Рішення № 9154017, 07.05.2009, Кадіївський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Стахановський міський суд Луганської області)

Справа №2-317 за 2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2009 p. Стахановський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кузнецової М.Л.

при секретарі Фесенко Ю.В.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду, представник позивача зазначив, що позивачем надаються відповідачу послуги з постачання електричної енергії. При обстеженні 09.04.2006р. квартири відповідача за адресою: м.Стаханов, пров.Шлабали, 18/27, представниками позивача було виявлено порушення відповідачем п.42, 48 Правил користування електричною енергією для населення шляхом без облікового споживання електричної енергії - штучне гальмування диску розрахункового приладу обліку електричної енергії шляхом заземлення електропроводки в кухні на опалювальну систему (площа перетини мідного проводу 1, 2мм/кв.). За виявленим фактом, в присутності відповідача, було складено акт про порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення СГ-№06393 від 09.04.2006р. На підставі акту про порушення згідно Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику, затвердженої НКРЕ України від 22.11.1999р. №1416, розрахована величина збитків, заподіяних протиправними діями відповідача, в сумі 1247, 53 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягала, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, та суду пояснила, що вона на підставі укладеного з позивачем договору є споживачем електроенергії. Нею визнається факт того що з її боку мало місце порушення Правил користування електричною енергією, яке 09.04.2006р. в її квартирі було виявлене та зафіксоване представниками відповідача в акті про порушення. Проте, вона не згодна з розміром збитків, які їй нараховано, т.я. вважає їх завеликими. При цьому, відповідачка вважає, що позивачем було безпідставно при визначенні суми збитків враховано податок на додану вартість, т.я. методика, за якою вони обчислювались врахування ПДВ не передбачає. Крім того позивачка вважає, що збитки, про стягнення, яких просить позивач в її розумінні за своєю суттю є штрафом. Чим саме підтверджено, що нарахована сума є штрафом, пояснити не може, це є її особистою думкою, тому судом має бути застосовано спеціальну позовну давність, яка відповідно до ст.258 ЦК України становить один рік, який на час розгляду справи судом сплинув.

Представник позивача в судовому засіданні додатково пояснила, що врахування ПДВ при визначенні розміру збитків базується на вимогах закону, при цьому послалась на письмові пояснення, у справі згідно, з якими відповідно до п.53 Правил користування електричною енергією для населення розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ. Відповідно до п.4 Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем «Правил користування електричною енергією для населення», затвердженої постановою НКРЕ України від 22 листопада 1999р. №1416 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 1999р. за № 919/4212 розмір збитків, завданих енергопостачальнику, розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення, який укладається відповідно до п.53 Правил. Згідно п.5 Методики розрахунок завданих енергопостачальнику збитків здійснюється: за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків. Відповідно до ст.4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» повноваження органів державного управління у галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також контролю за цінами визначає Кабінет Міністрів України. Згідно з наданими повноваженнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. № 1548 (із змінами та доповненнями) Національна комісія регулювання електроенергетики постановою від 10.03.1999р. № 309 затвердила тарифи на електроенергію та зареєструвала їх у встановленому порядку у Міністерстві юстиції України 10.03.1999р. за № 151/3446 з введенням у дію з 1 квітня 1999 року. На той час, коли затверджувались тарифи на електроенергію, згідно діючого законодавства, операції з продажу електроенергії обчислювались за нульовою ставкою. Тому тарифи на електроенергію були затверджені без врахування ПДВ. Законом України від 03.12.1999р. № 1274-ХІУ «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість» з 1 січня 2000 року введена 20% ставка податку на додану вартість при здійснені операцій з продажу енергоносіїв, в тому числі і з продажу електроенергії для населення. Податок не є складовою частиною тарифу і сплачується споживачами понад затверджений тариф. Власне тарифи на електроенергію, які затверджені НКРЕ України, та порядок їх застосування не змінилися. Обкладання ПДВ в розмірі 20% послуг з постачання електроенергії передбачається пунктом 6.2.5. Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами згідно з Законом України від 03.12.1999р. № 1274. Вартість 1 кВт/год. електроенергії, яку повинне сплачувати населення, визначається як сума тарифу на електроенергію (затвердженого постановою НКРЕ 10.03.1999р. № 309) та податку на додану вартість у розмірі 20% до тарифу: тариф на електроенергію для населення у розмірі 13, 0 коп., ПДВ за 1 кВт/год - 2, 6 коп., вартість 1 кВТ/год електроенергії з ПДВ -15, 6 коп.

