Ухвала суду № 914912, 12.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12.06.2007№К-15923/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

БрайкаА.І.,  ГолубєвоїГ.К.,  РибченкаА.О.,  ФедороваМ.О.

при секретарі: МіненкоО.М.

за участі представників відповідачаОстроглядН.В. та МацкоК.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі на постанову Господарського суду Запорізької області від28.11.2005 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від14.02.2006 посправі№23/50-АП

за позовом    Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельне підприємство “Запоріжсталь-інвестТоргпром”

до                               Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

третя особаТовариство з додатковою відповідальністю “Довірче товариство “Запоріжсталь-Інвест”

про                 часткове скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги (з уточненням) про часткове скасування податкових повідомлень-рішень:

від29.06.2004 №0000570303/0 в частині донарахування податку на прибуток в сумі20835,72грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму10417,86грн.;

від29.06.2004 №0000580303/0 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 14779,15грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму7389,57грн.,

які винесені на підставі проведеної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «ВТП»за період з 01.01.2001 по 01.01.2004, за результатом якої було складено акт від23.06.2004 №21/33-3/25484714.

за порушення позивачем пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 та пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Спірні податкові повідомлення-рішення були оскаржені в апеляційному порядку і залишені без змін.

Постановою Господарського суду Запорізької області від28.11.2005, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від14.02.2006 посправі№23/50-АП позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дані розрахунків орендної плати надані до суду, документально підтверджуються даними звітних документів бухгалтерського обліку основних засобів ТДВДТ«Запоріжсталь-Інвест», витрати ТОВ«ВТП«Запоріжсталь-ІнвестТоргпром» понесені підприємством у зв'язку із здійсненням своєї господарської діяльності, підтверджені належними розрахунковими та платіжними документами.

При цьому судом встановлено, що за договором оренди майна від03.01.2001 №4/1 ТДВДТ«Запоріжсталь–Інвест» (Орендодавець) зобов'язується на умовах даного договору передати ТОВ«ВТП«Запоріжсталь-Інвест Торгпром» (Орендар) в тимчасове користування майно, зазначене в додатках № 1,2, які є невід'ємною частиною договору оренди, розрахунок орендної плати згідно додаткових угод змінювався, (пп.3.2 Договору)

ДПІ в Акті перевірки зазначено, що позивачем за період 01.04.2001 по 01.04.2004 згідно з накладними, які були виписані ТДВДТ«Запоріжсталь-Інвест», було сплачено та нараховано за оренду майна 88144,62грн. В бухгалтерському обліку витрати з операційної оренди були відображені проводкою Дт 92 "Адміністративні витрати" Кт 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Встановлюючи правомірність проведених позивачем розрахунків по договору оренди, судом було встановлено, що виконання послуг по оренді та оплата за оренду майна оформлені первинними бухгалтерськими та податковими документами: актами виконаних робіт, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, податковими накладними. І зазначено, що всього за період з 01.01.2001 по 01.01.2004 згідно первинних документів було надано послуг по оренді майна на суму 182528,07грн., у т.ч.ПДВ30421,37грн. Оплата за оренду майна ТОВ«ВТП «Запоріжсталь-Інвест Торгпром» здійснило безготівковими коштами у розмірі 182528,07грн., згідно документів системи "Клієнт-банк". У бухгалтерському обліку ТОВ «ВТП «Запоріжсталь - Інвест Торгпром» розрахунки по оренді майна за договором №4/1 від03.01.2001 відображені в Журналі-ордері та Відомості по рахунку 63.1 Розрахунки з вітчизняними постачальниками. Дані, які відображені в Журналах-ордерах відповідають даним первинних документів. Відповідно в податковому обліку ТОВВТП«Запоріжсталь-Інвест Торгпром» розрахунки по оренді майна відображені: в податкових накладних, дані яких відображені в Книзі придбання товарів по ПДВ, в графі "Придбання товарів на митній території України" та у відомостях обліку валових витрат.

Також судом було проведено судово-економічну експертизу, висновки якої спростовують п.2.2 та п/п.2.5.2 п.2.5 акту перевірки №21/33-3/25484714 від23.06.2004, як такі, що документально не підтверджуються документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ«ВТП«Запоріжсталь–ІнвестТоргпром».

Відповідно врахувавши вище встановлене, пославшись на пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», суд першої інстанції задовольнив позов.

Суд апеляційної інстанції підтримав висновок суду першої інстанції повністю.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач (далі-ДПІ) подав касаційну скаргу в якій просить скасувати судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову. Скарга обґрунтовано тим, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, так як у розрахунках орендної плати наданих при проведенні перевірки та при проведенні судово-економічної експертизи містяться розбіжності, а відтак і висновки експертизи підтверджують, що позиція позивача підтверджується документально лише за умови, що документи мають саме той вигляд, який позивачем було надано до суду.

Позивач (далі-ЗАТ) заперечення на касаційну скаргу не надав, в судове засідання не з’явився.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, та пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силуп.5.1 ст.5 Закону України від28.12.1994 №334 «Про оподаткування прибутку підприємства» (в редакції від22.05.1997 №283), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підставою ж для бухгалтерського обліку господарських операцій являються первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції, які є підставою для їх бухгалтерського обліку та відображення в обліку валових доходів і витрат (Закон України від16.07.1999 №996 «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»).

Оскільки витрати ТОВ«ВТП«Запоріжсталь-ІнвестТоргпром», понесені у зв'язку із здійсненням своєї господарської діяльності, підтверджені належними розрахунковими та платіжними документами, тому правомірно віднесені до складу валових витрат у відповідності із пп.5.3.9 ст.5 Закону України від28.12.1994 №334 «Про оподаткування прибутку підприємства» (в редакції від22.05.1997 №283).

Також в силу пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від03.04.1997 №168 «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Таким шляхом судами зроблено законним висновок, що позивач відніс до складу податкового кредиту суми податку сплачені при придбанні послуг, які використано у господарській діяльності підприємства. Дані суми податкового кредиту підтверджено належними податковими накладними. Відповідно висновки СДПІ стосовно порушень позивачем вимог податкового законодавства, спростовані документами бухгалтерського та податкового обліку та експертним висновком.

Відповідно враховуючи вимоги пп.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якою встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг), суд касаційної інстанції погоджується із правовою позицією господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій та донарахування податкових зобов’язань і визнає, що постанова Господарського суду Запорізької області від28.11.2005 та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від14.02.2006 посправі№23/50-АП не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від28.11.2005 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від14.02.2006 посправі№23/50-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий                                                            О.В.Карась

Судді                                                                         А.І.Брайко

                                                                                  Г.К.Голубєва

                                                                                  А.О.Рибченко

                                                                                  М.О.Федоров