Ухвала суду № 91528313, 08.09.2020, Господарський суд Харківської області

Господарський суд Харківської області

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"08" вересня 2020 р. Справа № 5023/5836/12

вх. № 5836/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Калашников Г.О.

за участю:

арбітражного керуючого Ткаченко О.А.

розглянувши заяву ПАТ "Дельта Банк" (вх. №1077/20 ) про визнання недійсним результатів аукціону по справі за заявою : ФОП Підберезський Андріан Миколайович, м. Харків

до ФОП Підберезський Андріан Миколайович, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 19.12.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця Підберезського Андріана Миколайовича в порядку норм статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до набрання чинності змін, внесеними Законом №4212-VІ від 22.12.2011.

Постановою суду від 24.12.2012 визнано банкрутом фізичну особу-підприємця Підберезського Андріана Миколайовича та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Бєляєву О.В.

Ухвалою суду від 19.05.2015 усунено арбітражного керуючого Бєляєву О.В. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Губарєва Ю.М.

Ухвалою суду від 08.12.2016 задоволено заяву ліквідатора про дострокове припинення повноважень; припинено обов`язки ліквідатора ФОП Підберезського А.М. арбітражного керуючого Губарєва Ю.М., призначено ліквідатором ФОП Підберезського А.М. арбітражного керуючого Ткаченко О.А.

Ухвалою суду від 31.05.2019 здійснено заміну заставного кредитора ПАТ "Астра Банк" на його правонаступника - ПАТ "Дельта-Банк".

Ухвалою суду від 09.09.2019 припинено провадження у справі про банкрутство ФОП Підберезського А.М. на підставі пункту 7 частини 1 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції (пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в попередній редакції) у зв"язку з тим, що під час звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржником не було зазначено про наявність в нього активів, сукупна вартість яких перевищує розмір грошових вимог кредиторів до боржника в сумі 355700,00грн, а отже не доведено наявності ознак неплатоспроможності або її загрози, що призвело до безпідставного порушення справи про банкрутство та винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 09.09.2019 скасовано, справу №5023/5836/12 передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

Автоматизованою системою розподілу справ між суддями визначено для розгляду даної справи суддю Усатого В.О.

На цей час триває ліквідаційна процедура.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019 №2597-VIII.

Отже, суд зазначає, що подальший розгляд справи здійснюється відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.

До суду від ПАТ "Дельта Банк" надійшла позовна заява (вх. №1077/20 ) , в якій банк просить суд визнати недійсним результати аукціону, проведеного 18.01.2013 р. на Товарній біржі "Всеукраїнський торгівельний центр" з продажу автомобіля TOYOTA CAMRY, р.№ НОМЕР_1 , сірого кольору, 2008 р.в., свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 , який є предметом забезпечення вимог ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором № №3100000035122003 від 22.10.2008 р. та визнати недійсним протокол №10 проведення аукціону від 18.01.2013 р. , складений за результатом його проведення.

В обґрунтування поданої заяви, банк зазначає, що заставне майно реалізовано на аукціоні, проте грошові кошти заставному кредитору не надходили, що порядок, склад, умови та строки придбання майна не погоджувалися ні з комітетом кредиторів ні з заставним кредитором, відсутня публікація оголошення про проведення аукціону, відсутні докази сплати реєстраційного внеску, відсутня копія книги реєстрації, відсутня публікація про ціну продажу та переможця конкурсу, а також, що організатор аукціону не забезпечив конкурентний продаж майна.

Суд констатує, що відповідно до п. 8 ч. 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу України з процедур банкрутства, правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.

З поданої позовної заяви вбачається, що заставне майно банкрута було реалізовано на аукціоні без згоди заставного кредитора, якому не надійшли кошти за це майно, що завдало йому значної шкоди, тому цей спір пов`язаний з виконанням ліквідаційної процедури в частині реалізації майна банкрута та з виконанням своїх повноважень ліквідатором, визначених нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на час проведеного аукціону.

Враховуючи викладене, а також те, що основною метою визнання недійсними результатів аукціону за участю боржника у межах справи про банкрутство є захист інтересів кредиторів, адекватне наповнення ліквідаційної маси та скорочення різниці між розміром ліквідаційної маси і загальним розміром кредиторських вимог, суд вважає, що подана позовна заява підлягає розгляду в межах справи про банкрутство не як позовна заява за правилами Господарського процесуального кодексу України, а як відповідна заява особи, інтереси якої були порушені проведеним аукціоном згідно до положень законодавства щодо банкрутства підприємства-боржника.