Також представник позивача вважав безпідставними доводи відповідачки щодо застосування спеціальної позовної давності т.я. сума, нарахована за актом не може вважатись неустойкою (штрафом), а є саме збитками, заподіяними споживачем внаслідок безоблікового споживання електроенергії, а отже при вирішенні спірних правовідносин має бути застосовано загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Судом досліджені всі докази надані сторонами, клопотання про витребування та дослідження інших доказів до суду не надходило.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі. При цьому приймає до уваги наступне:

Між сторонами у справі виникли правовідносини, що регулюються ст. 623 ЦК України, Законом України "Про електроенергетику", "Правилами користування електричною енергією для населення".

Згідно зі ст.27 Закону України "Про електроенергетику" порушення споживачем Правил користування електричною енергією тягне за собою, зокрема, цивільну відповідальність.

Згідно з Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99р. №1357 споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися нею, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, погоджувати з енергопостачальником нові підключення і переобладнання внутрішньої електропроводки, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем Правил, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Збитки відшкодовуються споживачем у розмірі, обчисленому відповідно до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем "Правил користування електричною енергією для населення", затвердженою постановою НКРЕ України від 22.11.99р. №1416, зареєстрованій у Мінюсті 29.12.99 за №919/4212.

Ніким не оспорюється і, відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України судом вважається доведеним, що:

• - відповідачка у справі є споживачем електроенергії, яку поставляє позивач у справі на підставі укладеного сторонами договору;

• - відповідачкою було допущено порушення "Правил користування електричною енергією для населення", а саме, безоблікове споживання електричної енергії - штучне гальмування диску розрахункового приладу обліку електричної енергії шляхом заземлення електропроводки в кухні на опалювальну систему, про що 09.04.2006р. представниками позивача було складено акт СГ№06393 (а.с.6).

Також судом встановлено, що розрахунок розміру збитків в сумі 1247, 53 грн. (а.с.7), відповідачем здійснено відповідно до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем «Правил користування електричною енергією для населення», затвердженої постановою НКРЕ України від 22.11.1999р. №1416. Згідно з п.5 Методики розрахунок завданих енергопостачальнику збитків здійснюється: за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків. При цьому суд враховує, що відповідно до Закону України від 03.12.1999р. №1274-ХІУ «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість» з 1 січня 2000 року введена 20% ставка податку на додану вартість при здійснені операцій з продажу енергоносіїв, в тому числі і з продажу електроенергії для населення. А отже, суд не приймає до уваги доводи відповідачки, щодо безпідставного врахування позивачем податку на додану вартість, т.я. дії позивача при визначенні вартості електроенергії, що підлягає сплаті населенням, як сума тарифу на електроенергію, затвердженого постановою НКРЕ 10.03.1999р. №309 та податку на додану вартість у розмірі 20% до тарифу, ґрунтується на законі.

Оцінюючи доводи відповідачки щодо наявності підстав для застосування при вирішенні справи спеціальної позовної давності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом встановлено, що спірні правовідносини з позаоблікового використання електроенергії відповідачкою випливають з укладеного між сторонами договору про користування електричною енергією, а отже є договірними правовідносинами.

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Діючим законодавством, яким врегульовано спірні правовідносини, нараховані, за актом про порушення споживачем Правил користування електричною енергією суми, визначаються саме як збитки, які заподіяні енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, завдані протиправними діями споживача, та підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому діючим законодавством (п.53 Правил).

Стверджуючи, що нарахована сума є штрафом, відповідачка не навела жодних доводів, крім своєї суб'єктивної думки, на підтвердження того, що зазначена сума має розцінюватись судом як забезпечення виконання зобов'язання, а саме різновид неустойки - штраф, в розумінні положень ст.546, 549 ЦПК України.

Підстави вважати, що нарахована сума має бути розцінена як неустойка, судом також не встановлені, у звязку, з чим суд доходить висновку про необхідність застосування при вирішенні спірних правовідносин загальної позовної давності, яка на час звернення позивача із позовом до суду не сплинула.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України судові витрати слід стягнути з відповідача у повному обсязі на користь позивача.

Керуючись ст.546, 549, 623 ЦК України; ст.27 Закону України «Про електроенергетику»; Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 p.; Методикою обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем «Правил користування електричною енергією для населення», затвердженої постановою НКРЕ України № 1416 від 22.11.1999 р.; ст.ст. 10, 11, 60, 88 ч.1, 130 4.4, 212-215, 224-228, 292, 294 ЦПК України суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання" (п/р із спеціальним режимом використання ТОВ „Луганське енергетичне Об'єднання" № 260343249060 у філії ЛОУ ВАТ „Державний Ощадний банк України", МФО 304665, код 31443937) 1247, 53 грн. в рахунок відшкодування збитків; стягнути 51, 00 грн. в рахунок відшкодування судового збору; стягнути 30, 00 грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи (п/р №2600418745 у ЛОД ВАТ „ОСОБА_3 Аваль", МФО 304007, код 31443937), а всього в сумі 1328, 53 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.