Рішення № 9152169, 19.03.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-646

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Бондаренка О.В.,

при секретарі - Листопад Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Аеробуд» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ЗАТ «Аеробуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, заборгованості по оплаті лікарняного та стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000, 00 грн., посилаючись на ті обставини, що з 24 листопада 2006 року вона працювала у відповідача на посаді маляра II розряду. З жовтня місяця 2008 року прораб обєкту, на якому вона працювала, почав ставитись до неї упереджено, наполягаючи на тому, щоб вона звільнилась з робочого місця. Позивачка неодноразово писала скарги на дії прораба ОСОБА_2, однак вони були залишені керівництвом без відповіді. З 08.10.2008 по 17.10.2008 року позивачка знаходилась на лікарняному, однак коли вона вийшла на роботу, лист не працездатності в неї не прийняли, а 23 жовтня 2008 року позивачка отримала копію Наказу про її звільнення. Однак, не прийнявши його до уваги, в звязку з відсутністю мокрої печатки, ОСОБА_1 продовжувала працювати на ЗАТ «Аеробуд» до січня 2009 року. Наказом від 28 жовтня 2008 року ОСОБА_1 була звільнена за прогул без поважних причин. Як зазначила позивачка в позовній заяві, відповідач при звільнені заборгував їй заробітну плату за відпрацьовані дні та не оплатив її перебування на лікарняному, як того вимагає чинне законодавство. Внаслідок вищевикладених обставин позивачці була спричинена моральна шкода, яку вона визначає у розмірі 20 000 грн. 00 коп.. Просила задовольнити позовні вимоги на підставі ст. 113, 115, 233 КЗпП України.

В судовому засіданні, яке було проведено 13.02.2009 року позивачка надала суду заяву про доповнення позовних вимог в якій просила стягнути з відповідача суму невиплаченої заробітної плати у розмірі 6 938 грн. 72 коп., суму заборгованості за перебування на лікарняному згідно з листами непрацездатності у розмірі 511 грн. 68 коп., судові витрати у розмірі 38 грн. 50 коп. та стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 20 000, 00 грн.(а.с. 61-62).

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Закритого акціонерного товариства «Аеробуд» в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, зазначивши, що відповідач сплатив позивачці заробітну плату за жовтень місяць згідно Наказу № 930 від 28.10.2008 року в повному обсязі, а про те, що позивачку звільнили, їй повідомляли належним чином. Також пояснив, що ОСОБА_1 дійсно надавала копії листів непрацездатності, однак всіляко порушувала свої трудові обовязки та систематично не зявлялася на роботу (а.с. 19-21- службові записки, а.с. 23 - акт відсутності на робочому місці, а.с. 24 - акт про відмову ОСОБА_1 надати письмове пояснення відсутності на робочому місці, а.с. 26 - акт про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про звільнення від 23 жовтня 2008 року, а.с. 27-32 - листи керівництва ЗАТ «Аеробуд» до позивачки та квитанції по сплаті послуг на Укрпошті).

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши всі докази по справі, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 24 листопада 2006 року ОСОБА_1 працювала в Закритому акціонерному товаристві «Аеробуд» малярем II розряду (а.с. 64 - копія трудової книжки).

Відповідно до наказу № 930 від 28 жовтня 2008 року ОСОБА_1 була звільнена за прогул без поважних причин. (а.с. 25 - копія наказу).

Як пояснила в судовому засіданні позивачка, з жовтня місяця 2008 року прораб обєкта, на якому вона працювала, ОСОБА_2, почав негативно ставитись до неї, заважав працювати та наполягав на її звільненні, забираючи інструменти для роботи. З 08.10.2008 по 17.10.2008 року включно позивачка знаходилась на лікарняному, про що має лист непрацездатності (а.с. 10 - копія листа), однак коли вона вийшла на роботу, ОСОБА_2 проігнорував її і відмовився прийняти лист непрацездатності, в звязку з чим позивачка написала скаргу на імя Генерального директора, де просила прийняти її листи та вжити заходи, щодо неправомірної поведінки ОСОБА_2 (а.с. 7 - копія скарги). Позивачка також зазначила, що неодноразово скаржилась на дії ОСОБА_2 по відношенню до неї, однак скарги подані нею, не були розглянуті належним чином. В наслідок неправомірних дій ОСОБА_2, позивачка не прийняла до уваги наданий ним їй на огляд наказ про звільнення від 23 жовтня 2008 року, оскільки він не був завірений мокрою печаткою та продовжувала працювати на ЗАТ «Аеробуд» до січня місяця 2009 року.

На день звільнення з роботи ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата за вересень та жовтень місяці, однак заробітна плата за жовтень 2008 року була перерахована, без оплати за перебування на лікарняному та не нарахована заробітна плата за час, коли позивачка працювала в ЗАТ «Аеробуд», а саме за листопад, грудень 2008 року та січень місяць 2009 року (а.с. 37 - розрахунковий листок, а.с. 38 - виписка з банку).

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як зазначив у судовому засіданні представник відповідача, позивачку про її звільнення повідомляли належним чином, про що свідчать листи які їй надсилались (а.с. 27-32 - копія листів), а заборгованість перед позивачкою по виплаті заробітної плати в ЗАТ «Аеробуд» відсутня (а.с. 54-60 - розрахункові листи та довідка про доходи).

Однак при дослідженні матеріалів справи, судом було встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Аеробуд» не виплатило ОСОБА_1 грошову суму за перебування на лікарняному згідно з листами непрацездатності у розмірі 511 грн. 06 коп..

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України „Про оплату праці", працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому обєднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Відповідно до вимог ст. 22 зазначеного закону, субєкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

У відповідно до вимог ст. 23 вказаного закону, заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України.

Згідно до вимог ст. 32 Закону України „Про оплату праці", трудові спори з питань оплати праці розглядаються і вирішуються згідно з законодавством про трудові спори.

З огляду на викладені обставини, суд оцінює критично твердження позивачки про перебування її на роботі за період часу з листопада 2008 року по січень 2009 року, оскільки в судовому засіданні не було надано достовірних доказів які б могли бути враховані судом при постановленні рішення в якості задоволення даної позовної вимоги. Стосовно вимоги позивачки про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні цієї частини вимог, оскільки трудовим законодавством пердбачено укладення трудового договору, наслідками якого є дотримання грошового зобовязання роботодавцем відповідно до умов договору, положеннями якого не передбачено відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 51 грн. 00 коп. на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 30 грн. 00 коп. на користь позивача.

На підставі ст. ст. 115, 116 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Аеробуд» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Аеробуд» (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 4, р/р 26003060104601 в філії «Розрахунковий центр» Приватбанку м. Києва, МФО 320649, ЄДРПОУ 21598792) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість у розмірі 511 грн. 06 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. 00 коп., а всього стягнути 541 (пятсот сорок одну) грн. 06 коп..

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Аеробуд» (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 4, р/р 26003060104601 в філії «Розрахунковий центр» Приватбанку м. Києва, МФО 320649, ЄДРПОУ 21598792) на користь держави судовий збір у розмірі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп..

В задоволенні інших заявлених вимог - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.