Ухвала суду № 91504689, 14.09.2020, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1672/16-к

Провадження № 1-кп/188/10/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі Фесик Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області клопотання прокурора про призначення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016041880000026 від 22.06.2016, що надійшов 29.12.2016 від заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

за участю прокурора Фурсова Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Межженої О.В.,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2016 до суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

06 червня 2017 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено вирок, яким ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України та виправдано на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України у зв`язку з тим, що не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2017 року вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасовано, призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

Вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, та виправдано в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2018 року скасувано та призначено новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

21.02.2019 кримінальне провадження надійшло до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.

22.02.2019 судом було постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання, а 20.03.2019 - про призначення судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про призначення судово-економічної експертизи у цьому кримінальному провадженні, обґрунтовуючи його тим, що однією з підстав для скасування вироку Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26.07.2018 є не проведення судово-економічної експертизи для визначення розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок обвинуваченим ОСОБА_1 , в зв`язку з тим, що висновком судово-економічної експертизи №4479/4480-16 від 14.09.2016 тільки підтверджується арифметично подані на дослідження розрахунки розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, які є додатками до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, проведеної в період з 18.07.2016 по 22.07.2016 за кадастровими номерами: №1223881500:02:001:1986, №1223881500:02:001:1987 в сумі 143554,71 грн.

Сторона захисту заперечувала проти клопотання про призначення судово-економічної експертизи, якщо ж суд призначить цю експертизу, то захисник просила призначити її у Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз, оскільки Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз вже висловив свою думку щодо розміру цієї шкоди. Захисник також просила уточнити питання стосовно самовільного зайняття земельної ділянки словами «якщо таке мало місце».

Вислухавши думки учасників судового розгляду, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачується в умисному самовільному зайнятті земельної ділянки, що спричинило значну шкоду її законному володільцю або власнику, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, в період травня-жовтня 2016 року (точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено) здійснив самовільне зайняття та використання земельної ділянки загальною площею 121,4105 га (з них: земельна ділянка площею 67,7882 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1986; земельна ділянка площею 53,6223 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1987), яка розташована за межами населеного пункту на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, при цьому будучи належним чином повідомленим Петропавлівською райдержадміністрацією та Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області про відсутність у нього правових підстав для використання вказаної земельної ділянки, за відсутності вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки, зареєстрованого в установленому законом порядку, продовжує самовільно використовувати вказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (вирощування соняшнику).

В обвинувальному акті зазначається, що 15.05.2003 між Петропавлівською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, зареєстрований у Дмитрівській сільській раді Петропавлівського району Дніпропетровської області 03.06.2003р. за № 17.

Відповідно до п. 1 Договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 121,5 га за межами населеного пункту на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району.

Згідно з п. 2.2. Договору строк його дії 9 років 7 місяців від дня державної реєстрації, тобто з 03.06.2003р. по 03.01.2013р.

03.01.2013р. строк дії Договору оренди сплив.

28.11.2012р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Петропавлівської районної державної адміністрації із заявою про продовження терміну дії Договору оренди. Зазначена заява надійшла до райдержадміністрації з порушенням строку, вказаного у п. 2 Договору. Крім того, до неї не було додано проекту додаткової угоди, як це передбачено ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Вимогами ст. 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

За результатом розгляду заяви в зв`язку з неподанням ОСОБА_1 акту поновлення меж земельної ділянки з кадастровим планом, кадастрової зйомки та агрохімічного паспорту земельної ділянки загальною площею 121,5 га, Петропавлівська райдержадміністрації повідомила ОСОБА_1 про відсутність наміру на продовження терміну дії договору оренди землі від 15.05.2003 року на зазначену земельну ділянку.

З 01.01.2013 року набули чинності зміни до Земельного кодексу України, відповідно до яких територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів наділені повноваженнями щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 28.10.2016р. вих. № 10-4-0.21-10778/2-16 ОСОБА_1 неодноразово звертався до зазначеного управління, а саме: 11.04.2013р., 18.06.2013р., 15.05.2015р., 02.06.2015р. з питання поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки від 15.05.2003р., однак йому було відмовлено.

Як на доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого правопорушення, орган досудового слідства посилається на таке.

