Рішення № 91548024, 04.09.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2859/17

Номер провадження 2-а/629/1/20

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнила, до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що її батько ОСОБА_2 був пенсіонером з числа військовослужбовців та отримував відповідну пенсію. ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Лозівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 27.09.2016 року. Після його смерті вона у відповідності до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на одержання сум пенсій, що підлягали виплаті її батьку, так як вона постійно мешкала разом з ним. Відповідачі безпідставно не виплачують їй належні виплати, в зв`язку з чим просить визнати причину пропуску строку звернення до відповідачів з вимогами про виплату їй недоодержаних сум пенсій та грошових допомог у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 - поважною і поновити строк звернення за виплатою недоотриманих сум пенсій та допомог у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 . Крім цього просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів по справі, а саме: зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат зробити усі перерахунки пенсій ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2004 року по 01 січня 2007 року; сплатити ОСОБА_1 недоотримані ОСОБА_2 суми пенсій у зв`язку з його смертю за період з 01 квітня 2004 року по 01 січня 2007 року; передати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області всі необхідні довідки для подальшого перерахунку пенсій ОСОБА_2 відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Постанови Кабінету Міністрів України №656 від 28 липня 2010 року «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» та інших постанов і нормативних документів за період з 01 квітня 2004 року по 01 квітня 2015 року; передати до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області списки для виплати одноразової щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги відносно ОСОБА_2 для отримання нею цих сум за період з 2004 року по 2014 рік включно; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити усі перерахунки пенсій ОСОБА_2 з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Постанови Кабінету Міністрів України №656 від 28 липня 2010 року "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» та інших постанов і нормативних документів за період з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2015 року; сплатити їй недоотримані ОСОБА_2 суми пенсій з усіма перерахунками у зв`язку з його смертю за період з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2015 року; зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області сплатити їй недоотримані ОСОБА_2 суми одноразових щорічних грошових допомог до Дня Перемоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв`язку з його смертю за період з 2004 рік по 2014 рік включно.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у справі документів та доказів, просили задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі. Позивачем на адресу суду надано відповідь на відзив на позовну заяву та відповідь на відзив на заяву про уточнення позовних вимог відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в яких ОСОБА_1 зазначила, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зобов`язане було взяти її на облік та в подальшому здійснювати усі нарахування та перерахунки пенсії відповідного до діючого законодавства. Перебування людини у розшуку не є підставою для зупинення або призупинення пенсійної справи. Навіть якщо виплати не проводяться, вони повинні накопичуватися і зберігатися в бюджеті Пенсійного фонду. Зазначила, що посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на те, що чинним законодавством не передбачено проведення перерахунку пенсії померлим особам є незаконним та некоректним. Оскільки в позовних вимогах чітко прописано, що перерахунку пенсії необхідно провести за період життя пенсіонера. Вказала, що її батько ОСОБА_2 перебував у розшуку, що підтверджується матеріалами адміністративної справи і на цій підставі 01 квітня 2004 року нарахування пенсії незаконно припинено, з Лозівського відділу «Ощадбанку» відкликано витяг з особового рахунку. Подібні дії раніше були визнані Лозівським міським судом Харківської області від 20 червня 2000 року незаконними, це рішення має преюдиціальне значення і доказуванню не підлягає.

Представник відповідача Харківського обласного військового комісаріату в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, про що свідчать зворотнє поштове повідомлення про отримання судової повістки, що міститься в матеріалах справи, причини неявку суду не повідомила.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за відсутності представника, просила врахувати надані раніше пояснення, заперечувала проти позовних вимог, просила прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Представником надіслано до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . В обґрунтування відзиву зазначила, що пенсійна справа ОСОБА_2 була передана Харківським обласним військовим комісаріатом із супровідним листом від 20 липня 2009 року №103248/1668-П та отримана 24 липня 2009 року. Ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Оскільки ОСОБА_2 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області не перебував, пенсія йому за життя не нараховувалася, то недодержана пенсія в зв`язку з його смертю відсутня. Кошти, які не були нараховані померлому, не можуть вважатися недоотриманою пенсією та не підлягають виплаті позивачу як члену сім`ї померлого ОСОБА_2 .