За таких обставин, суд прийняв заяву ПАТ "Дельта Банк" (вх. №1077/20 ) про визнання недійсним результатів аукціону, призначив її до розгляду з урахуванням виправлення описки на 12.05.2020 р. із залученням до участі у її розгляді покупця спірного майна - ОСОБА_1 , організатора торгів - Товарну біржу "Всеукраїнський торгівельний центр", колишнього ліквідатора ФОП Підберезського А.М. - Бєляєву Олену Володимирівну, оскільки прийняте судове рішення по цій заяві може вплинути на їх права та обов"язки, а також зобов"язав ліквідатора, ОСОБА_1 , Товарну біржу "Всеукраїнський торгівельний центр", Бєляєву О.В., банкрута надати суду відзив на заяву ПАТ "Дельта Банк" .

12.05.2020 р. до суду від ПАТ "Дельта Банк" надійшло клопотання (вх. № 1476 від 12.05.2020 р.) про відкладання розгляду заяви з причин введення у країні карантину .

12.05.2020 р. від ліквідатора надійшов відзив на заяву ПАТ "Дельта Банк" (вх. № 10600 від 12.05.2020 р.), в якому він погоджується з нею та вважає спірний аукціон таким, що проведений з порушенням вимог чинного законодавства.

Від інших учасників провадження по цій заяві відзиву не надійшло.

Однак, призначене на 12.05.2020 р. судове засідання не відбулося у зв"язку із знаходженням судді у відпустці.

Враховуючи наведене, суд призначив заяву ПАТ "Дельта Банк" (вх. №1077/20 від 07.04.2020 р.) про визнання недійсним результатів аукціону до розгляду на 02.06.2020 р.

В судовому засіданні ліквідатор підтримав заяву ПАТ "Дельта Банк", вважає, що спірний аукціон проведений з порушенням вимог чинного законодавства.

Крім того, ліквідатор заявив клопотання про залучення до розгляду даної заяви другого учасника торгів - Лісовця Д.С., оскільки він приймав участь у аукціоні, які оскаржуються.

Від ПАТ "Дельта Банк" надійшло клопотання про відкладання розгляду заяви, оскільки карантин у країні продовжено та банк не може направити свого представника до суду.

Заслухавши ліквідатора, враховуючи, що предметом розгляду поданої заяви є визнання недійсним результатів аукціону, приймаючи до уваги що Лісовець Д.С. був його одним із учасників, суд задовольнив усне клопотання ліквідатора та залучив Лісовця Д.С. до участі у розгляді заяви ПАТ "Дельта Банк" (вх. №1077/20 від 07.04.2020 р.) про визнання недійсним результатів аукціону .

Враховуючи вищенаведене, суд відклав розгляд заяви ПАТ "Дельта Банк" (вх. №1077/20 ) про визнання недійсним результатів аукціону на 23.07.2020 р. та зобов"язав ПАТ "Дельта Банк" направити на адресу ОСОБА_2 копію заяви з доданими до неї документами, докази чого надати суду, а також зобов"язав Шкумат І.М., ОСОБА_2 , Товарну біржу "Всеукраїнський торгівельний центр", Бєляєву О.В., банкрута надати суду відзив на заяву ПАТ "Дельта Банк" з документам його обгрунтуванням.

На адресу суду від АТ "Дельта Банк" надійшло клопотання (вх. № 2578 від 17.07.2020) про проведення судового засідання в режимі відеоконфренції призначеного на 23.07.2020 о 12:20,в задоволенні якого банку було відмовлено у зв"язку з ти, що відповідно до відомостей "Програми бронювання систем відеоконференцзв`язку" 23.07.2020 р. о 11:450 лінія відеоконференцзв`язку у Господарському суді Харківської області зарезервована під розгляд інших справ.

В судове засідання 23.07.2020 р. учасники процесу, крім ліквідатора, не з"явилися, витребуваних документів не надали, у зв"язку з чим судом оголошено про відкладання розгляду заяви ПАТ "Дельта Банк" (вх. №1077/20 ) про визнання недійсним результатів аукціону на 25.08.2020 р.

На адресу суду від АТ "Дельта Банк" надійшла заява (вх. № 2963 від 10.08.2020) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції призначеного на 25.08.2020 о 12:20, яка була задоволена судом.

В судовому засіданні 25.08.2020 р. представник АТ "Дельта Банк" просив суд задовольнити заяву, оскільки продаж заставного майна здійснено з численними порушеннями норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

В дане судове засідання ліквідатор не з"явився у зв"язку з чим судом оголошено про відкладання розгляду заяви банку на 08.09.2020 р.

В судовому засіданні 08.09.2020 р. ліквідатор просив задовольнити заяву АТ "Дельта Банк"

Представник АТ "Дельта Банк" в дане судове засідання не з"явився, надав клопотання про відкладання розгляду заяви з причин неможливості прибуття у зв"язку з продовженням у країні карантину.

Розглянувши клопотання АТ "Дельта Банк" про відкладання розгляду заяви, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки банк був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи та його неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

В обґрунтування своєї заяви АТ "Дельта Банк" зазначає, що банком не отримано грошових коштів від продажу заставного майна, відсутня в матеріалах справи публікація оголошення про проведення аукціону з продажу спірного майна, відсутні квитанції про сплату реєстраційного внеску, відсутня копія книги реєстрації, відсутня копія друкованого видання, визначеного органом приватизації про інформацію щодо автомобіля, що організатор аукціону не забезпечив конкурентний продаж між покупцями спірного майна.

Постановою господарського суду Харківської області від 24.12.2012р. фізичну особу-підприємця Підберезського Андріана Миколайовича на підставі ст. ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону № 2343-ХІІ від 14.05.1992р., що діяв до 19.01.2013р., визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Пунктом 1-1 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року), який набув чинності з 19.01.2013р., передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки провадження у справі про банкрутство ФОП Підберезського А.М. порушено до прийняття відповідного Закону, а саме 19.12.2012р., а 24.12.2012р. прийнято постанову, якою ФОП Підберезського А.М. визнано банкрутом, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №2343-ХІІ від 14.05.1992р. (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до приписів статей 1, 25 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до матеріалів справи, станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство боржник мав у власності рухоме майно, зокрема автомобіль Toyota Camry, р. № НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_3 , сірого кольору, 2008 р.в., свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 . Вказане майно є предметом застави за Договором застави №3100000035122003/S-1, укладеним між ВАТ «Астра Банк» та боржником 22.10.2008 р.

Права вимоги ПАТ «Астра Банк» до Підберезського А.М. в повному обсязі переуступлені АТ "Дельта Банк" згідно договору купівлі-продажу прав вимог від 30.07.2014 р.

27.12.2012 р. між ліквідатором ФОП Підберезського А.М. арбітражним керуючим Бєляєвою О.В. та Товарною Біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" укладено Угоду б/№ про організацію та проведення аукціону, згідно умов якої проведення аукціону було заплановано на 18.01.2012 о 16 год.00 хвилин в торгово-операційній залі ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр" за адресою: м. Харків, вул.Клочківська, буд. 111, корпус А, 2 поверх, оф. 4.

28.12.2012 р. у інформаційному виданні "Товарообіг та аукціони", опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна ФО-П Підберезського А.М.

За результатами проведеного Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" аукціону, що відбувся 23.12.2011 р. згідно протоколу проведення аукціону № 10 від 18.01.2012, в аукціоні приймали участь ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Переможцем вказаного аукціону став ОСОБА_1 , який придбав Лот №2 - TOYOTA СА1 2008 р.в., колір - сірий, ДНЗ НОМЕР_4 , зареєстрований ВРЕР №2 ГУМВСУ в Х/о 11.10.2008 р. підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 за ціною 40 000,00 грн.

Протоколом аукціону передбачено, що кошти за придбане майно в розмірі 40000,00 гри вносяться переможцем, як плата за придбане майно згідно рахунку-фактури ліквідатора на протязі 30 днів з моменту підписання протоколу аукціону.

26.02.2013 р. за результатами проведеного аукціону на Універсальній біржі "УКРАЇНА арбітражним керуючим Бєляєвою Є.В., що виконувала обов`язки ліквідатора ФОП Підберезського А.М. та переможцем аукціону - ОСОБА_1 , було укладено договір № ТІ-2009 купівлі-продажу вказаного автомобіля.

Відповідно до п. 3 договору купівлі-продажу встановлено, що кошти в розмірі 40000,00 грн. внесені покупцем згідно рахунку-фактури ліквідатора у строки передбачені Протоколом №10 проведення аукціону Товарною Біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" від 18.01.2013 р., проте жодних доказів сплати таких коштів матеріали справи не містять.

Розділом VI та статтею 41 Закону про банкрутство передбачено, що відносини, пов`язані з банкрутством окремих категорій суб`єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

До окремих категорій суб`єктів підприємницької діяльності законодавець відніс громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (статті 47-49 цього Закону про банкрутство).

Відповідно до частин 1, 2 статті 47 Закону про банкрутство правила, передбачені цією статтею застосовуються до відносин, пов`язаних з визнанням громадянина-суб`єкта підприємницької діяльності банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Згідно ч.7 ст. 48 Закону про банкрутство, постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси Згідно цим Законом. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

При реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно, з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство , ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно ст. 25 цього Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження, виконує функції з управління, розпорядження майном банкрута, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, мають право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника після визнання боржника банкрутом, що кореспондується з приписами ст.ст.47-49 Закону про банкрутство.

Статтею 26 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси; майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до ст. 30 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" .

Тобто, обов`язковою передумовою продажу майна боржника ліквідатором є здійснення останнім інвентаризації майна боржника та його оцінки згідно з законодавством. Такої ж правової думки дотримується й Верховний Суд у своїй постанові від 10.05.2018 р. у справі № 5023/1704/12.

Відповідно до ст. 27 Закону про банкрутство, майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Згідно зі ст. 29 Закону про банкрутство, майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.

Згідно ч. 2 ст. 29 Закону про банкрутство, для здійснення оцінки арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб`єктів оціночної діяльне суб`єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Згідно з ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон про оцінку) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (- нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна у випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звіти оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єкт господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна

Проте, ліквідатором Бєляєвою Є.В. не проведено інвентаризацію активів банкрута перед продажем та не проведено його оцінку, що є порушенням порядку підготовки до проведення аукціону, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів у розумінні приписів статей 76,77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про проведення інвентаризації майна боржника у відповідності з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.1994р. за №202/412 (у редакції, що діяла на момент прийняття постанови визнання боржника банкрутом) а також не вжито заходів щодо проведення оцінки майна у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Зазначене свідчить про те, що попереднім ліквідатором арбітражним керуючим Бєляєвою Є.В. не було вчинено усіх дій, спрямованих на виявлення майна боржника та проведення його оцінки у відповідності до вимог законодавства України.

Крім того, попереднім ліквідатором, арбітражним керуючим Бєляєвою Є.В. не повідомлено кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом» було доповнено ч. 5 ст. 3-1, згідно якої, зокрема, арбітражний керуючий зобов`язаний повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місіце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» набрав чинності 16.10.2011 р.

За таких підстав, у відповідності до ч. 5 ст. 3-1 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий зобов`язаний повідомляти кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки оспорюваний аукціон був проведений 18.01.2013, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», норми ч. 5 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Судом встановлено, що матеріали справи також не містять доказів, які б підтверджували належне виконання ліквідатором Бєляєвою Є.В. вимог вказаних приписів Закону щодо повідомлю заставного кредитора про час, місце та умови продажу заставного майна .

В свою чергу, інформування забезпеченого кредитора про реалізацію майна боржника з аукціону сприяло б дотриманню балансу інтересів боржника та забезпеченого кредитора у процедурі банкрутства та мало б наслідком створення більш конкурентних умов продажу нерухомого майна, оскільки коло потенційних покупців такого майна було б розширено за ініціативою забезпеченого кредитора, зацікавленого у відчуженні предмета застави за найвищою ціною.

Суд також зазначає, що попереднім ліквідатором - арбітражним керуючим Беляево Є.В. не опубліковано інформацію про об`єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону про банкрутство, порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна ліквідатор повинен провести конкурс відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Статтею 15 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що інформація про об`єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, публікується не пізніш як за 20 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

Проте, оголошення про продаж майна банкрута було надруковано у інформаційному виданні «Товарообіг та аукціони» від 28.12.2012р., що не може бути належним доказом забезпечення ліквідатором через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, оскільки інформаційне видання «Товарообіг та аукціони» не входить до переліку друкованих видань, що визначений органами приватизації та свідчить, що на підставі такого оголошення не було охоплено всіх можливих та потенційних покупців для цієї нерухомості в інших областях України.

Також, попереднім ліквідатором порушено порядок проведення аукціону, зокрема, відсутні докази сплати учасниками аукціону реєстраційного внеску, гарантійного внеску у розмірі 10% початкової ціни об`єкта, відсутня довідка органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)

Згідно протоколу № 10 проведення аукціону від 18.01.2013 що проводився Товарною біржею «Всеукраїнський торгівельний центр», заявки на участь в аукціоні 18.01.2013 року з продажу Лоту №2 - ТОУОТА САМЛУ, 2008 р.в., колір - сірий, ДНЗ НОМЕР_4 , зареєстрований ВРЕР №2 ГУМВСУ в Х/о 11.10.2008р., на підставі св-ва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 , подали дві фізичні особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Статтею 16 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» визначені умови участі покупців в аукціоні, конкурсі. Так, для реєстрації покупців як учасників аукціону, конкурсу вони сплачують встановлений органом приватизації реєстраційний внесок у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі 10 відсотків початкової ціни об`єкта.

Після закінчення аукціону, конкурсу внесені покупцями грошові кошти у розмірі 10 відсотків початкової ціни об`єкта у десятиденний строк повертаються усім учасникам аукціону, конкурсу. Покупцеві, який придбав об`єкт приватизації, зазначені грошові кошти зараховуються у встановленому порядку при остаточному розрахунку за придбаний об`єкт приватизації.

Частина 5 ст. 16 цього Закону визначає, що фізична особа або юридична особа, яка бажає зареєструватись як учасник аукціону, конкурсу, повинна мати при собі: квитанцію про сплату реєстраційного внеску; документ про внесення грошових коштів у розмірі 10 відсотків початкової ціни об`єкта; довідку органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи копії установчих документів - для покупців - юридичних осіб (копію рішення про участь у аукціоні, конкурсі - для органів місцевого самоврядування, засвідчені нотаріально або посад: особою відповідного органу приватизації).

Зазначені вище документи відсутні в матеріалах справи, що в свою чергу містять ознаки порушення вимог ч. 5 ст. 16 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Також, попереднім ліквідатором порушено порядок проведення аукціону, зокрема, відсутні відомості про участників аукціону, конкурсу, які заносяться до книги реєстрації окремо щодо кожного об`єкта, який підлягає приватизації.

Частиною 6 ст.16 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств приватизацію)» передбачено, що відомості про учасників аукціону, конкурсу заносяться до із реєстрації окремо щодо кожного об`єкта, який підлягає приватизації, і повинні містити: порядковий номер (відповідно до реєстрації); прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи або представника юридичної особи (назву юридичної особи); номер рахунку, назву та адресу банківської установи, до якої зроблено внески.

Відомості про учасників аукціону або конкурсу, їх кількість і пропозиції покупців щодо умов конкурсу не підлягають розголошенню до визначення остаточного переможця.

Відсутність Книги реєстрації та записів в ній зазначених відомостей згідно при цього Закону містять ознаки порушення вимог ч. 6 ст. 16 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Частиною 8 ст.16 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств приватизацію)», інформація про ціну продажу та переможця конкурсу або аукціону публікується в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі та інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, протягом 15 календарних днів після укладення договору купівлі-продажу.

Однак, матеріали справи не містять копії друкованного видання, визначеного органом приватизації, в якому є інформація щодо ціну продажу та переможця конкурсу.

Суд констатує, що правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Отже, особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

Таким чином, правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29.06.2016 у справі № 6-370цс16, від 14.12.2016 у справі № 3-1406гс16 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012).

Згідно усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19).

Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог частини третьої статті 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі № 5009/2987/12).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в моя вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п"ятою та шостою ст.203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно ст.ст.203, 204 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним

Відповідно до ст.207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може і визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності передбачених законом.

Відповідно до ст.ст.16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою стороною; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України ( зокрема: постанова Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року у справі № 6-78цс13; постанова Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-806цс16).

Зокрема, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі № 6-1981цс16 від 12 жовтня 2016 року, при вирішенні спорів, в тому числі щодо оскарження проведення відкритих торгів (аукціонів) судам слід перевіряти, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред`явлення позову про визнання торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення відкритих торгів (аукціонів), а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Судом встановлено, що проведеним з порушенням вимог чинного законодавства торгами були порушені права та інтереси заставного кредитора та боржника .

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання недійсним результатів аукціону та протоколу проведення цього аукціону підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3-1,25,25,30, 47-48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013 р., ст.ст.15-17 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств приватизацію», ст.ст.130-133, 57-65 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.202,216, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ПАТ "Дельта Банк" (вх. №1077/20 ) про визнання недійсним результатів аукціону

Визнати недійсним результати аукціону, проведеного 18.01.2013 р. на Товарній біржі "Всеукраїнський торгівельний центр" з продажу автомобіля TOYOTA CAMRY, р.№ НОМЕР_1 , сірого кольору, 2008 р.в., свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 , який є предметом забезпечення вимог ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором № №3100000035122003 від 22.10.2008 р.

Визнати недійсним протокол №10 проведення аукціону від 18.01.2013 р. , складений за результатом його проведення.

Ухвалу направити керуючому реалізацією Шкумат І.М., Лісовцю Д.С., ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр", Бєляєвій О.В., банкруту, ПАТ "Дельта Банк" .

Ухвала набирає законної сили після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 256 ГПК України шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 14.09.2020 р.

Суддя Усатий В.О.