Ухвала суду № 91489225, 09.09.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/72/20

ун. № 759/11189/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Т.О. Величко

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, вселення в жиле приміщення, стягнення збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, вселення в жиле приміщення, стягнення збитків та моральної шкоди.

Ухвалою суду від 19.08.2016 року ( суддя Макаренко В.В.) відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 04.10.2016 року.

Згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва від 04.11.2016 року відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про відстрочення судових витрат, апеляційнк скаргу залишено без руху.

Згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва від 12.01.2017 року відмовлено ОСОБА_4 у відкритті апеляційного провадження на ухвалу про відкриття провадження від 19.08.2016 року.

Згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва від 24.02.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу про відкриття провадження від 19.08.2016 року залишено без руху.

Згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва від 12.01.2017 року відмовлено ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження на ухвалу про відкриття провадження від 19.08.2016 року.

Згідно ухвали судді Святошинськего районного суду м. Києва від 30.05.2017 року прийнято справу до првадження призначено судове засідання на 28.11.2017 року.

Згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва від 24.11.17 року відмовлено ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження на ухвалу про відкриття провадження від 19.08.2016 року.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києвавід 14.02.2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 20.02.2018 року продовжено розгляд вказаної цивільної справ на 19.06.2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києві від 25.06.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києві від 18.10.2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_3 .

У судові засідання 06.02.2019 року, сторони належним чином повідомлені не з"явились.

30.07.2018 року надійшов відзив на позовну заяву із додатками від відповідача ОСОБА_2 .

Перед судовим засіданням 08.04.2019 року Калашнюк С.А. - представник позивача ОСОБА_1 , особа якого була встановлена у попередніх судових засіданнях, повідомив суд, що його довіритель померла та надав судді копію свідоцтва про смерть, а також повідомив, що до нього звернулись правонаступники померлої, щодо укладення з ним договору про правову допомогу. гр. Калашнюк С.А. зайшов у зал судового засідання та повторно повідомив суду вказну інформацію, оскільки останній не був учасником справи, його відомості не були занесені до Протоколу судового засідання 08.04.2019 року, та станом на 08.04.2019 року не сплинув строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , а тому суд з урахуванням вимог ч.7 ст. 81 ЦПК України долучив до справи за власною ініціативою копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14.01.2019 року, ОСОБА_1 .

Пунктом 1 частини 1 статті 251 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктами 1, 3 частини першої статті 251 цього Кодексу - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

З метою недопущення порущення прав відповідача щодо своечасного розгляду справи та ухвалення законного та обгрунтованого рішення суду, недопущення порушення прав спвдкоємців, які станом на 08.04.2019 року ще не викорстали своє право на прийняття спадщини, суд зупинив провадження у справі до 17.07.2019 року.

Суддею також встановлено, що 23.07.2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_7 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_1 , до позовної зави долучено також копія свідоцтва свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14.01.2019 року, ОСОБА_1 , та ордер на ведення справи від спадкоємця позивача виданий адвокату Калашнюку С.А.( а.с.213-229).

В зв"язку із поданням 24.07.2019 року відповідачем апеляціної скарги на ухвалу суду від 08.04.2019 року, розгляд питання про залучення правонаступника позивача не відбувся.

Згідно ст.249 ЦПК України Учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та протоколу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу.У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду. Зауваження щодо технічного запису судового засідання чи протоколу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п`яти днів з дня їх подання.

Суддею встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , у судовому засіданні 08.04.2019 року був присутній ( а.с.201). Був присутній при поголошення ухвали суду щодо зупинення провадження у спрві до 15.0.2019 року та призначення судового розгялду на 25.07.2019 року та не надав судді доказів, поважності пропуску строку звернення із письмовими зауваженнями до протоколу судового засідання від 08.04.2019 року, та лише 24.07.2019 року подав до суду такі зауваження.

Суддею встановлено, що 24.07.2019 року відповідач подав через канцелярію суду апеляційну скаргу на ухвалу суду від 08.04.2019 року за вх№43283 ( а.с.230-231), а в день судового засідання 25.07.2019 року за вх№43619 ( а.с.232-233) заяву по відвід судді, та 25.07.2019 року ( а.с.234-235) зауваження на журнал судового засідання, та (а.с.230-232) зауваження на дії гловуючого.

На переконання відповідача суд мав 08.04.2019 року залишити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, вселення в жиле приміщення, стягнення збитків та моральної шкоди, без розгляду у зв"язку із повторною неявкою позивача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , навіть якщо про це суду стало відомо лише 08.04.2019 року, не перевіряючи чи допускають правовідносини правонастуництва.

Згідно заяви про відвід, відповідач вказував , що суд не запитав у відповідача думку, чи не заперечує відповіач щодо долучення свідоцтва про смерть позивача ОСОБА_1 , долучив свідоцтво про смерть, отримане від представника позивача та пішов у нарадчу кімнату. Вказував, що сподівався, що суд залишить позов без розгляду, а не буде зупиняти провадження у справі.

В судовому засіданні 08.04.2019 року відповідч ОСОБА_3 , не заперечував проти залучення такого доказу та не повідомив суду про смерть позивача.

25.07.2017 року до суду надійшла заява про відвід судді Величко Т.О. Ухвалою суду від 15.08.2019 року, відвід визнано необгрунтованим, та заяву передано для авторозподілу у відповідності до ст. 33 ЦПК України.

Згідно ухвали судді Сваятошинського районного суду м. Києві Бабич Н.Д. від 20.08.2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Величко Т.О.-відмовлено.

Згідно ухвали судді Величко Т.О. відмовлено відповідачу ОСОБА_3 у поновленні строку на подання зауважень на протокол судового засідання.

Ознайомившись із заявою про відвід судді Величко Т.О. від 27.07.2019 року, вважає його необгрунтованим виходячи із наступного.

Згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва від 13.09.2019 року поновлено ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали суду від 08.04.2019 року.

Згідно ухвали Апеляцінйого суду м. Києва відмовлено ОСОБА_3 у відстроченні сплати судовго збору.

Згідно ухвали Київського апеляційного суду м. Києва від 26.12.2019 року звільнено ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно ухвал Київського апеляційного суду м. Києва від 26.12.2019 року відкрито апеляційне провадження, призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 17.01.2020 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 08.04.2019 року залишено без змін.

Сторони було викликано у судове засідання на 17.03.2020 року.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року провадження у справі відновнено, після вступу у справу правнаступника позивача- ОСОБА_7 , розгляд справи призначено на 26.05.2020 року.

У судове засідання належним чином повідомлені учасники справи 26.05.2020 року не з"явились, заяв про поважні причини неявки суду не подали, розгляд справи було відкладено до 09.09.2020 року.

07.09.2020 року до Святошинського районного судум. Києва надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Величко Т.О.

Ухвалою суду від 08.09.2020 року заяяву про відвід було визнао необгрунтованою, та у задовленні заяви про відвід відмовлено.

08.09.2020 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява про відвід судді Величко Т.О. з боку відповідача ОСОБА_3 .

У судове засідання 09.09.2020 рку з"явився представник позивача. Відповідачі належним чином повідрмлені у судове засідання не з"явились, заяв про поважні причини неявки суду не подали, не просили розглядати справу за їх відсутності, відзови на позовну заяву не подавли.

Відповідач ОСОБА_3 08.09.2020 року подав в канцелярію суду заяву відкласти розгляд справи, одочасно про відвід судді Величко Т.О., та про розгляд заяви про відвід за його обов"язкової участі. До заяви долучені про інформація про призначення справи 09.09.2020 рку об 12.15 год. в Київському апеляційному суді, та ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30.07.2019 року по справі №759/3878/19, де він як третя особа, який не був учасником справи ображав суддю, секретаря судового засідання, що суддя між судовими засіданнями була в залі суду без мантії , погрожуав написанням скарг на суддю, а тому просив суд в цій справі також заявити собі відвід, оскільки між судом та ним існує конфлікт .

09.09.2020 року у підготовчому судовому засіданні суд визнав неявку всіх відповідачів без поважних причин, оскільки відповідачам відомо про розгляд справи в суді, повістки суду направлялися за вказаними ними адресами, які вони не отримують, відповідачі не подали суду відомості про зміну місця проживання. Відповідач ОСОБА_3 не подав суду доказів про поважні причини неявки у підготовче судове засідання, не надав заяву про участь його у судовому засіданні в Київському апелційному суді та вид провадження, чи є його участь обов"язковою.

09.09.2020 року в залі суду перебував слухач який, за повідомленням представника позивача є представником відповідача ОСОБА_3 , який назвався слухачем, записував хід судового засідання на відео пристрій. Після розгляду судом заяви про відвід судді Величко Т.О., та проголошенням ухвали суду,після вирішення питання про закриття підготовчого провадження, та проголошення ухвали суду, слухач вибіг з залу судового засідання та до залу судового засідання замість нього об 13 год 00 хв. зайшов чоловік в масці та став викрикувати, що його не помічають, що він той хто погрожував судді та секретарю судового засідання в іншій справі, проявляв неповагу до суду, заважав проголошувати ухвалу суду, у зв`язку із чим було здійснено виклик працівника Службової охорони Святошинського районного суду м.Києва, який зробив зауваження особі, який назвався ОСОБА_4 , який підвищував тон розмови та вимагав у суду взяти самовідвід.

Згідно ст. 2 ЦПК України Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:1) верховенство права;2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;4) змагальність сторін;5) диспозитивність;6) пропорційність;7) обов`язковість судового рішення;8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;10) розумність строків розгляду справи судом;11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Відповідно до Бангалорські принципи поведінки суддів Схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, а Незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку таосновною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя маєвідстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів у його індивідуальному та колективному аспектах. Застосування1.1. Суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячивиключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно відстороннього впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямого чиопосередкованого, що здійснюється з будь-чийого боку та з будь-якою метою.1.2. Суддя дотримується незалежної позиції як у відношенні до суспільства в цілому, так і у відношенні до конкретних сторін судової справи, по якій він повинен винести рішення. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:;5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді

Виходячи із того, що відповідач ОСОБА_3 , з неповагою ставиться до суду, порушує порядок в залі судового засідання, вказує, що він є та особа, що погрожувала суду по іншим справам, здійснює психологічний тиск на суд , заявляю самовідвід.

На підставі викладеного, керуючись ст.36.ч.3 ст. 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, вселення в жиле приміщення, стягнення збитків та моральної шкоди,- заявляю самовідвід.

Цивільну справу передати до канцелярії суду, для вирішення питання передбаченого ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.О. Величко