за інформацією, наявною в автоматизованій системі документообігу суду «Д-3», вищевказані квитанції вже подавались до суду раніше разом з позовними заявами ОСОБА_1 до Березанського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, про зняття арешту з майнав інших справах, зокрема в справі № 356/314/20 та № 356/425/20, а сплачений за ними судовий збір в розмірі по 840,80 грн. за кожною квитанцією вже зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

За таких обставин, судовий збір в розмірі по 840,80 грн., сплачений згідно дублікатів квитанцій № 0.0.1725405517.1 від 03.06.2020 та № 0.0.1752785423.1, не може бути повторно зарахованим при зверненні до суду з даним позовом в межах справи № 356/493/20, а самі дублікати квитанцій № 0.0.1725405517.1 від 03.06.2020 та № 0.0.1752785423.1 не є належними доказами сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду.

Відтак, виходячи зі змісту позовних вимог, позивач має усунути недоліки позовної заяви, долучити до позовної заяви документ(и), що підтверджує(ють) сплату позивачем судового збору у відповідному, визначеному за правилами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», розмірі з кожної вимоги немайнового характеру, а саме по 0,4 х 2 102 грн. = 840,80 грн. за кожну вимогу на р/р № UA888999980313181206000010754 , код класифікації доходів бюджету 22030101, отримувач коштів: УК у м.Березань/Березань/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, ЄДРПОУ: 36999805, або долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 174, 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Березанського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, про зняття арешту з майна - залишити без руху, надавши позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: І. О. Капшученко