Ухвала суду № 91522561, 14.09.2020, Гусятинський районний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

"14" вересня 2020 р. Справа № 596/2026/19

Провадження № 1-кп/596/26/2020

Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі колегії суддів:

головуючої судді Лисюк І.О.,

суддів Цвинтарної Т.М., Митражик Е.М.,

за участю секретаря Кузик М.Я.,

прокурора Пагут О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Книш Р.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Гусятинського районного суду Тернопільської області питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12019210070000234, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 09 червня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 12019210070000234, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 09 червня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 18 вересня 2020 року.

Відповідно до ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні прокурор Пагут О.С. вважала доцільним продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки враховані слідчими суддями при обранні та продовженні запобіжного заходу ризики продовжують існувати. Зокрема, є високими ризики, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Зазначені ризики виправдовують тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .

Захисник адвокат Книш Р.В. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували щодо продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Колегія суддів, поставивши на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, заслухавши думку учасників судового провадження з цього питання, дійшла до наступних висновків.

Як встановлено, обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 листопада 2019 року обвинуваченому продовжено строк тримання під вартою до 9 грудня 2019 року, який ухвалами колегії суддів Гусятинського районного суду від 5 грудня 2020 року, від 3 лютого 2020 року, від 04 квітня 2020 року, від 28 травня 2020 року продовжувався. Так, згідно ухвали колегії суддів від 20 липня 2020 року строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено до 18 вересня 2020 року.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

При розгляді питання доцільності продовження строку тримання під вартою колегією суддів враховується те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що спричинило смерть потерпілого за яке передбачено найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, а також таємному викраденні майна потерпілого. Судом встановлено, що ОСОБА_1 офіційно не працює і не має постійного джерела доходу, не одружений, тобто не має міцних соціальних зв`язків, міцність яких не підтверджено документально, обвинувачується у вчиненні злочинів, вчинених в стані алкогольного сп`яніння. З врахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що ризики, передбачені положеннями ст.177 КПК України, які встановлені судом в попередніх ухвалах, не зменшились і продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою. Тому з метою запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, вважає за доцільне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 до 13 листопада 2020 року (включно).

Суд вважає, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості.

Колегія суддів вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в справі. Також відповідно до вимог п.2 ч.4 ст. 183 КПК України колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визначення застави.

При цьому доводи сторони захисту щодо можливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, на думку колегії суддів є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177-178, 183, 194, 331 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 на 60 днів, до 13 листопада 2020 року.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд протягом 7 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії даної ухвали.

Головуючий суддя: І.О.Лисюк

Суддя: Т.М.Цвинтарна

Суддя: Е.М.Митражик