Рішення № 91488983, 06.08.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2020 Справа №607/8756/20

провадження №2-а/607/283/2020

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Пушкар С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення №25 від 15 травня 2020 р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №25 від 15.05.2020 р. Його визнано винним у вичненні правопорушення передбаченого ст.82 КУпАП, а саме та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 350 грн. за порушення вимог щодо поводження з відходами під час утилізації, знешкодження, видалення, оскільки він автотранспортним засобом здійснив несанкціоноване скидання твердих побутових відходів на земельну ділянку. Вважає, що оскаржувана постанова ухвалена за відсутності доказів вчинення ним адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ст.82 КУпАП, оскільки відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про наявність в його діях вказаного адміністративного правопорушення. Викладенні в оскаржуваній постанові обставини не відповідають дійсності. Інспектором порушено порядок розгляду справи про адміністративне, а саме всупереч нормам статей КУпАП оскаржувану постанову винесено без розгляду справи про адміністративне правопорушення. Його діями не спричинено негативних наслідків і не було передумов щодо їх настання.

Позивач у судове засідання не з`явився, проте подав заяву з клопотанням про розгляд справи у його відсутності, зазначивши про підтримання позовних вимог.

Представник відповідача – Державної екологічної інспекції у Тернопільській області у судове засідання не з`явився, проте подав відзив на адміністративний позов, та просить у задоволенні позову відмовити у зв`язку з його безпідставністю, посилаючись на те, що жодних заперечень щодо складання протоколу у позивача ОСОБА_2 не було, що підтверджується тим, що правопорушник опору під час складання протоколу не чинив та надав посвідчення водія для належного оформлення вищезгаданого протоколу. У зв`язку із тим, що позивач відмовився підписувати протокол, ознайомлюватися із роз`ясненням йому прав відповідно до ст.268 КУпАП та надавати свої пояснення та зауваження, даний протокол надсилався позивачу на робочу адресу рекомендованою кореспонденцією. На зазначену дату розгляду справи позивач ОСОБА_1 не з`явився, ніяких клопотань про неможливість з`явитися та перенесення розгляду справи не подавав. Твердження позивача, що оскаржувана постанова була винесена без розгляду справи по суті, є таким, що не відповідає дійсності. Оскаржувана постанова направлялася позивачу рекомендованою кореспонденцією на робочу адресу та додатково на домашню адресу. Вважає, що притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно винесеної Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області постанови про накладення адміністративного стягнення від 15.05.2020 р. за №25 відповідає вимогам чинного законодавства, щодо наявності факту та складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №25 від 15.05.2020 р., на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 05 травня 2020 р. №004196, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.82 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 350 грн., оскільки останній 05.05.2020 р. о 11 год. 50 хв. порушив вимоги щодо поводження з відходами під час утилізації, знешкодження, видалення, а саме автотранспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_1 здійснив несанкціоноване скидання твердих побутових відходів на земельну ділянку, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6110100000:09:004:0029, чим порушив п.б ч.1 ст.42 Закону України «Про відходи».

Судом встановлено, що оскаржувана постанова надіслана позивачу рекомендованою кореспонденцією на робочу адресу та додатково на домашню адресу.

Зокрема, згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень №4600806491642 та №4600806491650 оскаржувану постанову одержано під розписку 18.05.2020 р. представником за довіреністю Свірським, а особисто ОСОБА_1 за надсиланням на домашню адресу 19.05.2020 р.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Статтею 15 Закону України «Про відходи», передбачений обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства у сфері поводження з відходами , зокрема громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані: а) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами; б) вносити в установленому порядку плату за послуги з поводження з побутовими відходами; в) виконувати інші обов`язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Відповідно до п.б ч.1 ст.42 Закону України «Про відходи», особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за: б) самовільне розміщення чи видалення відходів.

Як встановлено статтею 82 КУпАП, порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього кодексу.

Згідно ч.1, ч.2 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи . Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Згідно з ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі як вийняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості . Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Підставою для накладення інспектором штрафу може бути фото-, відеофіксація, а також показання свідків. Візуальне спостереження інспектора за порушенням не являється доказом такого порушення.

Однак, з огляду на вказане, в матеріалах справи, крім протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт порушення позивачем вимог щодо поводження із відходами, що свідчить про недоведеність правомірності прийнятої оскаржуваної постанови.

Вищевказаний принцип знайшов відображення і в рішеннях Європейського Суду з прав людини («Капо проти Бельгії», 42914/98, 13.01.2005року, «Радіо Франс проти Франції», 53984/00, 30.03.2004 року…) за якими прийняття доказів належить досліджувати загалом в світлі пункту 2 статті 6, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

Аналізуючи вище наведені обставини, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийнятої постанови №25 від 15.05.2020 р. за чт.82 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а тому, вважає, що позов останнього обгрунтований та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.7,9,82, 251, 252, 268, 280 КУпАП; ч.1, ч.2 ст.73, ст.72, ст.77 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (код ЄДРПОУ – 37977693; 46008 м.Тернопіль вул.Шашкевича, 3) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення №25 від 15 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.82 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 350 гривень – визнати протиправною та скасувати.

Провадження по справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.82 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Рішення суду, відповідно до ст.255 ККАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст.286 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду (ст.297 КАС).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільській області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін