Ухвала суду № 91510385, 11.09.2020, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2709/20

Ухвала

Ім`ям України

"11" вересня 2020 р. слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області СЄЛІН Є.В., при секретарі судового засідання ПІДГЕРСЬКІЙ О.В., з участю прокурора - БОНДАРУК І.А., слідчого - МЕЛЬНИКА В.А., захисника - адвоката ШЛАПАКА В.С., підозрюваного - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калинівка Вінницької області, клопотання заступника начальника СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Кулика О.В., погоджене із прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області Бондарук І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Калинівка Калинівського району Вінницької області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, офіційно не одруженого, непрацевлаштованого, несудимого в силу ст.89 КК України, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2020р. до слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області звернувся заступник начальника СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції Кулик О.В., за погодженням із прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області Бондарук І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

В обґрунтування вказаної вимоги в поданому клопотанні зазначено, що СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за фактом збуту психотропної речовини.Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 відносно якого 09.12.2016р. направлено до Калинівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт за ч.1 ст.317 КК України, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Так, ОСОБА_3 маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів, за невстановлених на даний час досудовим розслідуванням обставин, 28.07.2020р. незаконно придбав та зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. В подальшому, з метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_3 28.07.2020р. близько 11.10 год. під час телефонної розмови по номеру НОМЕР_1 , надав «покупцю» - ОСОБА_4 номер банківської картки «ПриватБанку»-№ НОМЕР_2 , на який ним в подальшому було перераховано грошові кошти в сумі 400грн., за придбання психотропної речовини-амфетаміну. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою із своєю співмешканкою ОСОБА_5 , передав їй поліетиленовий пакет із застібкою Zip-Lock, обмотаний синьою ізоляційною стрічкою із вмістом психотропної речовини-амфетаміну, для подальшої передачі покупцю. Близько 16.40год. 28.07.2020р. ОСОБА_5 реалізовуючи спільний з ОСОБА_3 злочинний умисел на вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи біля воріт домогосподарства хза адресою: АДРЕСА_1 ,під час проведення оперативної закупки умисно незаконно збула ОСОБА_4 , продавши за грошові кошти в сумі 400грн., порошкоподібну речовину блідо-рожевого кольору, масою 0,3110г., яка містилась в поліетиленовому пакеті із застібкою Zip-Lock, обмотаному синьою ізоляційною стрічкою, та в якій відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №1377 від 18.08.2020р. міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,1098г. Крім цього, ОСОБА_3 діючи повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини, 08.09.2020р. в період часу з 09.14год. по 20.15год., незаконно придбав, виготовлену ОСОБА_6 , та зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Близько о 21.00год. 08.09.2020р. ОСОБА_3 діючи повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_6 , маючи умисел на вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом психотропних речовин, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи за місцем свого проживання на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення оперативної закупки умисно незаконно збув ОСОБА_4 , продавши за грошові кошти в сумі 400грн., порошкоподібну речовину білого кольору, яка містилась в поліетиленовому пакеті із застібкою Zip-Lock, зовні схожу на психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. 09.09.2020р. о 02.30год. ОСОБА_3 , на підставі ст.208 КПК України затримано безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.09.09.2020р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.307 КК України, тобто, незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.317 КК України та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.317 КК України, вчинений повторно. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативних закупок у нього психотропної речовини -амфетаміну від 28.07.2020р. та 08.09.2020р., допитами свідків: ОСОБА_7 від 28.07.2020р., ОСОБА_8 від 28.07.2020р., ОСОБА_4 від 28.07.2020р., які приймали участь в оперативних закупках, висновком експерта №1377 від 18.08.2020р. та речовими доказами здобутими під час оперативних закупок, а також речовими доказами отриманими під час затримання (протокол затримання від 09.09.2020р.) та обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 (протокол обшуку від 09.09.2020р.).На підставі викладеного, сторона обвинувачення вважає, що зазначені докази є вагомими та дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, а також обрати останньому запобіжний захід. Так, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавленні волі нас трок від 6 до 10 років із конфіскацією майна. ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнає, від дачі показань відмовляється. Окрім того, відповідно до довідки - характеристики, виданої виконавчим комітетом Калинівської міського ради ОСОБА_3 характеризується негативно так як в минулому притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності. Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування (п.1ч.1 ст.177 КПК України), сторона обвинувачення вважає такі дії цілком вірогідними, беручи до уваги покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованих йому злочинах (у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років). Крім того, ОСОБА_3 будучи раніше неодноразово судимим, обізнаний про обмеження, які існують в місцях позбавлення волі. Тому, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.Крім цього, в ході розслідування встановлено, що не дивлячись на те, що відносно ОСОБА_3 обвинувальний акт за вчинення злочину передбаченого ст.317 КК України перебуває на розгляді в суді, підозрюваний належних висновків не зробив та продовжує вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Вказане свідчить про те, що існує високий ризик того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, серед іншого не має постійного місця роботи та заробітку, а заробляє на життя злочинними діями- збуваючи наркотичні засоби. Крім того, існує ризик того, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), здійснювати з мотивів помсти дії, що створюють небезпеку життю та здоров`ю осіб, які приймали участь у викритті останнього у вчиненні кримінального правопорушення, що мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення.Наявність ризику «незаконний вплив на свідків» у викладеному контексті повністю співпадає із рішенням Європейського суду (справа «Летельє проти Франції» від 26.06.1991р.). У свою чергу, незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні відповідно до діючого законодавства кваліфікується як злочин, що свідчить про наявність такого ризику як вчинення іншого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_3 не суперечитиме п.2 ч.3 ст.132 КПК України та правовій позиції Європейського суду з прав людини, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 24.03.2005р. та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008р., оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених процесуальних обов`язків, враховуючи також висновки Європейського суду з прав людини щодо обов`язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.На підставі викладеного, беручи до уваги вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_3 тяжких злочинів, тяжкість покарання (підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленні волі нас трок від 6 до 10 років із конфіскацією майна), той факт, що ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується негативно, раніше неодноразово судимий, що свідчить про антисуспільний спосіб життя та про відсутність міцних соціальних зв`язків за місцем проживання, а також обізнаний про обмеження, які існують в місцях позбавлення волі, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто неявки до суду, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вони не допитані під час судового слідства, може вчинити ніше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а також те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам, слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду із вказаним клопотанням.