Відсутність підстав для продовження (поновлення) строку дії договору оренди земельної ділянки від 15.05.2003р. викладено у рішеннях господарського суду Дніпропетровської області та Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 904/3144/16, які на теперішній час набрали законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Земельного кодексу України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно із вимогами ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Як встановлено досудовим слідством, згідно з офіційною інформацією управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі земельні ділянки під кадастровими номерами 1223881500:02:001:1987 та 1223881500:02:001:1986, які самовільно використовуються ОСОБА_1 , з 01.01.2014 враховуються в землях запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Визначення площі, меж земельних ділянок за кадастровими номерами 1223881500:02:001:1987 та 1223881500:02:001:1986, які в період 2016 року самовільно використовувалися ОСОБА_1 , та внесення інформації до Державного земельного кадастру, тобто їх формування, як об`єкта цивільних прав, відбулося після спливу строку договору оренди землі від 15.05.2003р., що давав право ОСОБА_1 використовувати вказані землі до 03.01.2013р. після чого вказані земельні ділянки були зараховані до земель запасу державної форми власності, що підтверджується статистичною звітністю форми 6-зем.

Відповідно до довідок управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (№ 0-408-0.4-3800/2-16 та № 0-408-0.4-3800/2-16 від 04.11.2016р.) земельні ділянки за кадастровими номерами 1223881500:02:001:1987 та 1223881500:02:001:1986 відносяться до державної форми власності, до категорії земель сільськогосподарського призначення, користувач - відсутній.

Крім того, на зазначену земельну ділянку в лютому 2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області іншим громадянам України наказами № 4-1202/15-16-СГ від 25.02.2016, № 4-1203/15-16-СГ від 25.02.2016, № 4-1205/15-16-СГ від 25.02.2016, № 4-1212/15-16-СГ від 25.02.2016, № 4-1213/15-16-СГ від 25.02.2016, № 4-1214/15-16-СГ від 26.02.2016, № 4-1215/15-16-СГ від 26.02.2016, № 4-1216/15-16-СГ від 26.02.2016, № 4-1217/15-16-СГ від 26.02.2016, № 4-1218/15-16-СГ від 26.02.2016 надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, тобто надано право на збір економічних, проектних і технічних документів з метою подальшого погодження передачі зазначених земель у власність цим громадянам.

Таким чином, самовільно зайнята земельна ділянка, яка згідно з державною статистичною звітністю форми 6-ЗЕМ з 01.01.2014р. перебуває в землях запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, безпідставно використовується ОСОБА_1 , право на її використання у ОСОБА_1 відсутнє, а її зайняття на сьогодні є самовільним та таким, що порушує інтереси Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та права громадян України, які отримали право на розроблення документації із землеустрою на ці землі.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із вимогами ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Положеннями ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України передбачено, що власники земельних ділянок мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Відповідно до абзацу 15 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Рішеннями господарського суду Дніпропетровської області та Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 904/3144/16 спростовано висновки ОСОБА_1 у правомірності фактичного зайняття та використання останнім вказаної землі на підставі договору оренди від 15.05.2003 року.

Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Разом з тим, в період травня-жовтня 2016 року (точний час та дату в ході досудового слідства не встановлено) ОСОБА_1 надав працівнику ОСОБА_2 , який працює на посаді тракториста, вказівку приступити до обробітку вказаної земельної ділянки загальною площею 121,4105 га, особисто здійснював її обробіток та збір врожаю сільськогосподарських культур (соняшнику), який знаходився на вказаній земельній ділянці, за допомогою сільськогосподарської техніки, достовірно знаючи про відсутність у нього правових підстав для її зайняття та використання, вчинивши таким чином самовільне зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, у вигляді незаконного її використання у своїх потребах шляхом її обробки, вирощування та збору врожаю сільськогосподарських культур (соняшнику), в результаті чого державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області заподіяна значна шкода на загальну суму 143554, 71 грн.

В ході досудового розслідування у період часу з 18.07.2016р. по 22.07.2016р. Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області на підставі ухвали слідчого судді від 08.07.2016р. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо законності використання вказаної земельної ділянки, про що складено відповідний Акт перевірки, згідно з яким контролюючим органом у вказаній сфері зафіксовано факт самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 121,4105 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Під час вказаної перевірки спеціалістом Державної екологічної інспекції в Дніпропетровської області здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 121,4105 га (з них: земельна ділянка площею 67,7882 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1986; земельна ділянка площею 53,6223 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1987), яка складає 142 264, 00 грн.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 4479/4480-16 від 14.09.2016р., яка була проведена Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, підтверджені арифметично подані на дослідження розрахунки розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, які є додатками до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, проведеної в період з 18.07.2016р. по 22.07.2016р. за кадастровими номерами: №№ 1223881500:02:001:1986, 1223881500:02:001:1987 в сумі 143554, 71 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, тобто у самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе не визнав і пояснив, що стороною обвинувачення не надано доказів скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. Так, дійсно 15.05.2003 року між Петропавлівською районною державною адміністрацією та ним укладено договір оренди землі, зареєстрований у Дмитрівській сільській раді Петропавлівського району Дніпропетровської області 03.06.2003 року за № 17. Згідно з п. 2.2. Договору строк його дії 9 років 7 місяців від дня державної реєстрації, тобто з 03.06.2003р. по 03.01.2013р. 28.11.2012р. він звернувся до Петропавлівської районної державної адміністрації із заявою про продовження терміну дії договору. Вказану заяву було розглянуто земельною комісією та рекомендовано голові Петропавлівської районної державної адміністрації продовжити договір оренди землі. Обвинувачений пояснив, що оскільки жодних відомостей щодо неможливості продовження договору оренди ні від Дмитрівської сільської ради, ні від Петропавлівської районної державної адміністрації, ні від Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області він не отримував, то користувався і користується на сьогоднішній день земельними ділянками законно, відповідно до вимог ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Обвинувачений зазначає, що протягом 2013-2017 років він сплачував і сплачує на цей час орендну плату та податок на землю, отже вважає, що жодної шкоди власнику земельної ділянки спричинено не було. Крім того, ні Дмитрівська сільська рада, ні Петропавлівська районна державна адміністрація, ні Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області ніколи не ставили та не ставлять на сьогоднішній день питання про звільнення та повернення земельної ділянки. Обвинувачений просив його виправдати.

Згідно з ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом (ч.3 ст.332 КПК України)..

Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Згідно з п.6 ч.2 ст.242 КПК України передбачено, що слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Оскільки судом вже досліджені всі докази сторін, призначення судово-економічної експертизи для визначення наявності та розміру шкоди, заподіяної внаслідок можливого самовільного зайняття земельних ділянок обвинуваченим ОСОБА_1 , є доцільним, тому суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню частково з урахуванням зауважень захисника стосовно місця проведення експертизи та постановкою судом додаткового питання про те, в чому полягає шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття обвинуваченим ОСОБА_1 двох земельних ділянок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 332, 242 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про призначення судово-економічної експертизи задовольнити.

Призначити у кримінальному провадженні №42016041880000026 від 22.06.2016 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України судово-економічну експертизу, проведення якої доручити судовим експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, який розташований за адресою: вулиця Золочівська, 8A, Харків, Харківська область, 61000.

На вирішення судового експерта поставити такі питання:

1.В чому полягає шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття, якщо таке мало місце, обвинуваченим ОСОБА_1 двох земельних ділянок загальною площею 121,4105 га, що складаються із земельної ділянки площею 67,7882 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1986 та земельної ділянки площею 53,6223 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1987, які відносяться до земель запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області?

2.Який розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття, якщо таке мало місце, обвинуваченим ОСОБА_1 двох земельних ділянок загальною площею 121,4105 га, що складаються із земельної ділянки площею 67,7882 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1986 та земельної ділянки площею 53,6223 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1987, які відносяться до земель запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області?

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України.

Для проведення призначеної експертизи надати експерту матеріали кримінального провадження №42016041880000026 від 22.06.2016.

Відкласти судовий розгляд кримінального провадження до повернення матеріалів кримінального провадження з експертної установи.

Викликати в судове засідання учасників кримінального провадження.

Копію цієї ухвали направити для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя П. О. Бурда