Рішення № 91533056, 15.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року справа № 580/2671/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

17.07.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.131; код ЄДРПОУ 39765890) (далі - відповідач) про:

визнання протиправним і скасування наказу від 24.01.2020 №23-96714-20СГ «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою»;

зобов`язання відповідача повторно розглянути питання про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,12га, що розташована за адресою: Черкаська обл., Драбівський р-н, с. Ашанівка, Набережне Урочище, 95.

В обґрунтування зазначено, що відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за відсутності правових підстав, виключний перелік яких визначений законом. Стверджує, що надав усі передбачені законом документи для отримання такого дозволу. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 22.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу позивач отримав 28.07.2020.

05.08.2020 до суду надійшов відзив відповідача, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що з наданого позивачем викопіювання картографічних матеріалів земель в адмінмежах Драбівецької сільської ради (за межами населеного пункту) неможливо з`ясувати місце розташування бажаної для відведення у власність позивача земельної ділянки. Тому надання дозволу на розробку проекту землеустрою є неможливим.

Ухвалою від 12.08.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін.

Оскільки обґрунтованих клопотань про розгляд справи за участю сторін суду не надходило, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути без повідомлення та виклику сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до посвідчення від 26.01.2016 серії НОМЕР_2 позивач є пенсіонером з інвалідності (2 група загальне захворювання).

З наданої до матеріалів справи копії клопотання позивача від 02.12.2019 суд встановив, що він звертався до відповідача заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,12 га, у власність для індивідуального садівництва, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (за межами населеного пункту).

До клопотання додав: копії паспорта та РНОКПП, обгрунтування потреби площі земельної ділянки, викопіювання з нанесенням місця розташування земельної ділянки, довідку про якісну та кількісну характеристику земельної ділянки, рішення Драбівецької сільської ради від 10.07.2019 №31-48/VII про погодження надання у власність земельної ділянки, копію листа-відповіді від 10.07.2019 №200 про місце розташування земельної ділянки. Копії цих документів додані до матеріалів справи.

Наказом від 24.01.2020 №23-967/14-20-СГ за підписом в.о. начальника відповідача О. Матвійчука йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність вищевказаної земельної ділянки. Підставою відмови зазначено, що подані документи не відповідають вимогам ст.118 Земельного кодексу України, оскільки неможливо перевірити місце розташування об`єкта на відповідність вимогам законів прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Тому позивач звернувся з вказаним позовом в суд.

Надаючи оцінку спірному рішенню суд врахував, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 16.07.2020 №2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п.б ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України).

У ст.121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

З огляду на це позивач, як підтверджується наявною в матеріалах справи копією його паспорта від 27.03.2019, як громадянин України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для ведення садівництва.

Частинами 1, 2 ст.116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. При цьому, підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У ч.7 ст. 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою:

а) надати дозвіл;

б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац 1 ч.7 ст.118 ЗК України).

Для вирішення спору суд врахував правову позицію Верховного Суду (далі - ВС) щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, викладену у постанові від 19.06.2018 у справі №803/1183/17 (провадження №К/9901/49708/18), що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає безумовному врахуванню.

ВС у вказаному рішенні вказав, що системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Отже, відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинна бути мотивованою.

Суд врахував, що на виконання ч.6 ст.118 ЗК України позивач подав відповідачу всі необхідні документи, у т.ч. викопіровку з нанесенням місця розташування земельної ділянки, яку хоче отримати (а.с.11).

Викладена в спірному наказі підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не передбачена вимогами ч.7 ст.118 ЗК України, згідно з якою визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідач не довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом. Тому суд дійшов висновку, що спірний наказ є протиправним і підлягає скасуванню, а відповідна позовна вимога - задоволенню.

Згідно з п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Дотримуючись завдання адміністративного судочинства, визначеного в ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом повного захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 02.12.2019 (вх. від 26.12.2019 №П-10279/0/94-19) з доданими документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, площею 0,12 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (за межами населеного пункту),- та відповідно до вимог ст.118 ЗК України прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

З огляду на вказане суд дійшов висновку задовольнити позов у повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу відповдіно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 24.01.2020 №23-967/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890) розглянути повторно клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 04.11.2019 (вх. від 07.11.2019 №П-8268/0/94-19) з доданими документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,12 га, у власність для індивідуального садівництва, в межах норм безоплатної приватизації за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , - та відповідно до вимог ст.118 Земельного кодексу України прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 15.09.2020.