Рішення № 91496908, 14.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2020Справа № 910/7138/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5)

про сплату неустойки у розмірі 5 210,61 грн

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 5 210,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок порушення відповідачем строку доставки вантажу, що встановлений Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, у позивача виникло право щодо нарахування останньому неустойки у розмірі 5 210,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/7138/20 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

18.06.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про продовження строку для надання відзиву на позов у зв`язку з неможливістю своєчасного подання відзиву, з огляду на запровадження на території України карантинних заходів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 суд задовольнив клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" та продовжив відповідачу строк для подання до суду відзиву, що був встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2020, до 06.07.2020.

08.07.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що позивачем було порушено строки на звернення до залізниці з претензією, а відтак порушено визначений нормами УМВС обов`язків порядок звернення до суду лише після пред`явлення претензії у визначені строки.

21.07.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що оскільки останній день строку для пред`явлення претензії припав на вихідний день 02.05.2020, то з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України позивачем була надіслана претензія у перший робочий день 04.05.2020. Отже, за доводами позивача, відповідач не правомірно, з порушенням положень УМВС та національного законодавства України, повернув претензію позивача без розгляду по суті.

27.08.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив та заява про поновлення строку для подання вищевказаних заперечень, яка обґрунтована неможливістю подання вчасно заперечень у зв`язку з передачею відповіді на відзив відокремленому підрозділу філії "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця" та запровадження на підприємстві 4 денного робочого тижня, внаслідок встановленого карантину.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк на подання заперечення на відповідь на відзив та прийняти його до розгляду.

Відповідно до ч. 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

12 лютого 2018 року між Підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (надалі - замовник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Укрзалізниця" (надалі - перевізник, відповідач) було укладено договір про надання послуг №08906/ЦТЛ-2018/18/158 (надалі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов`язався здійснювати перевезення вантажів, надавати вантажний вагон для перевезення, та інші послуги, пов`язані з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) і вагонах відповідача, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах позивача і проведення розрахунків за ці послуги.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що перевезення - послуга, в процесі надання якої Перевізник зобов`язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку.

Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно.

На виконання умов договору була оформлена накладна №22289390 від 24.02.2020. Відповідач взяв на себе зобов`язання відправити зі станції Барбаров Білоруської залізниці вантаж у вагонах №74960816 до станції Кременець Львівської залізниці, про що зазначено у графі 22 накладної. Накладна складається з двох частин: паперова накладна засвідчує факт перевезення вантажу на території Білорусії, а електронна - на території України. Факт укладення договору перевезення підтверджується графою 26 накладної.

Загальна відстань по території Білорусії 272 км відповідно до графи 38 накладної, час перебування на території Білорусії - 3 доби.

Відповідно до графи 38 електронної накладної загальна відстань по території України 234 км. Вантаж прибув на станцію призначення Кременець Львівської залізниці 02.03.2020 та переданий вантажоодержувачу на під`їзній колії, що підтверджується відміткою у графі 27 накладної. Таким чином, час перебування вантажу на території України -4 доби.

Відповідно до графи 32 "Продовження строку доставки" накладної вантаж був затриманий з 09:50 27.02.2020 по 16:20 27.02.2020, тобто, строк доставки вантажу продовжено на 1 (одну) добу.

Враховуючи вищезазначене, фактичний термін доставки вантажу становив 7 діб, а загальна відстань 506 км.

Відповідно § 2 ст. 24 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 строк доставки вантажу розраховується: одна доба на кожні розпочаті 200 км. Строк доставки вантажу не повинен перевищувати 3 доби.

Беручи до уваги § 3 ст. 24 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, який подовжує термін доставки вантажу на 1 добу на операції, пов`язані з відправлення вантажу та 1 добу на митні операції (що підтверджується написом у графі 32 накладної), загальний термін доставки вантажу за накладною не повинен був перевищувати 5 діб.

Таким чином, фактичний строк доставки вантажу становить 7 діб, а загальний строк доставки вантажу не повинен перевищувати 5 діб, в результаті чого відповідач прострочив доставку вантажу на 2 доби.

Внаслідок порушення строку доставки вантажу, позивач надіслав відповідачу цінним листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення претензію №1118 від 04.05.2020, яка була вручена відповідачу 06.05.2020, що підтверджується повідомленням про вручення №0500095335503.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що оскільки термін на пред`явлення претензії закінчився 02.05.2020, то надіслана позивачем претензія 04.05.2020 була залишена без розгляду. Таким чином, за доводами відповідача, у позивача відсутні підстави для звернення з позовом до суду про стягнення неустойки за порушення строку доставки вантажу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 4 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

Так, як передбачено п. 1.2 Договору про надання послуг №08906/ЦТЛ-2018/18/158 від 12.02.2018, перевезення оформлюється залізничною накладною, зокрема відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС).

Матеріали справи свідчать, що відповідно до умов Договору та накладної №22289390 від 24.02.2020 мало місце міжнародне перевезення вантажу, а отже, до відносин сторін, що виникли між сторонами внаслідок цього перевезення, застосовуються положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 (надалі - УМВС).

Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення є чинною в Україні відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" та Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів.

Згідно із ст. 24 УМВС:

§1. Якщо відправником і перевізником не погоджене інше, термін доставки визначається на весь шлях прямування вантажу і не повинен перевищувати терміну, обчисленого виходячи з норм, які містяться у цій статті.

§2. Термін доставки вантажу визначається виходячи з таких норм:

- для контейнері - 1 доба на кожні початі 150 км;

- для інших відправок -1 доба на кожну почату 200 км.

§3. Термін доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов`язані з відправленням вантажу.

§4. Строк доставки вантажу продовжується на весь час затримки на шляху слідування з причин, що не залежать від перевізника.

§5. Перебіг терміну доставки вантажу починається з 0.00 годин дня, наступного за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі одержувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповну добу розраховують як за повну.

Виходячи з відомостей, що містяться у накладній №22289390 від 24.02.2020, строк доставки вантажу, обчислений відповідно до наведених вище норм ст. 24 УМВС, становить 5 діб, а саме термін доставки з урахуванням нормативної швидкості (506/200) - 3 доби, збільшення терміну доставки на операції, пов`язані з відправленням вантажу - 1 доба, час на митні операції (затримка на шляху слідування) - 1 доба.

При цьому, матеріали справи свідчать, що фактичний термін доставки вантажу становить 7 діб, а отже відповідач прострочив доставку вантажу на 2 доби.

Відповідно до ст. 45 УМВС:

§1. Якщо перевізником не було дотримано термін доставки вантажу, обчислений відповідно до статті 24 "Термін доставки вантажу", перевізник сплачує відшкодування за перевищення терміну доставки у вигляді неустойки.

§2. Розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення терміну доставки, і величини (тривалості) перевищення терміну доставки, що розраховується як відношення перевищення терміну доставки (в добі) до загального терміну доставки, а саме :

6% провізної плати при перевищенні терміну доставки не більше однієї десятої загального терміну доставки;

18% провізної плати при перевищенні терміну доставки більше однієї десятої, але не більше трьох десятих загального терміну доставки;

30% провізної плати при перевищенні терміну доставки понад три десятих загального терміну доставки.

Враховуючи перевищення терміну доставки вантажу на 2 доби, відношення перевищення терміну доставки (в добі) до загального терміну доставки складає 0,4 (2/5).

Відсоток провізної плати відповідно до § 2 ст. 45 УМВС, який визначається як розмір неустойки за прострочення доставки, становить 30%, провізна плата згідно із відомостями у накладній складає 17 368,70 грн.

Такими чином, неустойка за прострочення доставки вантажу становить 5 210,61 грн (17 368,70 х 30%).

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв на адресу відповідача претензію №1118 від 04.05.2020, у якій просив останнього сплати вищевказану суму неустойки за перевищення строку доставки вантажу.

Листом №ЦМ-У-1666 від 12.05.2020 відповідач повернув позивачу претензію без розгляду у зв`язку з тим, що остання пред`явлена з порушення строку, установленого Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення.

Статтею 48 УМВС передбачено, що позови до перевізника на підставі цієї Угоди пред`являються:

1) про перевищення терміну доставки вантажу - протягом 2 місяців;

2) за іншими підставами - протягом 9 місяців.

Зазначені в § 1 цієї статті строки обчислюються з моменту виникнення права пред`явлення позову, встановленого в § 2 статті 47 "Вимоги за договором перевезення. Підсудність" цієї Угоди. День початку перебігу строку давності в строк не включається.

Пред`явлення претензії, оформленої відповідно до статті 46 "Претензії" цієї Угоди, зупиняє перебіг строків давності, передбачених у § 1 цієї статті.

Перебіг терміну давності продовжується з того дня, коли перевізник повідомив претендателю про повне або часткове відхилення його претензії або з моменту закінчення терміну, встановленого в §7 статті 46 "Претензії" цієї Угоди, якщо претензія залишена перевізником без відповіді.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.03.2020 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" було повідомлено про прибуття вантажу, що підтверджується календарним штемпелем у графі 35 залізничної накладної №22289390.

Тобто, останнім днем для пред`явлення претензії до залізниці було 02.05.2020.

04.05.2020 цінним листом з описом вкладення позивач надіслав на адресу відповідача претензію №1118, яка була отримана відповідачем 06.05.2020, про що свідчить повідомлення про вручення №0500095335503.

Суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, враховуючи, що 02.05.2020 припадало на суботу, тобто, на вихідний день, останній день пред`явлення претензії переноситься на наступний робочий день, а саме понеділок - 04.05.2020.

При цьому, з наданих до матеріалів справи доказів відправлення вбачається, що саме 04.05.2020 позивачем була надіслана претензія відповідачу, тобто, в межах двомісячного строку, яку відповідач повинен був розглянути по суті.

Оскільки вищевказана претензія була залишена відповідачем без розгляду, з огляду на лист №ЦМ-У-1666 від 12.05.2020, який був отриманий позивачем 21.05.2020, Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" звертаючись з позовом до суду 22.05.2020 скористалось своїм правом на стягнення штрафу в межах строку встановленого ст. 48 УМВС.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що факт порушення відповідачем строку доставки вантажу належним чином доведений, документально підтверджений, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" неустойки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" (04071, м. Київ, Верхній Вал, буд. 68, ідентифікаційний код 30603572) неустойку за порушення строку доставки вантажу у розмірі 5 210 (п`ять тисяч двісті десять) грн 61 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.09.2020

Суддя Л. Г. Пукшин