Рішення № 91501978, 14.09.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 вересня 2020 року Справа № 280/3748/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 49 508,12 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 403,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла в результаті несплати самостійно задекларованих сум, а також донарахованих контролюючим органом штрафних санкцій. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг відповідачем не сплачено, а тому він підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг в загальній сумі 49 911,69 грн.

Ухвалою суду від 09.06.2020 позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 22.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №280/3748/20; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач відзиву на позов не направив.

Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця.

Відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування (третя група), про що свідчить копія заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 09.08.2017.

Відповідачем самостійно подано до контролюючого органу:

звітну податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2018 рік від 08.02.2019, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання у розмірі 24 236,00 грн.;

звітну податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за І квартал 2019 року від 09.05.2019, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання у розмірі 6 317,88 грн.;

звітну податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за півріччя 2019 року від 08.08.2019, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання у розмірі 6 317,88 грн.;

звітну податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за три квартали 2019 року від 04.11.2019, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання у розмірі 6 317,88 грн.;

звітну податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2019 рік від 04.02.2020, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання у розмірі 6 317,88 грн.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Тобто, суми податкових зобов`язань з єдиного податку з фізичних осіб, визначені відповідачем самостійно у вищевказаних податкових деклараціях, не є спірними.

У зазначені строки податкові зобов`язання сплачено частково, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України несплачена сума у розмірі 49 508,12 грн. вважається податковим боргом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, податковим органом вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Відповідачу направлено податкову вимогу форми «Ф» від 12.06.2019 №14533-58 на суму 30 544,48 грн., проте її повернуто на адресу контролюючого органу; за правилами пункту 42.2 ст. 42 ПК України податкова вимога вважається врученою належним чином. Зазначена в податковій вимозі сума не погашена.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладеного, податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 49 508,12 грн. підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Також слід зазначити про наступне.

Так, в якості підстави виникнення у відповідача податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 403,57 грн. позивач посилається на податкове повідомлення-рішення від 14.06.2019 №0021113-5807-0823, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання у розмірі 403,57 грн.

Як вбачається із корінця даного податкового повідомлення-рішення та доданої копії конверту, в якому воно надсилалось, відповідачу, контролюючий орган направив податкове повідомлення-рішення від 14.06.2019 №0021113-5807-0823 на адресу: АДРЕСА_2 , проте відправлення повернуто відправнику.

Слід зазначити, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацом другим пункту 45.1 статті 45 ПК України визначено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Разом із тим, із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що податковою адресою відповідача є: 71300, Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Промислова, 4.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України).

Доказів того, що податковою адресою відповідача станом на 14.06.2019 було: АДРЕСА_2 , позивачем не надано. Звідси, узгодженість податкового повідомлення-рішення від 14.06.2019 №0021113-5807-0823 не доведена, а тому підстави для задоволення позовної заяви в даній частині у суду відсутні.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 49 508 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот вісім) гривень 12 копійок, яку перерахувати на р/р UA778999980314090699000008395, отримувач: УК у Кам-Дн.рн/отг м.К.-Дн./18050400, код бюджетної класифікації - 18050400, код ЄДРПОУ 38015694, банк - Казначейство України (ЕАП).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 14.09.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко