Вирок № 9151802, 09.04.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-217

2009 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Ясельського A.M.,

при секретарі АсадчоїА.А., Оберемко М. М.,

з участю прокурора Амельченка В.В., Безрука A.M.,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Бєлгородської області, росіянина, громадянина Росії, освіта середня, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 раніше не судимого, - в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, 23.10.2008 року, приблизно о 17 годині 20 хвилин, керував належним йому технічно налагодженим автомобілем НОМЕР_1 та виїхав з підїзної дороги на праву смугу руху Великої Кільцевої дороги в напрямку Жулянського шляхопроводу м. Києва. Так, як йому необхідно було їхати в с. Петрушки, і для того, щоб не їхати далі по Кільцевій дорозі до місця для розвороту, яке знаходиться в протилежному напрямку, він розпочав рух заднім ходом до місця для розвороту, яке розташоване навпроти вул. Г. Барського в м. Києві.

В цей же час позаду даного автомобіля на правій смузі руху Великої Кільцевої дороги, навпроти місця для розвороту стояв громадянин ОСОБА_5.

Коли ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, розпочав рух заднім ходом по Кільцевій дорозі, при цьому не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, тобто не виконав вимоги Правил дорожнього руху України, які діють з 01.01.2002 року, а саме: п. 10.1, який зобовязує водія, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 10.9, який зобовязує водія, під час руху транспортним засобом заднім ходом не створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, і для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутись за допомогою до інших осіб; п. 10.10, який забороняє рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на вїздах та виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю, і біля місця для розвороту, що розташоване навпроти вул. Г. Барського в м. Києві, скоїв наїзд на пішохода громадянина ОСОБА_5.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, громадянину ОСОБА_5, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: перелому піраміди лівої скроневої кістки; забою головного мозку; субарахноїдального крововиливу, відкритої черепно-мозкової травми, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 977/И від 02.01.2009 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винність в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 23.10.2008 року, рухався на своєму автомобілі в напрямку Жулянського шляхопроводу в м. Києві. Оскільки попереду був затор, то включив аварійну світлову сигналізацію, та почав рух заднім ходом до розвороту. Проїхавши 30-40 метрів заднім ходом, відчув, що його автомобіль з чимось зіткнувся. Коли вийшов з автомобіля, то побачив потерпілого на обличчі якого була кров.

Крім власних показів підсудного ОСОБА_3, його вина повністю підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, який під час судового слідства суду пояснив, що 23.10.2008 року, біля розвороту на Кільцевій дорозі в м. Києві чекав на свого товариша. Через деякий час відчув удар у спину, а потім колесо автомобіля проїхало йому по ногам та голові. Потім з машини вийшов підсудний;

- показаннями свідка ОСОБА_7, який під час судового слідства пояснив, що 02.10.2008 року, приблизно в 17 годин 30 хвилин, знаходився біля розвороту на Великій кільцевій дорозі в м. Києві. Там побачив чоловіка, який опирався на відбійник. Коли підійшов до чоловіка, то побачив, що на його обличчі була кров. Він допоміг піднятись чоловікові та викликав швидку медичну допомогу;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, довідкою і схемою до ДТП від 23.10.2008 року, згідно яких встановлено місце вчиненя злочину підсуднім (а.с. 11-19);

- висновком судово - медичної експертизи № 977/И від 02.01.2009 року, згідно якого громадянину ОСОБА_5, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому піраміди лівої скроневої кістки; забою головного мозку; субарахноїдального крововиливу-відкритої черепно-мозкової травми, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (а.с. 58-59);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_3 від 16.12.2008 року, згідно якого останній вказав, що він здійснив наїзд на громадянина ОСОБА_5 на правій смузі руху Великої кільцевої дороги, біля місця для розвороту, що розташоване навпроти вул. Г. Барського в м. Києві (а.с. 70-72);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з потерпілим громадянином ОСОБА_5 від 16.12.2008 року, згідно якого останній вказав, що на нього скоїв наїзд автомобіль марки «ГАЗ-3302» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, на правій смузі руху Великої кільцевої дороги, біля місця для розвороту, що розташоване навпроти вул. Г. Барського в м. Києві (а.с. 73-75).

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація його дій за ст. 286 ч.2 КК України вірна, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи підсудному ОСОБА_3 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудного, що характеризується позитивно має постійне місце проживання і місце роботи, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, вчинений ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Згідно ст. 66 КК України, помякшуючою його відповідальність обставиною, є щире каяття у вчиненому. Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, судом не встановлено. На підставі чого суд приходить до висновку про можливість перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства, в звязку з чим вважає за необхідне застосувати до підсудного ст. 75 КК України. Поряд з цим застосувати до нього і додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, але з урахуванням того, що останній працює водієм, на мінімальний строк.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_5 на суму 40 943 грн. 16 коп. матеріальної шкоди та 215 952 грн. моральної шкоди задовольнити частково, виходячи з слідуючого.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до п.5 ст. 1187 ЦК України, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 правомірно володів транспортним засобом. А тому відповідачем по заявлених позовах буде підсудній, який відповідно до доручення керував джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем НОМЕР_2 (а.с. 96).

Поряд з цим, суд вважає за необхідне цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 40943, 16 гривень відмовити, так як позивачем суду не надано оригіналів або в установленому порядку завірених: чеків на покупку ліків, квитанції прибуткового касового ордеру про надання юридичних послуг та квитанції про оплату психологічного обстеження та написання заключения. Цивільний позов, заявлений та підтриманий під час судового слідства потерпілим ОСОБА_5 на суму 215952 гривень моральної шкоди суд вважає задовольнити з урахуванням частково погашення збитків в сумі 26000 гривень (а.с. 40) глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, а також з врахуванням вимог розумності і справедливості, тільки частково на суму 30000 гривень. Цивільний позов заявлений Київською міською клінічною лікарнею № 17 на загальну суму 2 715 гривень 84 копійки задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі ст. 76 КК України зобовязати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити без змін - підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково, стягнувши із засудженого ОСОБА_3 30 000 гривень моральної шкоди на користь останнього.

Цивільний позов Київської міської клінічної лікарні № 17 задовольнити, стягнувши з засудженого ОСОБА_3 2 715 гривень 84 копійки матеріальної шкоди на користь останньої (р/р 35426002001329 в ГУДК в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03319759).

Речові докази: автомобіль НОМЕР_1, який був переданий на зберігання ОСОБА_3 - залишити в останнього.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суду м. Києва.