Ухвала суду № 91529053, 15.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/4501/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Попової О. Г., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Військової частини А1435 про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1435 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1435 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А 1435 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 11 лютого 2019 року.

Зобов`язано Військову частину А 1435 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 11 лютого 2019 року.

В решті позовних вимог - відмовлено

28 липня 2020 року поштовими засобами зв`язку до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за № 120/1898/19-а шляхом зобов`язання військової частини А1435 подати звіт про виконання рішення суду в повному обсязі протягом десяти днів з моменту винесення ухвали про встановлення судового контролю.

Ухвалою суду від 28 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі № 240/4501/19 задоволено. Зобов`язано Військову частину А 1435 подати у строк до 07 вересня 2020 року звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі № 240/4501/19.

У строк встановлений судом від представника відповідача надійшов звіт про виконання судового рішення (від 07.09.2020 року за вх. №33480/20). Звіт обґрунтований тим, що нарахування та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.012016 року по 11 лютого 2019 року проводилося військовою частиною А1435 відповідно до вимог встановлених Законом України від 03.07.1991 р. № 1282- XII «Про індексацію грошових доходів населення» у редакції від 06.02.2003 р. №491- IV постанови Кабінету Міністрів України від 17.072003 р. №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», Закону України від 24.12.2015 р. № 911-УШ «про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням індексу споживчих цін та, такого прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2016 року (місяця збільшення грошового забезпечення військовослужбовців (складових виплат заробітної плати, які мають постійний характер) (крім військовослужбовців строкової служби) відповідно до наказу Міністра оборони України від 06.02 2016 №60 «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 27.01.2016 №44», щодо особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році, починаючи з 01 січня 2016 року. Військова частина А1435, керуючись вимогами рішенням Житомирського окружного адміністративного суду за справою №240/4501/19 від 17.07.2019 року без порушень на законних підставах, здійснила нарахування та виплату індексації грошового забезпечення Позивачу, керуючись Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України від 03 липня 1991 року № 1282-ХП «Про індексацію грошових доходів населення», постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Так, враховуючи, що відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду № 01-81-в від 04 вересня 2020 року в період часу з 07.09.2020 по 11.09.2020 включно суддя Попова О.Г. перебувала у відпустці, тому питання щодо розгляду звіту суб`єкта владних повноважень вирішується судом 15.09.2020 року.

Розглянувши в письмовому провадженні поданий відповідачем звіт про виконання судового рішення, оцінивши зібрані у справі докази та наведені сторонами аргументи, суд керується такими мотивами.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зауважив, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).

У рішенні від 30.06. 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний суд зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав та свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини)

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

З метою створення умов для покращення ефективності виконання рішень судів законодавець у нормі ч. 3 ст. 129-1 Конституції України, передбачив, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Порядок реалізації адміністративним судом функцій судового контролю у спосіб встановлення для відповідача у справі обов`язку подати звіт про виконання судового рішення передбачений нормами ст. 382 КАС України.

Частиною 1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Відтак, завершальним етапом у передбаченій ст. 382 КАС України процедурі судового контролю за виконання судового рішення є надання судом оцінки поданому відповідачем звіту про виконання рішення суду.

Як випливає із норм ч. 2 ст. 382 КАС України, за наслідком розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд може дійти висновку про виконання або невиконання (неповне виконання) судового рішення. При цьому, в залежності від стану виконання рішення, суд може: 1) встановити новий строк подання звіту; 2) накласти на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у передбаченому розмірі або прийняти звіт і вважати рішення виконаним у належний спосіб, що виключає підстави для прийняття одного із двох зазначених вище рішень.

Оцінюючи повноту виконання рішення від 07.05.2019 року, суд враховує наступне.

Так, згідно із ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015 року, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та підлягала застосуванню з 01.12.2015 року, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.

Серед іншого, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 року місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).

В редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 року пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:

"У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…".

Таким чином, починаючи з 01.12.2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідні зміни до Порядку № 1078 були внесені постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013).

Пунктом 1 вказаної Постанови передбачено підвищення з 01.12.2015 року посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.

При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.

В свою чергу, зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) в цілях нарахування індексації військовослужбовцям з січня 2016 року на березень 2018 року.

Отже, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 року і включно до 01.03.2018 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися.

Власне, саме на цьому наголошує позивач, зазначаючи, що оскільки розмір його окладу за посадою не підвищувався до квітня 2018 року, відповідач неправомірно розрахував індексацію за період з 01.01.2016 до 11.02.2019 з урахуванням базового місяця "січень 2016 року".

Однак, суд зауважує, що згідно з пунктом 3 Постанови № 1013:

"Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.

Отже, вказаною постановою Урядом фактично запропоновано в грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.

Тобто, Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015 року, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.

Таким чином, відповідач виконав умови, визначені абзацом 1 пункту 3 Постанови № 1013, а відтак для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовців при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку № 1078, як базовий місяць (місяць підвищення) врахував "січень 2016" року, що передбачено абзацом другим пункту 3 Постанови № 1013.

При цьому, зі змісту заяви про встановлення судового контролю та досліджених доказів, заявник фактично висловлює незгоду з виконанням належним чином п. 5 Порядку № 1078 та не нарахуванням та не виплатою позивачу індексації грошового забезпечення відповідно до встановленого базового місяця "серпень 2014 року".

Водночас, суд враховує, що за рішенням суду від 07.05.2019 року зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 11 лютого 2019 року. Дане рішення відповідачем виконано у той спосіб, про який йдеться в його резолютивній частині, а саме нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 11.02.2019 року, при цьому враховано базовий місяць - січень 2016 року, що відповідає положенням Постанови № 1013.

Таким чином у суду відсутні підстави стверджувати, що військовою частиною А 1435 неналежним чином виконано рішення суду від 19.08.2019 року.

З огляду на це суд вважає, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі № 240/4501/19, відсутні підстави для вжиття судом додаткових заходів, передбачених ч.2 ст. 382 КАС України, позаяк таке рішення, на переконання суду, є виконаним.

Керуючись ст. 248, 256, 294, 295, 382 КАС України, суд

ухвалив:

Прийняти поданий Військовою частиною А 1435 звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі № 240/4501/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1435 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду на підставі пункту 25 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 15 вересня 2020 року

Суддя О.Г. Попова