Ухвала суду № 91559449, 10.09.2020, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл.

№провадження 2-а/356/20/20

Справа № 356/488/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2020 Суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 3 Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Шевченка Олександра Юрійовича про скасування постанови серії БАБ № 354944 від 04.08.2020 про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 3 Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Шевченка Олександра Юрійовича про скасування постанови серії БАБ № 354944 від 04.08.2020 про адміністративне правопорушення.

В мотивувальній частині позовної заяви ОСОБА_1 вказує, що не був присутній при складанні оскаржуваної постанови та отримав її поштою щойно перед оскарженням, відтак, не вважає строк на звернення до суду пропущеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 1 ст. 171 КАС України).

Суд, розглянувши матеріали позовної заяви, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог п.п. 5-6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), а також чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, згідно положень ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 04.08.2020 поліцейським СРПП № 3 Березанського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області, старшим сержантом поліції Шевченком О. Ю. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 354944, якою громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, від підпису та отримання копії якої ОСОБА_1 відмовився, про що в постанові міститься відповідний запис в графі 9, відтак, її копія була надіслана останньому рекомендованим листом за вих. № 1718 від 06.08.2020.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на звернення з даним позовом до суду, позивач посилався на ту обставину, що копію вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення не отримував, а про її існування дізнався лише перед зверненням до суду, не вказуючи при цьому на будь-які конкретні дату та час отримання вказаної постанови, а також на обставини, які об`єктивно обґрунтовують строк звернення особи до суду із адміністративним позовом та вказують на причини, внаслідок яких особа не змогла реалізувати своє право на подання позову протягом тривалого часу.

Натомість, з наданої позивачем постанови про накладення адміністративного стягнення серія БАБ № 354944 вбачається, що ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підпису та отримання копії вказаної постанови відмовився у встановленому законом порядку, а копія спірної постанови була надіслана позивачу рекомендованим листом за вих. № 1718 від 06.08.2020 у порядку, передбаченому п. 15 розділу 4 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376. Відтак, вказані вище свідомі дії позивача в частині відмови від підпису та отримання копії постанови свідчать про його обізнаність з фактом винесення 04.08.2020 спірної постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Будь-яких доказів спростування вказаного позивачем надано не було.

Однак з позовом до Березанського міського суду Київської області про скасування постанови ОСОБА_1 звернувся лише 27.08.2020, тобто поза межами строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 289 КУпАП.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що в адміністративному позові позивачем не наведено обґрунтованих доказів, які б вказували на існування об`єктивних обставин, що зумовили пропуск ним строку звернення до суду, та до позову не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, як того вимагають приписи ч. 1 ст. 123 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Окрім того, вимоги до змісту позовної заяви закріплені в ст. 160 КАС України.

Згідно з положеннями п. 8 частини 2 статті 160 КАС України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Окрім того, за правилами, встановленими ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, всупереч вказаним положенням КАС України, позивачем при зверненні до суду зазначені вимоги дотримані не були.

Так, згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами частини 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

За визначенням ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Водночас, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 246 КУпАП).

За змістом ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Право на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення передбачене статтею 287 КУпАП.

Так, як визначено положеннями ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу або посадової особи (окрім визначених в п.п. 1-2 вказаної частини) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Зі змісту положень вказаних правових норм вбачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.

Так, Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито» (у редакцій, чинній до набрання чинності Законом України «Про судовий збір») було передбачено сплату державного мита, зокрема, з позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.

Частиною 4 статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Аналіз установленого статтею 288 КУпАП порядку оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення вказує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження, в тому числі, щодо звільнення від сплати державного мита, визначені і діють у редакції Закону України від 24.09.2008 № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Разом з тим, 01.11.2011 набрав чинності Закон України «Про судовий збір», яким передбачено, що за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (їх посадових осіб), сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено вказаним Законом.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Визначальним у випадку звільнення від сплати судового збору є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.

Отже, системний аналіз наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору дає підстави для висновку, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, висновки якої щодо застосування норм права, відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Окрім того, Верховний Суд зазначив, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір сплачено не було, а також не надано документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Крім того, позивачем при зверненні до суду в позові не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, як того вимагають приписи п. 8 ч. 2 ст. 160 КАС України.

Водночас, за правилами, встановленими ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

За правилами, встановленими ч. 2 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 5 ст. 94 КАС України).

В той же час, долучена до матеріалів позовної заяви позивачем копія оскаржуваної постанови для відповідача не засвідчена належним чином та неякісно виготовлена за допомогою засобів копіювально-розмножувальної техніки, є повністю нечитабельною, не підлягає візуальному відтворенню та не дає змоги встановити зміст документа.

Відтак, позивач має усунути вказані недоліки позовної заяви, а саме: долучити до позову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та відповідно обґрунтувати причини пропуску позивачем такого строку; долучити до позовної заяви документ(и), що підтверджує(ють) сплату позивачем судового збору у відповідному розмірі, а саме 0,2 х 2 102 грн. = 420,40 грн. на р/р №

UA888999980313181206000010754, код класифікації доходів бюджету 22030101, отримувач коштів: УК у м.Березань/Березань/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, ЄДРПОУ: 36999805, або долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; долучити до позовної заяви належним чином засвідчені копії доданих до неї документів належної якості для відповідача; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відтак, проаналізувавши подану позивачем позовну заяву, суд прийшов до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху на підставі ч. 1 ст. 123, ч. 1 ст. 169 КАС України, у зв`язку з тим, що подана з пропущенням процесуального строку на звернення до суду та без додержання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121-123, 161, 169 КАС України, ст. 289 КУпАП, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 3 Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Шевченка Олександра Юрійовича про скасування постанови серії БАБ № 354944 від 04.08.2020 про адміністративне правопорушення - залишити без руху, надавши позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Капшученко