Ухвала суду № 91512219, 09.09.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35920/20-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., при секретарі Дибі І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Попової Марини Віталіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/37037/18-к, від 30.07.2018 у кримінальному провадженні № 42016101100000224 від 19.07.2016,-

ВСТАНОВИВ:

19.08.2020 до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна адвоката Попової М.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/37037/18-к, від 30.07.2018 у кримінальному провадженні № 42016101100000224 від 19.07.2016.

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчука Г.О. від 30.07.2018 року по справі № 757/37037/18-к у кримінальному провадженні № 42016101100000224 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 149, ч. ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України накладено арешт на транспортний засіб MERCEDES-BENS VITO 109 CDI 2148, 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В результаті розгляду клопотання групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Закружецького Юрія Юрійовича, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, 20 вересня 2018 року постановлено Ухвалу по справі № 757/46374/18-к, якою передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління з метою забезпечення збереження, в тому числі збереження економічної вартості та заборонити користування наступні речові докази у вигляді нерухомого та рухомого майна, зокрема: транспортний засіб MERCEDES-BENS VITO 109 CDI 2148, 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

11 березня 2020 року ТОВ «НАЦІОНАЛЬНОЮ ЕЛЕКТРОННОЮ БІРЖЕЮ» проведено електронні торги, щодо реалізації лоту № KS14, а саме: транспортного засобу MERCEDES-BENS VITO 109 CDI 2148, 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на замовлення Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 12.03.2020 року № 0864550543 щодо лоту № KS14, складений ТОВ «НАЦІОНАЛЬНА ЕЛЕКТРОННА БІРЖА», переможцем визнано - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

18 березня 2020 року між Національним агенством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу Активів № 29, в результаті укладання якого, власником транспортного засобу MERCEDES-BENS VITO 109 CDI 2148, 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 став ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

У судове засідання представник заявника не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду представник заявника - адвокат Попова М.В. подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів провадження, на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101100000224 від 19.07.2016 здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчука Г.О. від 30.07.2018 року по справі № 757/37037/18-к у кримінальному провадженні № 42016101100000224 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 149, ч. ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України накладено арешт на транспортний засіб MERCEDES-BENS VITO 109 CDI 2148, 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В результаті розгляду клопотання групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Закружецького Юрія Юрійовича, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Литвиновою І.В., 20 вересня 2018 року постановлено ухвалу по справі № 757/46374/18-к, якою передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління з метою забезпечення збереження, в тому числі збереження економічної вартості та заборонити користування наступні речові докази у вигляді нерухомого та рухомого майна, зокрема: транспортний засіб MERCEDES-BENS VITO 109 CDI 2148, 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 чт 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 8 розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.) Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series A №296-А,п.42,та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98).

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 придбав вказане майно на електронних торгах СЕТАМ, що були проведені в межах виконавчого провадження відкритого відносно особи, що була власником цього майна до такого придбання, та яка фігурує у вказаному кримінальному провадженні. Придбання майна ОСОБА_1 підтверджується актом про проведенні електронні торги. Викладені обставини свідчать, що ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного у клопотанні майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , на час розгляду клопотання про скасування арешту майна не підтверджуються, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання, тоді як слідчим, прокурором не було наведено жодних доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірну власність ОСОБА_1 належним йому майном на підставі зазначених обставин, оскільки судовим розглядом доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

У зв`язку з чим, вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/37037/18-к, від 30.07.2018, та не вбачаючи потреби для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження такого як передача в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинних для здійснення заходів управління активами речових доказів.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 8, 9, 16, 85, 98, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Попової Марини Віталіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/37037/18-к, від 30.07.2018 у кримінальному провадженні № 42016101100000224 від 19.07.2016 - задовольнити.

Скасувати арешт накладений на транспортний засіб: автомобіль MERCEDES-BENS VITO 109 CDI 2148, 2009 року випуску, білий, № двигуна НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_5 арештований у кримінальному провадженні № 42016101100000224 від 19.07.2016 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2018 року по справі № 757/37037/18-к, номер запису про обтяження: 17121844, дата та час державної реєстрації 18.10.2018 року, 15:52:55.

Виключити транспортний засіб: автомобіль MERCEDES-BENS VITO 109 CDI 2148, 2009 року випуску, білий, № двигуна НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_5 із переліку майна, переданого на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/46374/18-к від 20 вересня 2018 року в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинних для здійснення заходів управління активами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.Л. Бусик