Крім того, у наданому відзиві на заяву про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 , представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначила, що з вимогою про поновлення виплати пенсії міг звернутися за життя сам ОСОБА_1 або в його інтересах представник. Однак ОСОБА_2 за поновленням пенсії не звертався, необхідні документи до ГУ ПФУ не надані. Після смерті ОСОБА_2 правовідносини представництва припинилися, тому ОСОБА_1 не має законних підстав звертатися о суду з вимогами, що стосуються прав її померлого батька. Зазначила, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту є неналежним, оскільки порядок зберігання документів ( в пенсійній справі чи окремо) жодним чином не порушує права та інтереси позивача.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі та просила відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 повністю. Просила розглянути справу за наявними матеріалами, всі доводи, викладені в заперечення на позов ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі. В обґрунтування заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1 , надісланого до суду 16 січня 2018 року, представник Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області зазначила, що ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі -Закон) визначено перелік пільг, які надаються учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, однією з яких є виплата щорічно до 5 травня учасникам бойових дій разової грошової допомоги у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Відповідно до ст.15 Закону, щорічно до 5 травня членам сім`ї, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, встановлених законом про Державний бюджет України. До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, визначених ст.10 Закону, в тому числі учасників бойових дій, відповідно до ст.10 Закону належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти. ОСОБА_1 не належить до жодної із вищезазначених категорій, у зв`язку з чим чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на неї не поширюється. Додатково зазначила, що ОСОБА_1 в списках, наданих управлінню праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області відповідними установами за період з 2004 року по 2014 рік не значився.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

З свідоцтва серії НОМЕР_2 , виданого 25 листопада 1960 року РАЦС Черкаської області, актовий запис №678, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_1 , позивач по справі, батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Згідно витягу №00017248758 від 25 жовтня 2016 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, 24 вересня 1988 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , актовий запис №753. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 .

З свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Керчинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис №131, вбачається, що 14 березня 1992 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано, після розірвання шлюбу дружині залишено прізвище ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_4 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Лозівського міськвиконкому Харківської області 14 листопада 1998 року, актовий запис №418, між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 укладено шлюб. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 .

Батько позивача - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Лозівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 27 вересня 2016 року, актовий запис №27.

Згідно довідки, виданої Комунальним підприємством «Житлова управляюча компанія» 15 вересня 2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 - власник, ОСОБА_2 - батько, ОСОБА_10 - дочка, ОСОБА_8 - чоловік.

З посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого 08 травня 1996 року Лозівським міськвійськкомом, ОСОБА_2 мав право на пільги, встановленні законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, безстроково.

Постановою Лозівського міськрайонного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 29 жовтня 1999 року заведено оперативно-розшукову справу «Розшук» №8699073 на зниклого безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно листа Лозівського ВП ГУНП в Харківській області №16596/119-86/02/14-2016 від 04 жовтня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про припинення розшуку ОСОБА_1 на підставі п. 9 ст.9-2 Закону України «По оперативно-розшукову діяльність», згідно матеріалів Криворізького ВП ГУНП в Харківській області, а саме протоколу впізнання трупу. Розшук припинено 27 липня 2016 року, оперативно-розшукову справу закрито.

07 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача Харківського обласного військового комісаріату із заявою про проведення перерахунків пенсії батька ОСОБА_2 та виплати недоотриманої ним пенсії за період з 01 січня 2004 року по 01 січня 2007 року.

Листом №ФХ-103248/2436/ВСЗ від 20 жовтня 2016 року, Харківський обласний військовий комісаріат відмовив позивачу у проведені перерахунків пенсії батька ОСОБА_2 та виплаті недоотриманої ним пенсії за період з 01 січня 2004 року по 01 січня 2007 року, одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги у зв`язку з тим, що з 01 січня 2007 року функції з призначення (перерахунку), поновлення та виплати пенсій належить органами Пенсійного фонду України. Припинену пенсійну справу ОСОБА_2 було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Щодо виплати одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги повідомили, що дана виплата здійснюється за місцем отримання пенсії, тобто через Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1880/Л-14 від 17 жовтня 2016 року, позивачу повідомлено, що за електронною базою даних силових відомств ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області не перебував і пенсію не отримував.

Позивач не погоджуючись із такими рішенням відповідачів, звернувся до суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно із частиною другою статті 99 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 122 та 123 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Позивачем в обґрунтування вимоги щодо визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та поновлення цього строку надано докази, які підвереджують, що мало місце звернення позивача ОСОБА_1 до суду з позовом (справа №629/4493/16-а) 15 листопада 2016 році, який після тривалого слухання було залишено без розгляду. Матеріали за даним позовом в подальшому перебували в судах України у зв`язку з подачею позивачем апеляційний та касаційних скарг. Викладене підтверджується ухвалою Лозівського міськрайонного суду від 21 квітня 2017 року по справі №629/4493/16-а, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено; ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року по справі №629/4493/16-а, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду від 21 квітня 2017 року повернуто позивачу; ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року по справі К/800/19460/17, якою повернуто касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року.

З матеріалів справи встановлено, що позивач лише після отримання свідоцтва про смерть батька ОСОБА_2 звернулася до відповідачів. Дата видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 - 27 вересня 2016 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду; визнання причину пропуску строку звернення до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області з вимогами про виплату недоодержаних сум пенсій та грошових допомог у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 поважною і поновлення ОСОБА_1 строку звернення за виплатою недоотриманих сум пенсій та допомог у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) та іншими нормативними актами.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі Закон № 2262).

З матеріалів справи, зокрема пенсійної справи ОСОБА_2 за №103248, вбачається що ОСОБА_2 перебував на обліку в Харківському обласному військовому комісаріаті та отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у ч. 2 ст.36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений ч. 2 цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Отже, правом на звернення до органів ПФУ за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера без оформлення спадщини наділені виключно члени сім`ї померлого, зазначені в ч. 1 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатні члени сім`ї, зазначені у ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні), та мають можливість реалізувати вказане право протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до абзацу 2 п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

Відповідно до п. 2.26. Порядку № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.

В силу ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати , пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у з"язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві , але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім"ї , а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно із ст. 52 ЗУ „ Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилась недоотриманою у зв"язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім"ї , які проживали разом з пенсіонерами на день його смерті , у тому числі, непрацездатним членам сім"ї , зазначеним у ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходились на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Позивач та її померлий батько мали одне зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що вбачається з довідки, виданої Комунальним підприємством «Житлова управляюча компанія» 15 вересня 2019 року.

Абзацом першим частини другої, частиною четвертою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Члени сім`ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абзац шістнадцятий частини першої статті 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції»).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, посилаючись у своєму відзиві на позовну заяву на положення ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", намагається переконати суд в тому, що недоотримані батьком позивача суми пенсії не включається до складу спадщини і не підлягають виплаті позивачу, хоча норми вказаного закону на позивача та на спірні правовідносини розповсюджуються.

Позивач є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача, довідкою КП «ЖУК» Лозівської міської ради Харківської області підветрджується факт спільного проживання позивача та її померлого батька за однією адресою.

У даному випадку, позивач була членом сім`ї померлого та проживала разом із пенсіонером на день його смерті, а тому у розумінні ст. 61 Закону № 2262-ХІІ має право на отримання недоотриманої пенсії померлого батька.

Згідно Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30 червня 1999 року, суми пенсій та грошової допомоги не зараховуються на поточні рахунки, зокрема, у разі наявності даних про смерть одержувача, набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Разом з тим, матеріали пенсійної справи не містять належних та достовірних даних по смерть ОСОБА_2 як одержувача пенсії, відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання останнього безвісно відсутнім або оголошення померлим.

З огляду не викладене, в сукупності наведених норм, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині зобов`язання Харківського обласного військового комісаріату зробити усі перерахунки пенсій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01 квітня 2004 року по 01 січня 2007 року, та сплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоотримані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суми пенсій у зв`язку з його смертю за період з 01 квітня 2004 року по 01 січня 2007 року, передати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області всі необхідні довідки для подальшого перерахунку пенсій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до вимог Постанови Кабінету міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Постанови Кабінету Міністрів України №656 від 28 липня 2010 року «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» та інших постанов і нормативних документів за період з 01 квітня 2004 року по 01 квітня 2015 року; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити усі перерахунки пенсій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Постанови Кабінету Міністрів України №656 від 28 липня 2010 року "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» та інших постанов і нормативних документів за період з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2015 року, провести виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоотриманих ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сум пенсій з усіма перерахунками у зв`язку з його смертю за період з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2015 року підлягають задоволенню.

Щодо обраного способу захисту порушеного права.

З листа Харківського обласного військового комісаріату №ФХ-103248/2436/ВСЗ від 20 жовтня 2016 року, у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 07 жовтня 2016 року вбачається відмова Харківського обласного військового комісаріату у виплаті недоотриманої пенсії після смерті батька ОСОБА_1 за період з 01 січня 2004 року по 01 січня 2007 року, одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги у зв`язку з тим, що з 01 січня 2007 року функції з призначення (перерахунку), поновлення та виплати пенсій належить органами пенсійного фонду України. У зв`язку з чим пенсійну справу ОСОБА_2 було передано до ГУ ПФУ в Харківській області.

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1880/Л-14 від 17 жовтня 2016 року, позивачу повідомлено, що за електронною базою даних силових відомств ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області не перебував і пенсію не отримував.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У відповідності до вимог статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано у рішенні від 7 липня 1989 року у справі Сорінг проти Сполученого Королівства. Суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов`язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини. У рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі Ріс проти Сполученого Королівства Суд зазначив, що, з`ясовуючи, чи існує позитивне зобов`язання стосовно людини, належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини.

У рішенні від 26 червня 2016 по справі Суханов та Ільченко проти України (CASEOFSUKHANOVANDILCHENKOv. UKRAINE) заяви № 68385/10 та 71378/10 в § 53 Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див. серед багатьох інших джерел рішення у справі ОСОБА_5 Греції та інші проти Греції (FormerKingofGreeceandOthersv. Greece) заява № 25701/94, п.п. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-ХІІ).

Відповідно до ч.5 ст.7 КАС України якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Враховуючи загальні принципи міжнародного права, викладені у наведених вище рішеннях Європейського суду з прав людини, суд вважає, що у спірних правовідносинах позивач не може бути позбавленим права на одержання належних йому сум, оскільки втручання в його права державного органу не мало легітимної мети позбавлення права власності в інтересах суспільства (ч.1 ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини).

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій субєкта владних повноважень протиправними та зобовязання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності субєкта владних повноважень протиправною та зобовязання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

А тому відмова відповідачів - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату є протиправною, прийнятою в порушення ч.1 ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини. Вказані відповідачі, що діяли як суб`єкти владних повноважень, відмовляючи позивачу у виплаті недоотриманої пенсії батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , діяли не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); небезсторонньо (упереджено); недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); суд приходить до обґрунтованого висновку, що задоволення вимог позовної заяви у спосіб захисту права, обраний позивачем, а саме: шляхом визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного військового комісаріату щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоотриманої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суми пенсій у зв`язку з його смертю за період з 01 квітня 2004 року по 01 січня 2007 року; визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в перерахунку пенсій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Постанови Кабінету Міністрів України №656 від 28 липня 2010 року "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» та інших постанов і нормативних документів за період з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2015 року

Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.

Разом з тим, матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 містять висновок начальника відділу фінансового та соціального забезпечення Харківського обласного військового комісаріату від 13 липня 2009 року про припинення з 01 квітня 2004 року виплати пенсії за вислугу років військовослужбовцю ОСОБА_2 , причина припинення - смерть (не отримання пенсії більше шести місяців).

У порушення вище зазначеної норми Закону рішення про припинення виплати пенсії прийнято не територіальним органом Пенсійного фонду або рішенням суду, як того передбачає закон.

В зв`язку з наведеним, вимога позивача у частині скасування висновку відділу фінансового та соціального забезпечення від 13 липня 2009 року, яким з 01 квітня 2004 року припинено виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 , підлягає задоволенню.

Жодним нормативно-правовим актом України не передбачений обов`язок або право пенсійного фонду автоматично здійснювати поновлення виплати пенсії без відповідного волевиявлення пенсіонера (надання відповідної заяви) та без документів, визначених пенсійним законодавством (ВАСУ, справа № К/800/55219/14 від 27.01.2015).

Відповідно до абз. 1 п. 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.

Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті (абз. 3 п. 2.26 розділу II Порядку № 22-1).

З наведеного, суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо долучення до пенсійної справи №ФХ-103248 ОСОБА_2 заяву ОСОБА_1 від 07 жовтня 2016 року, зареєстровану в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області 11 жовтня 2016 року, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , довідку про склад сім`ї підлягає задоволенню.

Розділом II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (закон № 367-14 від 25.12.1998) зазначено, що порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України.

Щороку відповідно до постанов Кабінету Міністрів України про деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв`язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у визначених постановами Кабінету Міністрів України розмірах.

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України. 3 2015-2017 роках її розмір встановлювався постановами Кабінету Міністрів України на відповідний рік.

На отримання цієї допомоги мають також право інваліди війни; учасники війни; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; члени сімей загиблих та дружини (чоловіки) померлих інвалідів війни, дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасники війни і жертви нацистських переслідувань тощо.

З огляду на викладені норми, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на ОСОБА_1 не поширюється чинність даного Закону, а отже в задоволенні вимог позивача щодо зобов`язання Харківський обласний військовий комісаріат передати до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області списки для виплати одноразової щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги відносно ОСОБА_2 для отримання ОСОБА_1 цих сум за період з 2004 року по 2014 рік включно; зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області сплатити ОСОБА_1 недоотримані ОСОБА_2 суми одноразових щорічних грошових допомог до Дня Перемоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв`язку з його смертю за період з 2004 рік по 2014 рік включно, слід відмовити.

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати підлягають відшкодуванню при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень. У даній справі позивачу відстрочено сплату судового збору. Отже, фактично судовий збір у даній справи не сплачувався, тому суд вважає за можливе віднести судові витрати у даній справи за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, 371, суд -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати причину пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом про зобов`язання вчинити певні дії поважною та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Визнати причину пропуску строку звернення до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області з вимогами про виплату недоодержаних сум пенсій та грошових допомог у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 поважною і поновити ОСОБА_1 строк звернення за виплатою недоотриманих сум пенсій та допомог у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 .

Скасувати висновок відділу фінансового та соціального забезпечення від 13 липня 2009 року, яким з 01 квітня 2004 року припинено виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області помістити в пенсійну справу №ФХ-103248 ОСОБА_2 заяву ОСОБА_1 від 07 жовтня 2016 року, зареєстровану в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області 11 жовтня 2016 року, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , довідку про склад сім`ї.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоотриманої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суми пенсій у зв`язку з його смертю за період з 01 квітня 2004 року по 01 січня 2007 року.

Зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат зробити усі перерахунки пенсій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01 квітня 2004 року по 01 січня 2007 року, та сплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоотримані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суми пенсій у зв`язку з його смертю за період з 01 квітня 2004 року по 01 січня 2007 року.

Зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат передати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області всі необхідні довідки для подальшого перерахунку пенсій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до вимог Постанови Кабінету міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Постанови Кабінету Міністрів України №656 від 28 липня 2010 року «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» та інших постанов і нормативних документів за період з 01 квітня 2004 року по 01 квітня 2015 року.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в перерахунку пенсій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Постанови Кабінету Міністрів України №656 від 28 липня 2010 року "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» та інших постанов і нормативних документів за період з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2015 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити усі перерахунки пенсій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Постанови Кабінету Міністрів України №656 від 28 липня 2010 року "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» та інших постанов і нормативних документів за період з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2015 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоотриманих ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сум пенсій з усіма перерахунками у зв`язку з його смертю за період з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2015 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених КАС України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами КАС України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Сміла, Черкаської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

- Харківський обласний військовий комісаріат, місцезнаходження: 61052, м.Харків, вул.Коцарська, буд.56,

- Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження: 61022, м.Харків, майдан Свободи, Дежпром, 3-й під`їзд, 2 поверх,

- Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, місцезнаходження: 64604, м.Лозова, Харківська область, м-н 4, буд.73.

Повний текст рішення виготовлено 14 вересня 2020 року.

Суддя Н.А. Смірнова