Ухвала суду № 91543136, 04.09.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2554/19

провадження 2/216/1172/20

УХВАЛА

іменем України

04 вересня 2020 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузь А.Ю.,

представника позивача, адвоката Співак В.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 4 в місті Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору суборенди, –

в с т а н о в и в:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору суборенди.

Ухвалою суду від 03.10.2019 прийнято справу до свого провадження та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

Належним чином повідомлені відповідачі у підготовче судове засідання не з`явилися, про час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлялись належним чином, від представника приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання зв його відсутності.

У ході судового засідання судом ініційовано питання, щодо проведення підготовчого судового засідання за відсутності належним чином повідомлених відповідачів.

Представник позивача вважає за можливе провести підготовче судового засідання за відсутності відповідачів, не заперечує щодо призначення розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору суборенди, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ПАТ "ВФ Україна", щодо розміщення обладнання та базової станції мобільного зв`язку ПАТ "ВФ Україна" на даху нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 01.08.2012 належить нежитлове приміщення, вбудоване у 5-ий поверх 5-ти поверхової нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , прим. 5/1. (а.с. 10).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 11.02.2011, вид діяльності: діяльність у сфері права (основний); механічне оброблення металевих виробів; діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (додаткові), місце проживання: АДРЕСА_2 . Тобто, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . він утримує для здійснення підприємницької діяльності, як фізична-особа підприємець.

Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Частиною другою статті 55 ГК України визначено, що суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства,створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Тобто, юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення, статусу у спірних правовідносинах відповідача та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 20 травня 2019 року у справі № 640/10525/16-ц (провадження № 14-593цс18) та від 09 жовтня 2019 року у справі № 209/1721/14-ц (провадження № 14-418цс19), підстав для відступу від нього не вбачається.

Оскільки, судом встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем та ним пред`явлено позов до приватного акціонерного товариства та до фізичної-особи підприємця, характер правовідносин, що виникли, стосуються прав та інтересів позивача саме як учасника господарських відносин - фізичної особи - підприємця, у якості якого він є власником нежитлового приміщення, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 255, 260 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору суборенди.

Роз`яснити позивачу, що заявлений позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та за предметною підсудністю відноситься до компетенції Господарського суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р.О.Кузнецов