Ухвала суду № 91557814, 11.09.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"11" вересня 2020 р.Справа № 922/2698/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Фінанс", м. Київ про вжиття заходів забезпечення позову по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Фінанс", м. Київ 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл+", смт. Мала Данилівка про стягнення 3 671 339,55 грн. За участі представників:

позивача (заявник) - Перцова О.І. (адвокат), довіреність № 14-08 від 14.08.20р.;

відповідача - Новохацька Н.Є. (адвокат), довіреність № б/н від 11.09.20р.;

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант Фінанс", м. Київ звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним одностороннє розірвання Товариством з обмеженою відповідальністю «Планета Моля +» договору оренди частини торгового - розважального комплексу, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант Фінанс» 13 квітня 2015 року;

- визнати відсутність права Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Молл +» нараховувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Атлант Фінанс» орендну плату за чає реконструкції та/або капітального ремонту торговельно-розважального комплексу, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вулиця Кільцевий шлях, 4-а;

- усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант Фінанс» приміщенням, яке є предметом договору оренди частини торгового - розважального комплексу, укладеного 13 квітня 2015 року. а саме: усунути перешкоди в користуванні частиною торговельно-розважального комплексу, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вулиця Кільцевий шлях,4-а, шляхом заборони власнику приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю «Планета Молл +», до завершення строку дії договору оренди, здійснювати реконструкцію та/або перепланування приміщення без згоди Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Фінанс»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Молл +» (код ЄДРПОУ 43413434; 62341, Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вулиця Кільцевий шлях, будинок 4а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Фінанс» (код ЄДРПОУ 35442481; 04073, м. Київ, пр-т С.Бандери, 15-а) упущену вигоду в розмірі 3 671 339,55 грн.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 31.08.20р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/2698/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "28" вересня 2020 р. об 11:00 год. Залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет ".

07.09.20р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Фінанс", м. Київ надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Планета Молл+» укладати із будь-якими третіми особами договори оренди приміщення (його частини), яке є предметом договору оренди частини торгово-розважального комплексу укладеного 13.04.15р. із ТОВ "Атлант Фінанс";

- накласти арешт на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Планета Молл+», в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 3 671 339,55 грн.

Ухвалою суду від 09.09.20р. викликано учасників процесу в судове засідання, призначене на "11" вересня 2020 р. о 14:00 год., для розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову та надання пояснень.

11.09.20р. від відповідача надійшли письмові пояснення щодо заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні 11.09.20р. підтримав заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.09.20р. заперечував проти заяви позивача про забезпечення позову.

Представник 3-ї особи в судове засідання 11.09.20р. не з`явився.

Суд, дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, заслухавши пояснення представників сторін, не вбачає підстав для її задоволення у зв`язку з наступним.

У відповідності до положень ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Також, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує про те, що ТОВ "Атлант Фінанс" не погоджується із розірванням Договору оренди та вважає його діючим та саме з цих підстав позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною односторонньої відмови від Договору оренди. Ця позиція, за твердженнями позивача, зводиться до того, що ТОВ «Атлант Фінанс» не порушував умови Договору оренди щодо сплати орендних платежів, оскільки на час будівельних робіт в приміщенні, які, за твердженнями позивача, неконтрольовано здійснюються з вини ТОВ «Планета Молл +», орендар звільнений від оплати на підставі ст. 762 ЦК України. Таким чином, на думку позивача, ТОВ «Атлант Фінанс» законно не сплачує орендні платежі, у зв`язку з чим ТОВ «Планета Молл +» не мало підстав для розірвання Договору оренди. Однак, на думку позивача, до остаточного вирішення даного судового спору ТОВ "Планета Молл +" може здати приміщення або його частину в оренду третім особам. Таким чином, в заяві про забезпечення позову позивач зазначає про те, що у разі, якщо ТОВ "Планета Молл +" укладе новий договір оренди щодо приміщення або його частини із новим орендарем, то виконання рішення на користь ТОВ "Атлант Фінанс" в даній справі буде ускладнено або взагалі унеможливлено.

В обґрунтування необхідності накладення арешту на суму 3 671 339,55 грн. позивач зазначає про те, що він має обґрунтовані підстави вважати, що ТОВ "Планета Молл +" буде ухилятись від виконання рішення суду у випадку задоволення позову в частині стягнення на користь позивача упущеної вигоди в сумі 3 671 339,55 грн., яка полягає в позбавленні позивача можливості отримувати орендну плату від свого суборендаря.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, заявник обґрунтовує свою заяву тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в частині користування спірними приміщеннями та стягнення упущеної вигоди в розмірі 3671339,55 грн.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення». Такий висновок щодо розуміння сутності інституту забезпечення позову зробив Верховний Суд у своїй постанові від 22.08.2018 р. (справа №924/150/17).

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Крім того, у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

В пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 Конституційний Суд України також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вбачається з заяви про вжиття заходів забезпечення позову, позивачем у справі оспорюється вчинене відповідачем одностороннє розірвання договору оренди, що має наслідком припинення орендних відносин між сторонами, отже - предмет спору стосується чинності договору оренди. При цьому в якості забезпечення позову позивач просить заборонити відповідачу укладати договори оренди приміщення, яке є предметом спірного договору оренди, з іншими особами.

На думку відповідача, позов не може бути забезпечений таким способом, оскільки фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

За твердженнями відповідача, передчасне встановлення чинності спірного договору оренди та заборона відповідачу укладати договори оренди з іншими особами на етапі вжиття заходів забезпечення позову є фактично вирішенням спору по суті всупереч ч.11 ст.137 ГПК України, в силу якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

В своїх поясненнях відповідач вказує про те, що позивач пропонує суду вдатися до правової оцінки договору оренди та дослідженню з точки зору відповідності чинному законодавству дій відповідача щодо розірвання договору та їх правових наслідків. Проте з`ясування цих обставин стосується суті спору і не може мати місце при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення.

Також, відповідач зазначає, що інша позовна вимога у прохальній частині позову сформульована як усунення перешкод у користуванні майном, що раніше було передане позивачу в оренду попереднім власником, щляхом заборони відповідачу до завершення строку дії договору оренди здійснювати реконструкцію та/або перепланування приміщення без згоди позивача.

Згідно з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі № 911/364/19, забезпечення позову в обраний позивачем спосіб шляхом заборони відповідачам в особі будь-яких їхніх органів, посадових осіб, працівників вчиняти будь-які дії, спрямовані на користування та/або передачу у користування третім особам спірних приміщень, а також заборони будь-яким чином перешкоджати позивачу у здійсненні володіння та користування приміщеннями, фактично є вирішенням по суті спору про усунення перешкод у користуванні позивачем спірними приміщеннями, що прямо заборонено відповідно до частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, суд зазначає про те, що беручи до уваги зміст позовних вимог, забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем, є недопустимим, і за таких обставин (при зверненні за забезпеченням у спосіб, заборонений процесуальним законодавством) не мають значення наведені позивачем фактичні обставини та докази, які, на його думку, мали б спонукати до вжиття заходів забезпечення позову.

Стосовно способу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачу, суд зазначає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування такого заходу забезпечення як арешт коштів. Обов`язок доказування наявності вказаних обставин покладається на заявника.

Проте позивачем не надано доказів чи то неплатоспроможності відповідача, чи то здійснення відповідачем дій, спрямованих на виведення коштів з банківських рахунків, які б могли свідчити про дійсну небезпеку утруднення чи неможливості виконання судового рішення про стягнення коштів, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

У зв`язку з вищевикладеним, а також враховуючи, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є її обґрунтованість, заяву слід визнати такою, що не підлягає задоволенню через її необґрунтованість та не надання доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 136, 140, 234, 254, 255, п. п. 9 п. 1 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Фінанс", м. Київ про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №20545 від 07.09.20р.) - відмовити.

Оскарження здійснюється в порядку визначеному ст. ст. 254-255 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.09.20р.

Суддя Л.В. Шарко