Ухвала суду № 91516601, 14.09.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1113/20

Провадження №1-кп/307/616/20

УХВАЛА

14 вересня 2020 року Тячівський районний суд Закарпатської області, в особі головуючого судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

з участю: прокурора Немеш Є.І.

захисника Мокрянин Б.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, кримінальне провадження за № 12020070180000088, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 162 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться вказане кримінальне провадження.

У зв`язку з відкладенням судового засідання на інший термін прокурор просить продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на 60 днів, так як відсутні обставини, які б свідчили про зменшення ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник Мокрянин Б.В. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечують, просять змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового розгляду суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого слід відмовити з наступних підстав.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. "С" Конвенції, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Згідно із позицією Європейського суду при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи, характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке може бути призначено в результаті засудження.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжких злочинів за які передбачено покарання у виді позбавлення волі. Тому існують ризики, що він може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, знаходячись на волі може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги наведене суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 13.04.2020 р. обвинуваченому ОСОБА_1 було визначено розмір застави.

Підстав для його збільшення або зменшення не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 200, 369 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою продовжити до 24.00 год. 12.11.2020 року.

Розмір застави ОСОБА_1 визначити у межах 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, сто п`ять тисяч сто гривень, встановленого станом на 01 січня поточного року, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок -UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО) : 820172, призначення платежу - застава.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Закарпатської УВП відділу ДДВП України в Закарпатській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Закарпатської УВП відділу ДДВП України в Закарпатській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Тячівської місцевої прокуратури Баник С.Ю. та головуючого по справі суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні клопотання захисника Мокрянин Б.В. та обвинуваченого ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала підлягає виконанню негайно та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий В.І. Гримут