В судовому засіданні слідчий МЕЛЬНИК В.А. підтримав дане клопотання та зазначив, що всі підстави для застосування у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою викладені у поданому слідчому судді процесуальному документі.

Прокурор БОНДАРУК І.А. в судовому засіданні підтримала подане слідчим Мельником В.А. клопотання та просила його задовольнити, з підстав зазначених в ньому.

Підозрюваний ОСОБА_3 , будучи особою, у відношенні якої ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також його захисник - адвокат ШЛАПАК В.С., в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання через відсутність для цього законних підстав, а тому вважали за можливе, застосувати більш м`який запобіжний захід, зокрема у вигляді домашнього арешту.

Розглянувши подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши доводи слідчого та прокурора, з`ясувавши позицію та заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши подані учасниками розгляду клопотання докази, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив, що в провадженні СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020160000235 від 03.06.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

ОСОБА_3 згідно Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 09.09.2020р., затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

09.09.2020р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України, запобіжним заходом зокрема є тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування матеріали, що містяться в клопотанні, достатньою мірою підтверджують наявність в діях підозрюваного ОСОБА_3 ознак інкримінованих йому злочинів.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Так, характер інкримінованих підозрюваному злочинів, а також що ОСОБА_3 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, в сукупності свідчать про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Доведений і ризик, що ОСОБА_3 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має належного джерела прибутку та те, що раніше був судимим, зокрема за вчинення умисного злочину.

Ймовірним є й те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадження.

При застосуванні цього запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров`я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя. Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного саме такого виняткового виду запобіжного заходу.

Таким чином, на переконання слідчого судді, враховуючи викладені обставини, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного за допомогою більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.

Більш м`який запобіжний захід, у тому числі у вигляді домашнього арешту не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак не може бути застосований, а тому у задоволенні усного клопотання підозрюваного та його захисника необхідно відмовити.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи тяжкість злочину, обставин кримінального правопорушення, майновий, сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного, та за належне призначити заставу у розмірі 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно станом на 11.09.2020р. становить 98865,00грн. (2197грн. х 45), оскільки саме такий розмір зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, в разі застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього певні обов`язки.

Керуючись ст.ст. 176-178, 193-194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Кулика О.В., погоджене із прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області Бондарук І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Калинівка Калинівського району Вінницької області, українцю, громадянину України, із неповною середньою освітою, офіційно не одруженому, непрацевлаштованому, несудимому в силу ст.89 КК України, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 07 листопада 2020 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_3 утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)», куди невідкладно надіслати копію цієї ухвали для виконання.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити розмір застави у межах 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 98865,00грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача: UA688201720355219002000000401,банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: з`являтися до слідчого СВ Калинівсського ВП ГУНП у Вінницькій області за першим викликом на визначений посадовою особою час; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого СВ Калинівсського ВП ГУНП у Вінницькій області; повідомляти слідчого СВ Калинівсського ВП ГУНП у Вінницькій області про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному положення п. п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 07.11.2020р.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу.

У задоволенні усного клопотання підозрюваного та його захисника про обрання більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя