Рішення № 91478634, 11.09.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4468/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа - Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л., третя особа АТ "Перший український міжнародний банк" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 62693622 від 30 липня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, діяльність якого поширюється на м. Київ, були відсутні правові підстави для прийняття до виконання виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження щодо стягнення коштів з фізичної особи яка проживає у м. Глобине Полтавської області. У зв`язку із зазначеними обставинами спірна постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статті 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

02 вересня 2020 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09 вересня 2020 року від відповідача засобами електронного зв`язку надійшов відзив та витребувані ухвалою від 02 вересня 2020 року документи /а.с. 39-72/.

Третя особа правом на подання письмових пояснень щодо заяв по суті справи не скористалась.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 11 серпня 2020 року позивачем отримано постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.С. від 30 липня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62693622 /а.с. 28-30/.

Зі змісту вказаної постанови встановлено, що в провадженні відповідача перебуває виконавче провадження № 62693622 щодо примусового виконання виконавчого напису № 23699 від 15 липня 2020 року /а.с. 52/, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хмарою Н.С., про стягнення з позивача на користь АТ "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості в розмірі 85411,35 грн.

Позивач, не погодившись з постановою про відкриття провадження, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Пункт 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно частини першої статті 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

За правилами частин першої та другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 проживає у м. Глобине Полтавської області /а.с. 5-6/.

З матеріалів справи судом встановлено, що інформація про місце проживання боржника ОСОБА_1 була відома відповідачу - саме за місцем проживання позивача приватним виконавцем надсилалась спірна постанова про відкриття виконавчого провадження /а.с. 55/.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 09 вересня 2020 року № 223282288 підтверджено, що гр. ОСОБА_1 не має майна, зареєстрованого в м. Києві /а.с. 73/.

Відтак, відповідачем під час прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження порушено правила територіальної діяльності.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не додержано вимоги статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження її майна, а в іншому виконавчому окрузі.

Такі дії приватного виконавця порушують права та обов`язки боржника у виконавчому провадженні, оскільки особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження, відповідач керувався тим, що кошти позивача, які знаходяться на рахунку, відкритому в АТ "Перший Український Міжнародний Банк", є майном, фактичним місцезнаходженням якого є адреса фінансової установи (м. Київ), а тому відповідач вважає, що під час прийняття виконавчого документа щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів до виконання ним не було порушено вимоги статті 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд не погоджується з наведеною вище позицією відповідача з огляду на таке.

Слід зауважити, що чинне законодавство не пов`язує місцезнаходження рахунку в банку з місцем знаходження фінансової установи (банку).

Суд також зважає на те, що відповідачем не надано жодних доказів наявності у позивача будь-якого майна в м. Києві, в тому числі фізичного перебування коштів або інших платіжних засобів в установі АТ "Перший Український Міжнародний Банк".

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 25 серпня 2020 року підтверджено факт сплати позивачем судового збору в розмірі 840,80 грн.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольги Леонідівни (вул. Раїси Окіпної, 4-А, офіс 35-Б, м. Київ, 02002), третя особа - Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, ЄДРПОУ 14282829) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП 62693622 від 30 липня 2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольги Леонідівни (вул. Раїси Окіпної, 4-А, офіс 35-Б, м. Київ, 02002) судові витрати із сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду упродовж десяти днів з його проголошення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова